Справа № 136/1530/21
провадження №1-кп/136/109/21
23 вересня 2021 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020060000186 від 25.06.2021, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костилівка, Рахівського району, Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, освіта повна загальна середня, не одруженого, на утримані дітей немає, раніше неодноразово судимого, останній раз 22.02.2021 вироком Голопристанського районного суду Херсонської області за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення
прокурора ОСОБА_4 ;
з боку захисту
обвинуваченого ОСОБА_3 ;
захисника т- адвоката ОСОБА_5 ,
інших учасників кримінального провадження
потерпілого ОСОБА_6
25.06.2021 в обідню пору, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи на території домогосподарства гр. ОСОБА_7 , що знаходиться в АДРЕСА_2 , на ґрунті тривалих неприязних відносин із ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю та бажаючи їх настання, діючи умисно, наніс множинні удари ногами та руками в область голови та тулуба ОСОБА_8 .
Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудей та живота з ушкодженням внутрішніх органів (множинні переломи ребер з обох сторін по декількох анатомічних лініях з ушкодженням реберної плеври та наявністю 700 мл крові в лівій плевральній порожнині, крововилив в середостіння, розриви селезінки, крововилив в черевну порожнину 1000 мл) малокрів'я внутрішніх органів; синці, садна, поверхневі ранки обличчя, садна колін.
Ушкодження у ОСОБА_8 спричинені від дії тупих твердих предметів, можливо 25.06.2021 кулаками та ногами.
Смерть ОСОБА_8 настала від закритої тупої травми грудей та живота з ушкодженням внутрішніх органів, яка ускладнилася гострою масивною крововтратою. Закрита тупа травма грудей та живота з ушкодженням внутрішніх органів у ОСОБА_8 мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження і стоїть в причинному зв'язку із смертю.
Такі умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, за кваліфікуючою ознакою - таке, що спричинило смерть потерпілого.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав при обставинах вказаних в обвинувальному акті, які підтвердив суду, погодившись із кваліфікацією вчиненого ним діяння, розкаявся у вчиненому, просив суд не обирати йому занадто суворе покарання, оскільки зробив належні висновки, про вчинене жалкує, вибачився перед потерпілим, готовий нести покарання.
Потерпілий у судовому засіданні претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не висловлював.
23.09.2021 в судове засідання потерпілий не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, призначити покарання згідно чинного законодавства.
Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 , які надані ним в судовому засіданні в присутності захисника, який діє в його інтересах, є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Інші учасники судового провадження не оскаржують фактичних обставин кримінального провадження.
Судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, а тому не має сумніву в добровільності їх позиції, роз'яснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд, з огляду на викладене, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оскаржуються, що узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, за кваліфікуючою ознакою - таке, що спричинило смерть потерпілого.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Суд враховує характер та мотиви вчиненого обвинуваченим діяння, його ставлення до вчиненого та поведінку після вчинення злочину, особу винного, а саме: обвинувачений є особою молодого віку, протипоказань за станом здоров'я не має, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 , яке видане без терміново, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, останній раз засуджений 22.02.2021 вироком Голопристанського районного суду Херсонської області за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання може бути щире каяття.
При цьому, суд враховує, що щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалась.
Ураховуючи, що обвинувачений визнав свою провину у вчиненому, в ході досудового слідства та в судовому засіданні, просив вибачення у потерпілого в судовому засіданні, тому суд вважає що в даній справі наявне щире каяття обвинуваченого.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, позиції потерпілого щодо призначення покарання, суд проаналізувавши всі ці фактори приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах інкримінованої йому санкції частини статті у виді позбавлення волі.
При цьому, суд враховує, що даний злочин ОСОБА_3 вчинив 25.06.2021 в період іспитового строку встановленого вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 22.02.2021, яким його було засуджено за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Наведене суд розцінює як порушення умов застосування статті 75 КК України, а тому враховує положення ч.3 ст.78 КК України, роз'яснення наведені у постановіПленуму Верховного Суду України N 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначеннями судами покарання", та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання на підставі статті 71 КК України за сукупністю вироків та визначити о статочне покарання шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 22.02.2021 у виді позбавлення волі.
Суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе виключно в умовах ізоляції його від суспільства, отож таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарань та запобігатиме вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Судом встановлено, що в рамках даного кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідно до ухвали Липовецького районного суду Вінницької області від 26.06.2021, який ухвалою суду від 19.08.2021 було продовжено до 16.10.2021.
Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Судом встановлено, що згідно з протоколом затримання особи, ОСОБА_3 було затримано 25.06.2021, отож строк відбуття покарання слід рахувати із зазначеної дати, а строк попереднього ув'язнення необхідно зарахувати у строк відбуття покарання, за правилами ч.1, 5 ст.72 КК України.
Керуючись 65 КК України, ст.349, 368, 370, 374, 376, 394-395, 532 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного ОСОБА_3 за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 22.02.2021, та остаточно визначити ОСОБА_3 до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання - 25.06.2021.
На підставі ч.1, 5 ст.72 КК України, зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_3 за цим вироком покарання строк попереднього ув'язнення, у межах цього кримінального провадження з 25.06.2021, виходячи з того, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі, до набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком суду законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді, особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1