Справа № 727/8978/21
Провадження № 2/727/2627/21
27 вересня 2021 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі: головуючого-судді: Одовічен Я.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
16.09.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Ярославович, приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Скальський Андрій Іванович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
16.09.2021 року, одночасно із позовною заявою, позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову. У поданій заяві ОСОБА_1 просила забезпечити позов шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню №66254532 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 09.03.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем та зареєстрованого в реєстрі за №3037, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованості, що виникла за кредитним договором №11050460 від 03.10.2006 року.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд виходить із наступного:
Так, за змістом ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно роз'яснень, що надані в п.4 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, суд враховує обмеження, визначені ч.10 ст.150 ЦПК України, відповідно до яких не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Як було встановлено судом, позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса №3037 від 09.03.2021 року таким, що не підлягає виконанню, а тому приходить до висновку, що обраний вид забезпечення позову відповідає заявленим позовним вимогам, а тому підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 149- 153 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 09 березня 2021 року Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем, зареєстрований в реєстрі за №3037.
Копію ухвали направити приватному виконавцю виконавчому округу Чернівецької області Скальському А.І. для виконання, а сторонам - для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Одовічен Я.В.