"08" червня 2010 р. Справа № 06/105-38
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Дем'як В.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Метиз», м. Київ
до Приватного підприємства «Захід», Локачинського р-ну Волинської обл.
про стягнення 59 441 грн. 48 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Бутник І.І. (дов. №1 від 26.08.2009р.)
від відповідача: не прибув
Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Метиз» звернувся із позовом до відповідача - Приватного підприємства «Захід» про стягнення 59 441 грн. 48 коп., з них: 52 516 грн. 86 коп. основного боргу; 2 310 грн. 74 коп. інфляційних нарахувань; 4 613 грн. 88 коп. - 3% річних.
В підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір поставки № 37-09 від 02.01.2008р., видаткову накладну № МЗ - 0000382 від 25.07.2008р., довіреність серії ЯНШ № 207972 від 25.07.2008р., рахунок - фактуру № МЗ - 0000380 від 25.07.2008р., акт звірки, станом на 10.07.2009р., станом на 01.11.2009р., станом на 23.04.2010р., претензію від 23.04.2010р., опис вкладення у цінний лист від 23.04.2010р., повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.05.2010р., картку рахунку 361 «Розрахунки з покупцями» за період з 25.07.2008р. по 07.06.2010р., баланс, станом на 31.03.2010р., довідку про наявність заборгованості, станом на 01.04.2010р., банківські виписки за період з 25.07.2008р. по 07.06.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що після порушення провадження у справі відповідачем було проведено часткову сплату заборгованості в розмірі 5 000 грн., у зв'язку з чим просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення боргу за поставлений товар на вказану суму, позовні вимоги в сумі 54 441 грн. 48 коп. підтримав повному обсязі.
Відповідач в призначене удове засідання не прибув, свого повноважного представника не направив, вимог ухвали суду від 21.05.2010р. не виконав. Водночас, на адресу суду надіслав клопотання № 28 від 03.06.2010р. про відкладення розгляду справи у зв'язку із неотримання ним позовної заяви та доданих до неї документів.
Оглянувши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив, що серед них наявний опис вкладення у цінний лист (а.с.32), серед найменування предметів якого значиться копія позовної заяви та додані до неї документи, відповідно до додатку, надісланого на адресу відповідача 17.05.2010р., що стверджується описом та фіскальним чеком (квитанцією) № 2662 від 17.05.2010р. (а.с.33) та повідомленнями про вручення зазначеного поштового відправлення . які долучені до матеріалів справи згідно клопотання позивача від 08.06.2010р.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи як безпідставно заявленого.
Разом з тим. судом досліджено про те. що відповідач належним чином повідомлений про час та дату слухання справи, однак безпідставно не скористався правом участі у судовому процесі.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не подані, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
встановив:
2 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Метиз» та Приватним підприємством «Захід» було укладено договір поставки № 37/09.
Відповідно до умов вказаного договору, постачальник - ТзОВ НВО«Метиз» зобов'язався передати у власність покупця - ПП «Захід» товар, згідно заявок та рахунків - фактур, а останній - прийняти та оплатити його вартість.
Як встановлено п. 4 договору № 37/09 від 02.01.2008р., оплата вартості товару здійснюється по факту його поставки, проте точного терміну сторони не узгодили.
На виконання умов договору № 37/09 від 02.01.2008р., позивач здійснив поставку товару на загальну суму 170 516 грн. 86 коп., а відповідач прийняв його, що стверджується видатковою накладною № МЗ - 0000382 від 25.07.2008р., умовою продажу в якій зазначено попередню оплату товару, довіреністю серії ЯНШ № 207972 від 25.07.2008р., рахунком - фактурою № МЗ - 0000380 від 25.07.2008р., дійсність до сплати якого зазначено до 25.07.2008р.
Разом з тим, ПП «Захід» здійснив оплату отриманого товару частково - в сумі 118 000 грн., що стверджується банківськими виписками за період з 25.07.2008р. по 16.06.2009р.
23 квітня 2010 року ТзОВ НВО «Метиз» надіслало на адресу ПП «Захід» претензію - вимогу про сплату заборгованості в сумі 52 516 грн. 86 коп. Даний факт стверджується описом вкладення у цінний лист від 23.04.2010р. та фіскальним чеком (квитанцією) № 1378 від 23.04.2010р.
Водночас, відповідач, за період з 25.05.2010р. по 31.05.2010р. здійснив оплату в рахунок погашення основної заборгованості за поставлений товар, відповідно до договору № 37/09 від 02.01.2008р., на суму 5 000 грн., що стверджується банківськими виписками за вказаний період.
Отже, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 47 516 грн. 86 коп. Даний факт підтверджується карткою рахунку 361 «Розрахунки з покупцями» за період з 25.07.2008р. по 07.06.2010р., балансом, станом на 31.03.2010р., довідкою про наявність заборгованості, станом на 01.04.2010р.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язання боржником не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України, обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.
За змістом ст.16 Цивільного кодексу України, особа має право звертатися із позовом до суду за захистом свого порушеного права або інтересу.
подаючи позов до суду , позивач посилається як на правову підставі виникнення цивільних прав та обов'язків сторін на договір поставки №37/09 від 02.01.2008р.
Між тим. з такими доводами погодитись неможливо, оскільки і в рахунку і в видатковій накладній даний договір як підстава відпуску товару не значиться.
Отже, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору поставки товару, укладеного шляхом видачі доручення та підпису накладної, що не суперечить змісту п.2 ст.639 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язання боржником не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Претензією від 23.04.2010р. ( а.с.15) про сплату заборгованості та поштовою квитанцією про її надсилання підтверджено про те, що відповідач зобов'язаний був провести розрахунок до 01.05.2010р.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Виходячи з викладеного, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 47 516 грн. 86 коп. боргу за поставлений товар, підставна та підлягає до задоволення.
Водночас, господарський суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу у випадку відсутності предмету спору.
Провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 5 000 грн. слід припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст.80 ГПК України.
Разом з тим, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи термін пред'явлення позивачем вимоги про виконання зобов'язання відповідачу, строком нарахування інфляційних втрат та трьох проценти річних від простроченої суми є: 01.05.2010р. - 17.05.2010р.
За таких обставин, позовна вимога в частині стягнення 3% річних підставна до задоволення частково - в сумі 73 грн. 38 коп. Позовна вимога в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 2 310 грн. 74 коп., враховуючи від'ємний показник індексу інфляції за травень 2010 року, до задоволення не підлягає.
Беручи до уваги викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в сумі 6 851 грн. 24 коп. як безпідставно заявлених.
Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 525 грн. 90 коп., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. слід покласти на нього.
Керуючись викладеним та ст.ст. 11, 526, 712 Цивільного кодексу України, ст., ст.ст. 44, 49, ст.ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити в сумі 47 590 грн. 24 коп.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Захід» (Волинська обл., Локачинський р-н, с. Павловичі, вул. Паламарчука, 48, код ЄДРПОУ 20132169, р/р 26007010874 в Волинській філії ВАТ «Кредобанк», МФО 303224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Метиз» (м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 33106802, р/р 26001901310674 в ЗАТ ОТП Банк, МФО 300528) 47 516 грн. 86 коп. заборгованості, 73 грн. 38 коп. - 3% річних та 525 грн. 90 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження у справі на суму 5 000 грн. припинити.
4. В позові на суму 6 851 грн. 24 коп. відмовити.
Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.
Суддя В.М.Дем'як