СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/5074/20
пр. № 2/759/818/21
19 серпня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Кириленко Т.В.;
за участю секретаря судових засідань Істоміній О.Г.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» про захист прав споживача фінансових послуг,-
У березні 2020р. позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.04.2019 року між нею та відповідачем була здійснена фінансова операція, відповідно до умов якої відповідач надав їй грошові кошти в сумі 2500 гривень на споживчі потреби.
Однак, позивач стверджує, що кредитодавець не виконав вимоги щодо надання їй інформації до укладання договору про споживчий кредит, у зв'язку з чим їй невідомі жодні умови, на яких вона отримала кошти, крім обов'язку їх повернення, відповідач не пропонував їй укласти кредит, а тому вона не приймала надану пропозицію у жодний законний спосіб, на даний час не існує жодної домовленості між сторонами, оскільки вони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір не укладений у письмовій формі, відсутній паспорт споживчого кредиту.
Позивач на цей час усвідомлює, що має заборгованість перед відповідачем, але достеменно не може зрозуміти, яка саме заборгованість, оскільки не має на руках договору, який не укладала. Може тільки скористатися онлайн-ресурсом фінансової установи, особистим кабінетом, який не надає ніякої інформації. Відповідач на разі здійснює на неї тиск та на осіб, персональні дані, які вона повідомила, у зв'язку з чим вона була змушена звернутися до суду за захистом свого права.
Ухвалою суду від 20 березня 2020 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 29-30).
Від відповідача надійшов відзив , згідно якого він проти позову заперечує, посилаючись на те, що 30.04.2020 року між сторонами було укладено кредитний договір № 548590-А на підставі Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», які розміщені у вільному доступі на веб-сайті товариства. Після цього в період з 14.05.2019 року по 24.07.2019 року позивачка уклала із відповідачем ряд додаткових угод, якими продовжувався строк користування кредитом. Відповідач зазначає, що на дані правовідносини не розповсюджуються положення Закону України «Про споживче кредитування», оскільки на день укладення даного договору сума кредиту становила 2500 грн., тобто менше мінімальної заробітної плати. Крім того зазначає, що договір було укладено в електронній формі, з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 38-47).
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явились, згідно поданої заяви просять слухати справу у їх відсутність, позов підтримують.
Представник відповідача до суду не прибув, просив проводити судовий розгляду у його відсутність, проти задоволення позовних вимог заперечував.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК № 737 від 14.04.2016 року, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відповідач є фінансовою установою (а.с. 48).
Також відповідач має ліцензію на провадження діяльності з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що була видана Нацкомфінпослуг від 13.04.2017 року № 1127 (а.с. 49-50).
30.04.2020 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 548590-А про надання коштів на умовах фінансового кредиту в електроній формі (далі - Договір) (а.с. 85-92).
Відповідно до п.п.2.1, 1.2. Договору позивачці був наданий кредит у сумі 2500,00 грн. строком дії 30 днів.
Згідно з п. 2.2. договору процентна ставка за користування коштами кредиту 1,33 % в день. Тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п. 5.7. Договору реальна річна ставка за кредитом становить 485,45%.
Відповідно до п. 13.3. Договору Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», які розміщені у вільному доступі на веб-сайті http://ccloan.ua/ru, при укладенні Договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з текстом даних Правил.
Судом встановлено, що Договір між сторонами укладено в електронній формі, тому має містити електронний підпис позичальника.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до положення ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису.
Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 627 та ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Згідно ст. 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторонни.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. Навідміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Крім того, у відповідності з нормами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимога або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19. При цьому, Верховний Суд наголосив на тому, що практика у даній категорії справ є незмінною та була висловлена в інших постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 та від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов висновку про те, що оспорюваний договір про надання кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачкою та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, оскільки в договорі зазначені строк повернення кредиту та плата за кредит.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачем таких не надано у відповідності до положень статей 12, 81 ЦПК України.
З наведеного слідує, про факт укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі шляхом його підписання позивачкою за допомогою одноразового ідентифікатора.
Всі істотні умови договору були надані позичальнику до моменту підписання договору з товариством у вигляді оферти та паспорту кредиту, які серед іншого містили чітку інформацію про строк кредиту, дату повернення кредиту, плату за користування кредитом і умови її нарахування. Жодних змін будь-яких умов договору товариством не здійснювалося.
Враховуючи дане правове обґрунтування та приведене вище, відсутності доказів заявлених позовних вимог та не доведення приведених у позові вимог, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивачки.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 11, 203, 204, 215, 526, 626, 627, 628, 629, 637, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 259, 263, 264, 268 ЦПК України, суд, -
В позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» про захист прав споживача фінансових послуг - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резулятивну частину судогово рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Кириленко