СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/5071/20
пр. № 2/759/817/21
19 серпня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючогосудді: Кириленко Т.В.;
за участю секретаря судових засідань Істоміній О.Г.;
розглянувши у відкритомусудовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» про захист прав споживача фінансових послуг та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В березні 2020р. позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у 2019 році між нею та відповідачем була здійснена фінансова операція, відповідно до умов якої відповідач надав їй грошові кошти в сумі 1500 гривень на споживчі потреби.
Однак, позивач стверджує, що кредитодавець не виконав вимоги щодо надання їй інформації до укладання договору про споживчий кредит, у зв'язку з чим їй невідомі жодні умови, на яких вона отримала кошти, крім обов'язку їх повернення, відповідач не пропонував їй укласти кредит, а тому вона не приймала надану пропозицію у жодний законний спосіб, на даний час не існує жодної домовленості між сторонами, оскільки вони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір не укладений у письмовій формі, відсутній паспорт споживчого кредиту.
Позивач на цей час усвідомлює, що має заборгованість перед відповідачем, але достеменно не може зрозуміти, яка саме заборгованість, оскільки не має на руках договору, який не укладала. Може тільки скористатися онлайн - ресурсом фінансової установи, особистим кабінетом, який не надає ніякої інформації. Відповідач на разі здійснює на неї тиск та на осіб, персональні дані, які вона повідомила, у зв'язку з чим вона була змушена звернутися до суду за захистом свого права.
Ухвалою суду від 20 березня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с. 25).
23.04.2020 року представником позивача було надано суду зустрічну позовну заяву у якій заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що спірний договір було укладено у передбачений Законом України «Про електронну комерцію порядок» спосіб, а тому підстави для визнання такого договору недійсним відсутні. Також зазначає, що між сторонами ще раніше укладалась низка договорів протягом 2019 року, які не були оскаржені позивачкою.
Крім того зазначає, що позивачка належним чином не виконує зобов'язання за даним договором, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість у розмірі 3857,51 грн., з яких 996 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 2861,51 - заборгованість за відсотками.
26.05.2020 року вказаний зустрічний позов було прийнято до спільного розгляду з первісним.
Ухвалою суду від 19 серпня 2021 року закрито підготовче засідання, призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивачки в судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви просить слухати справу у його відсутність, позов підтримує.
Відповідач у судове засідання не прибув, у наданому клопотанні просить провести судовий розгляду у його відсутність, проти задоволення первісного позову заперечував, зустрічний позов підримав.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 04.09.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики № 2656121 про надання коштів на умовах фінансового кредиту в електроній формі (далі - Договір) (а.с. 39).
Згідно п. 1 Договору позикодавець зобов'язується передати позивачальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, щляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, той зобов'язується повернути позикодавцеві ту ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю проценти.
Відповідно умов договору сума позики складає - 1 000 грн.; строк, на який надається позика - 30 днів; дата повернення позики (останній день) 04.10.2019 року; розмір процентів акційних у день - 1,60 %; процентна ставка за кожний день прострочення в день - 2,70 %.
Як зазначено в Договорі - п. 5 - цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використання інформаційно-телекомікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором .
Договір містить персональні дані позивачки, зокрема, прізвище, ім'я та ім'я по-батькові (ПІБ), номер картки платника податків, адреса реєстрації, паспортні дані, контактний номер телефону, що відповідають відомостям, які містяться у позовній заяві.
Таким чином, без використання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу на сайт позикодавця та вибору строку і суми кредиту, Договір з позивачем не був би укладений.
Крім того, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконані всі вимоги щодо розкриття визначеної законодавством інформації, зокрема Правил надання грошових коштів у позику, шляхом доступного розміщення такої інформації на власному сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/
Згідно п. 4.2. Договору позичальник до моменту підписання Договору, вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобв'язань сторін та наслідки укладення цього Договору.
Судом встановлено, що Договір між сторонами укладено в електронній формі, тому має містити електронний підпис позичальника.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до положення ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису.
Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 627 та ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Згідно ст. 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторонни.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. Навідміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Крім того, у відповідності з нормами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимога або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19. При цьому, Верховний Суд наголосив на тому, що практика у даній категорії справ є незмінною та була висловлена в інших постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 та від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов висновку про те, що оспорюваний договір про надання кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачем таких не надано у відповідності до положень статей 12, 81 ЦПК України.
З наведеного слідує, про факт укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі шляхом його підписання позивачем за допомогою одноразового ідентифікатора.
Всі істотні умови договору були надані позичальнику до моменту підписання договору з товариством у вигляді оферти та паспорту кредиту, які серед іншого містили чітку інформацію про строк позики, дату повернення позики, плату за користування позикою і умови їх нарахування. Жодних змін будь-яких умов договору товариством не здійснювалося.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами, протягом 2019 року було укладено ряд договорів позики, аналогічної форми та змісту (а.с. 69-75), що безумовно свідчить про обізнаність позивачки із формою укладення Договору та умовами його надання.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи дане правове обґрунтування та приведене вище, відсутності доказів заявлених позовних вимог за первісним позовом та не доведення приведених у позові вимог, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивачки.
Щодо зустрічного позову суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Згідно ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як зазначалось вище, відповідно умов договору сума позики складає - 1 000 грн.; строк, на який надається позика - 30 днів; дата повернення позики (останній день) 04.10.2019 року; розмір процентів акційних у день - 1,60 %; процентна ставка за кожний день прострочення в день - 2,70 %. Згідно до розрахунку заборгованості від 16.04.2020 року, наданого позивачем за зустрічним позовом та не спростованого відповідачем, заборгованість ОСОБА_1 за Договором становить 3857,51 грн., з яких 996 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 2861,51 - заборгованість за відсотками (а.с. 76-78).
Оскільки позивачка взяті на себе зобов'язання щодо повернення коштів не виконала, заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 11, 203, 204, 215, 526, 626, 627, 628, 629, 637, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 259, 263, 264, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» про захист прав споживача фінансових послуг - відмовити.
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (код ЄДРПОУ: 39861924, юридична адреса: 01010, м. Київ, Арсенальна Площа, 1-Б, р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк») суму заборгованості за Договором позики № 2656121 від 04 вересня 2019 року в розмірі 3857,51 грн., з яких 996,00 грн. - заборгованість за тілом позики, 2861,51 грн. - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (код ЄДРПОУ: 39861924, юридична адреса: 01010, м. Київ, Арсенальна Площа, 1-Б, р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк») судовий збір у розмірі 2102 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резулятивну частину судогово рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Кириленко