"28" травня 2010 р. Справа № 5/60-50
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Волинської філії
до товариства з обмеженою відповідальністю «Західспецпрофіль»
про стягнення 2967777грн.82коп.
Суддя Слупко В.Л.
Представники сторін:
від позивача: Чекаренда О.О., довір. №100-Ф/10 від 26.01.10р.
від відповідача: Панкевич В.Л., довір від 02.03.10р.
В судовому засіданні 27.05.10р. за клопотанням представника відповідача оголошувалась перерва до 28.05.10р. для надання відповідачем відзиву на позов в зв'язку із заявленими запереченнями щодо розрахунку позивачем пені та неотриманням уточнених позовних вимог.
Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 2967777грн.82коп., в т.ч.:
- 707691грн.85коп. та 202239,16 доларів США, що в еквіваленті становить 1603048грн.70коп. - простроченої заборгованості за кредитом;
- 89342грн.42коп., 24004,26 доларів США, що в еквіваленті становить 190269грн.77коп. та 945,94 євро (еквівалент в гривні - 10035грн.31коп.) - простроченої заборгованості за відсотками;
- 4944грн.15коп. та 1432,53 долари США (еквівалент в гривні - 11354грн.95коп.) - поточної заборгованості за відсотками за період з 28.03.10р. по 12.04.10р.;
- 328300грн.31коп. пені за прострочку заборгованості за кредитом;
- 22790грн.36коп. - пені за прострочку заборгованості за відсотками.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що на момент отримання кредиту банку було надано ліквідне забезпечення у вигляді грошових коштів на депозитних рахунках на суму 4 000 000 грн., яке повністю покривало суму кредитування. Однак, через зміну курсу іноземної валюти надане банку забезпечення не покрило отриманого кредиту, в чому відсутня вина відповідача. Крім того, відповідач посилається на те, що Банком при нарахуванні пені не враховано положення п. 6 ст. 232 ГК України щодо нарахування пені за 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 2 908 492грн.60коп. (із врахуванням положень п. 6 ст. 232 ГК України щодо періоду нарахування пені за прострочку виконання зобов'язань).
Висновок суду грунтується на наступному:
На виконання умов кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 04.09.07р. №53/к-07 та додаткового договору №53/1 від 05.09.07р. (укладеного за клопотанням відповідача від 05.09.07р. ) про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії Банк відкрив відповідачу відновлювальну мультивалютну кредитну лінію з лімітом 3 917 000грн. в еквіваленті зі строком повернення кредиту не пізніше 01.09.09р. під 17% річних.
За умовами договору Банк зобов'язався надавати відповідачу кредитні кошти окремими частинами (траншами) за заявою позичальника в межах кредитної лінії.
Надання відповідачу коштів підтверджується розпорядженнями бухгалтерії Банку, які були видані на клопотання відповідача та які є наявні в матеріалах справи, а саме:
05.09.07р. в сумі 499642,03 доларів США та 161440,15грн.;
06.09.07р. в сумі 180047грн.;
11.09.07р. в сумі 74722грн.50коп. та 47389,40 євро;
12.09.07р. в сумі 166541грн.32коп. ;
14.09.07р. в сумі 153118грн.50коп.;
17.09.07р. в сумі 20910 доларів США;
19.09.07р. в сумі 75306грн. та 64536грн.75коп.;
05.10.07р. в сумі 10000 євро;
19.02.08р. в сумі 12000євро;
15.09.08р. в сумі 26000 євро.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 04.09.07р. між позивачем та майновим поручителем Товстенюк К.В. та Товстенюк Л.А. укладено договір застави майнових прав №53/Zкд-07-01 та договір застави майнових прав №53/Zкд-07-02 відповідно, зі змінами і доповненнями, згідно з якими кожним заставодавцем було надано в заставу позивачу майнові права за договором банківського вкладу в розмірі по 2000000грн. Однак ТзОВ «Західспецпрофіль» не виконало умов кредитного договору щодо вчасного повернення кредитних коштів, в зв'язку з чим 22.09.09р. було частково погашено заборгованість відповідача за рахунок заставного майна, а саме - майнових прав за договором банківського вкладу Товстенюк К.В. та Товстенюк Л.А. на загальну суму 4 000 000 грн. в еквіваленті., що підтверджується розпорядженнями бухгалтерії про списання коштів з рахунків банківського вкладу зазначених осіб та банківськими виписками з особових рахунків.
На момент розгляду справи згідно розрахунку позивача залишилась непогашеною заборгованість по кредиту в сумі 707691грн.85коп. та 202239,16 доларів США, заборгованість по процентах нарахованих за період з 28.03.10р. по 12.04.10р. в сумі 4944грн.15коп. та 1432,53 долари США.
За порушення строків повернення кредиту та відсотків відповідно до п. 8.1 договору відповідач зобов'язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.
Заявлена позивачем до стягнення пеня в сумі 351090грн.67коп. за період з 02.09.09р. по 12.04.10р. підлягає стягненню в сумі 291805грн.45коп. за період з 02.09.09р. по 02.03.10р. відповідно до вимог п. 6 ст.232 ГК України, яким передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведені відповідачем заперечення на позов суд до уваги не приймає з огляду на наступне:
1. Пунктом 4.7.3 договору сторони передбачили, якщо валюта кредиту та валюта рахунку позичальника є різними, позичальник доручає банку здійснювати договірне списання у сумах, еквівалентних заборгованості у валюті кредиту за курсом, що склався на міжбанківському валютному ринку України на дату проведення договірного списання.
2. Відповідно до п. 3.3 договору сторони узгодили, що виконання позичальником зобов'язань за договором забезпечується також всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавство України, у випадку якщо заставленого майна не достатньо для повного погашення заборгованості позичальника.
3. Крім того, діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США та євро до національної валюти -гривні. Відповідно до ст. 36 Закону України «Про національний банк України» офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України. Таким чином при укладенні договору про надання коштів в іноземній валюті та беручи на себе певні зобов'язання щодо погашення цього кредиту, відповідач повинен був усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США та євро не є незмінним, а тому повинен був передбачати та враховувати підвищення валютного ризику за цим договором.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.526,610,625,1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
Позов задоволити частково.
1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Західспецпрофіль» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Волинської філії 2 908 492грн.60коп. заборгованості та 25736грн. судових витрат по справі.
2. В решті позову відмовити.
Суддя В.Л.Слупко
Суддя