Провадження 2-а/557/27/2021
Справа 557/1456/21
28 вересня 2021 року смт Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
судді Оленич Ю.В.,
секретар судового засідання Лисанець М.В.,
номер справи 557/1456/21,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідачі: поліцейський відділення №5 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Янко В.О., Головне управління національної поліції у Рівненській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Гоща адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського відділення №5 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Янко Василя Олександровича, Головного управління національної поліції у Рівненській області, про оскарження постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
за участю представника позивача Вакуліча Ю.І.,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського відділення №5 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Янко В.О., Головного управління національної поліції у Рівненській області, про оскарження постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позову останній зазначив, що 22 серпня 2021 року відносно нього поліцейським відділення поліції №5 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Янко В.О винесена постанова серії ЕАО №4671899 про визнання його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень за те, що він 22 серпня 2021 року об 11 годині 52 хвилини в с. Федорівка на вул. Шкільна керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, чим порушив п. 2.1 а) Правил дорожнього руху.
Мотивуючи свою невинуватість ОСОБА_1 зазначив, що не керував транспортним засобом та, вказавши при цьому на відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, просив скасувати постанову серії ЕАО №4671899 від 22 серпня 2021 року, з огляду на відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
16 вересня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву поліцейського відділення поліції №5 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Янко В.О., у якому відповідач заперечує проти позовних вимог. Обґрунтовуючи таку свою позицію останній зазначив, що 22 серпня 2021 року під час патрулювання Гощанського району, на вул. Шкільна в с. Федорівка було помічено транспортний засіб марки «ВАЗ 2199», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який побачивши патрульний автомобіль, почав здійснювати незрозумілі для нього маневри, а тому було прийнято рішення про зупинку вказаного транспортного засобу. Янко В.О. ствердив, що у салоні транспортного засобу перебував лише ОСОБА_1 та більше нікого не було. Під час перевірки документів останнього було встановлено, що згідно бази ІПНП даного водія 27 листопада 2020 року Гощанським районним судом Рівненської області було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Вказане рішення першої інстанції за результатами апеляційного перегляду залишено без змін.
За наявності вказаних обставин відповідачем було розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП у виді штрафу, з якою його було ознайомлено. ОСОБА_1 відмовився від підпису та отримання копії постанову, тому така була йому направлена рекомендованим листом. Вказані обставини щодо ознайомлення ОСОБА_1 з винесеною постановою, як зазначено у відзиві, стверджуються даними відеофіксації на нагрудну камеру та свідчать про те, що у позовній заяві вказані невірні дані про подію, що є введенням суду в оману.
Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 09 вересня 2021 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду та поновлено його, дана позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, місце та дату розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив такий задовольнити, вказавши на аналогічні, зазначеним у позові, обставини. Додатково представник зауважив на тому, що долучена до відзиву відеофіксація не містить даних на підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем та зупинки такого працівниками поліції, крім того у постанові відсутня вказівка про фіксування порушення на будь-який пристрій. Останньому, як зазначив представник, достеменно відомо про позбавлення його права керування транспортними засобами, у зв'язку з чим позивач такими не керує, за кермом була його донька.
Заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень на них, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов належить задовольнити зважаючи на таке.
Судом установлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4671899 від 22 серпня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та застосоване до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 гривень (арк. спр. 4).
ОСОБА_1 не погоджуючись із означеним рішенням поліцейського, вважає себе невинним, а оскаржену постанову такою, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.
Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини, з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскарженою постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно приписів ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи із змісту оскарженої постанови, особою, яка її винесла, було встановлено, що ОСОБА_1 22 серпня 2021 року об 11 годині 52 хвилини на вул. Шкільна в с. Федорівка керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», р.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, чим порушив п. 2.1 а) Правил дорожнього руху.
Разом з тим, суд не може вважати вказані обставини доведеними належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки такі в матеріалах справи відсутні.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та знаходить, що за обставинами справи копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути визнана належним доказом по даній справі відповідно до положень статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вона не є самостійним беззаперечним доказом, являє собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини викладені в ній повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
До письмового відзиву відповідачем долучений диск з відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського, на якому зафіксовано фрагментарне спілкування поліцейського з позивачем, який стоїть біля службового автомобіля поліції. Однак факту керування позивача транспортним засобом, перебування за кермом у процесі руху, переміщення тощо не зафіксовано.
Що стосується долучених до відзиву постанови судді Гощанського районного суду Рівненської області від 27 листопада 2020 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 26 лютого 2021 року, то такі стверджують лише обставини щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, які позивачем не оспорюються. Водночас такі заперечень останнього щодо факту керування ним транспортним засобом не спростовують.
Таким чином, суд приходить висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтвердили факт керування позивачем транспортним засобом.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не містить фіксації керування транспортним засобом.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову повністю.
Разом із тим, суд застосовує спеціальні норми права, які містяться у ст.ст. 9, 126, 251, 280 КУпАП, з урахуванням норм права, що містяться у ч. 2 ст. 19 Конституції України, та на окремі з яких вірно посилався позивач у позовній заяві.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем понесено судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 454 гривень, а тому дані витрати у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню з Головне управління Національної поліції в Рівненській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 77, 90, 139, 243-246, 250, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову поліцейського відділення поліції №5 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Янко Василя Олександровича серії ЕАО №4671899 від 22 серпня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору грошові кошти в розмірі 454 гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Гощанський районний суд Рівненської області (відповідно до п.п. 15.5 п. 5 ч. 1 Перехідних положень КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідачі: поліцейський відділення №5 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Янко Василь Олександрович, місцезнаходження: 35400, Рівненська область, смт Гоща, вул. Застав'я, буд. 11; Головне управління Національної поліції в Рівненській області, місцезнаходження: 33000, м. Рівне, вул. Миколи Хвильового, 2.
Повне рішення суду складено 28 вересня 2021 року.
Суддя Ю.В. Оленич