Справа № 551/777/21
Провадження №3/551/397/21
"06" серпня 2021 р.
сел. Шишаки
Суддя Шишацького районного суду Полтавської області Вергун Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з СПД № 1 ВП № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Кременчук Полтавської області, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , українку, громадянку України, з середньою освітою, непрацюючу, заміжню, має на утримання чотирьох малолітніх дітей, не особу з інвалідністю І чи ІІ групи, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ 018018, складеним 30 липня 2021 року старшим інспектором ЮП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, старшим лейтенантом поліції Орманжі І.М., ОСОБА_1 30 липня 2021 року, перебуваючи за адресою: Полтавська область, Миргородський район, с. Сагайдак, неналежним чином виконувала батьківські обов'язки, що визначені ст. 150 СК України, внаслідок чого її малолітні діти, перебуваючи без нагляду дорослих, пошкодили овочеві культури, зокрема, кавуни, що росли на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 , чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
Будучи допитаною у судовому засіданні, ОСОБА_1 вину у вчиненні, пред'явленого їй правопорушення, не визнала та пояснила, що за тиждень до дати складання протоколу про адміністративне правопорушення разом з малолітніми дітьми перебувала на присадибній ділянці. Діти випадково забігли на сусідню земельну ділянку, де вирвали один кавун. Звернувши на це увагу, пояснила дітям про неправомірність їх дій. Через деякий час до неї підійшов один з місцевих мешканців та висловив обурення з приводу того, що нібито її діти перебувають на чужих земельних ділянках, де пошкоджують овочеві культури.
При цьому, звертала увагу суду на те, що 30 липня 2021 року четверо малолітніх дітей перебували під її наглядом.
Протокол про адміністративне правопорушення підписала, не читаючи його змісту.
Вважаючи, що вона належним чином виконує своєї обов'язки по вихованню й розвитку дітей, просила суд прийняти у справі справедливе рішення.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до відповідальності, дослідивши матеріали справи в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.
Так, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством / ст. 1 КУпАП /.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган / посадова особа / при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та відповідно до вимог ст.279КУпАП дослідити докази, якими згідно ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення, - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують /визначають/ його як правопорушення /об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона /.
Частиною 1 ст.184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності /у разі її виявлення/; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Наведені вимоги законодавства не дотримані при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 018018 від 30 липня 2021 року, згідно з яким ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та іншого народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Фактично в протоколі про адміністративне правопорушення, за яким ОСОБА_1 притягається до відповідальності за невиконання обов'язків щодо виховання її малолітніх дітей, працівник поліції обмежився наведеним у фабулі обвинувачення лише змісту диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП.
При цьому, в порушення ст. 256 КУпАП, в протоколі не зазначено суть адміністративного правопорушення, а саме, наявність конкретних обставин, які б вказували на ухилення від виконання ОСОБА_1 обов'язків щодо належного виховання малолітніх дітей, не конкретизовано яких саме дітей, при тому, що ОСОБА_1 має на утриманні чотирьох дітей, не вказано від яких саме передбачених законодавством обов'язків, з посиланням на норму закону, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини, ухиляється остання, не вказано й часу вчинення правопорушення, не визначено й місце його вчинення з географічною прив'язкою до вулиці та номеру будинку.
Формальне посилання на ст. 150 СК України « Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини » в протоколі про адміністративне правопорушення не свідчить про конкретність пред'явленого ОСОБА_1 звинувачення.
Така невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП, не дає можливості визначитися, які саме дії чи бездіяльність вчинено ОСОБА_1 та в чому полягає їх протиправність.
З огляду на викладене, суд вважає, що зміст протоколу не містить об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Згідно п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року № 1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення / пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення /.
З пояснень ОСОБА_1 від 30 липня 2021 року вбачається, що тиждень тому, перебуваючи, на належній їй земельній ділянці, її діти перебували поруч, та згодом забігли на сусідню земельну ділянку, де зірвали кавун, за що посварилась на дітей. Приблизно через тиждень, до неї прийшов місцевий мешканець та звинуватив у тому, що нібито її діти без дозволу перебувають на чужих земельних ділянках, де умисно пошкоджують овочеві культури. Чи були діти 30 липня 2021 року на земельній ділянці ОСОБА_2 їй не відомо / а. с. 6 /.
З письмових пояснень ОСОБА_2 від 30 липня 2021 року слідує, що вона має у власності земельну ділянку, що розташована у с. Голуби Миргородського району Полтавської області. Протягом останніх двох тижнів почала помічати, що вирощені на земельній ділянці овочеві культури пошкодженні. Від місцевих мешканців їй стало відомо, що такі дії вчиняють малолітні діти ОСОБА_1 . Про вказані факти 30 липня 2021 року повідомила працівників поліції / а. с. 5 /.
При цьому, суд звертає увагу на той факт, що місцем вчинення правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення визначено с. Сагайдак Миргородського району Полтавської області, при тому, що земельна ділянка ОСОБА_2 знаходиться у с. Голуби миргородського району Полтавської області.
ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях від 30 липня 2021 року також вказував на те, що діти ОСОБА_1 зривають недозрілі овочі на земельних ділянках місцевих жителів та розбивають їх. 30 липня 2021 року / суд звертає увагу на виправлення дати без засвідчення /, у ранковий час зі слів тещі ОСОБА_2 йому стало відомо, що діти ОСОБА_1 знову перебували на земельній ділянці, рвали кавуни та розбивали їх / а. с. 7 /.
За даними Сагайдацького старостинського округу Шишацької селищної ради Полтавської області від 30 липня 2021 року, ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом з чоловіком та чотирма малолітніми дітьми. За місцем проживання характеризується позитивно / а. с. 8 /.
Суд вважає, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення докази не дають можливості встановити коли саме, зокрема й 30 липня 2021 року / дата вчинення правопорушення /, за яких обставин виключно діти ОСОБА_1 , якщо такі факти й мали місце, вчиняли протиправні дії по відношенню до майна ОСОБА_2 .
Більше того, що ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала той факт, що її малолітні діти 30 липня 2021 року перебували без її нагляду.
Достатніх доказів, на підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків, що призвело до негативних наслідків, матеріали справи не містять. Не містять матеріали справи й дійсного розміру завданої ОСОБА_2 шкоди.
З огляду на викладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява F 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява F 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
У межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд не має права в порушення принципу змагальності та диспозитивності, принципу рівності сторін, перебирати на себе функції обвинувачення та виправити цей недолік протоколу.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
За правилами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події, складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.184, 247, 283,284 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 невинуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області протягом 10 діб з моменту винесення.
Суддя
Шишацького районного суду
Полтавської області Н.В. Вергун