Справа № 279/5139/21
1-кп/279/641/21
іменем України
27 вересня 2021 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Коростень по кримінальному провадженню №12021060490000263 від 19.05.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, -
В С Т А Н О В И В : В провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України. Обраний обвинуваченому під час досудового провадження запобіжний захід у виді тримання під вартою закінчує свою дію 28.09.2021 року. Прокурор подав письмове клопотання про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки процесуальні ризики, які стали підставою для обрання йому такого запобіжного заходу на час досудового розслідування, на час судового провадження не зменшились. В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання.
Обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятоюстатті 176 цього Кодексу.
Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає зе необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, виходячи з наступного.
Станом на даний час триває судове провадження даного кримінального провадження, обставини, котрі давали б підстави до зміни запобіжного заходу суд не вбачає.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Оскільки, обставини на які посилався слідчий суддя при обранні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не змінилися, суд, враховуючи положення ст.178 КПК України, вважає, що на цей час інший більш м'який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, так як, він обвинувачується у тому, що маючи не погашену судимість, вчинив нові злочини, в тому числі і тяжкий злочин, не працює, неодружений, може продовжити свою злочинну діяльність, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з'ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні на цей час забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, відповідні ризики продовжують існувати та не зменшилися, є достатніми та виправдовують тримання особи під вартою.
Наявність вказаних ризиків, на які посилався слідчий суддя при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд при обранні, продовжують існувати.
За наведених обставин та керуючись ст.177, 178, 183, 197, 199, 315 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 25 листопада 2021 року включно та визначити заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатний осіб, що становить 45400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень, після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненю з-під варти та на нього покладаються обов'язки прибувати до слідчого, прокурора, суду на їх виклики у визначений час; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із населеного пункту, в якому він проживає; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи, невиконання яких дає підставу для застосування більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала в частині запобіжного заходу діє до 25.11.2021 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій особі місця ув"язнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня отримання копії ухвали, що не зупиняє її виконання, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Копія згідно з оригіналом