Справа № 643/19145/20
Провадження № 3/643/302/21
27.09.2021 м.Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 215776 від 04.11.2020, 04.11.2020 ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП, розглядаються протягом доби.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
В день надходження адміністративного матеріалу, явку до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, забезпечено не було.
Враховуючи імперативні положення законодавства України щодо обов'язкової присутності під час розгляду вказаної справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судовий розгляд справи було відкладено. Одночасно особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, були надіслані судові повістки про виклик в судові засідання, а уповноваженим представникам Національної поліції, які надіслали адміністративний матеріал - повідомлення про необхідність забезпечити явку вказаної особи до суду.
Незважаючи на вжиті судом заходи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з'явилась.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи встановлені ст. 277 КУпАП строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, загальні вимоги законодавства України щодо забезпечення розумності строків розгляду справи, а також сплив строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд вважає за можливе вирішити питання про закриття провадження у справі за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, давати пояснення передбачено також положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Всупереч вимог законодавства України, представники Національної поліції України, які склали протокол про адміністративне правопорушення та надіслали його до суду, не забезпечили явку в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, хоча така явка є обов'язковою.
У зв'язку з наведеним суд позбавлений можливості отримати пояснення вказаної особи, які є джерелом доказів у справі та з урахуванням положень ч. 2 ст. 268 КУпАП мають бути обов'язково досліджені та оцінені судом.
Відповідно, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та неможливості отримати її пояснення суд позбавлений можливості всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини даної справи, зокрема вирішити питання про винуватість такої особи.
Крім того, суд враховує, що згідно висновків Європейського суду з прав людини, викладених зокрема в рішеннях від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно, вирішення питання про винуватість особи, присутність якої під час судового засідання є обов'язковою згідно імперативних положень КУпАП, за відсутності такої особи може призвести до порушення права вказаної особи на захист, яке гарантовано ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 271 КУпАП.
Також суд враховує, що згідно висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 16.02.2021 по справі № 263/10894/2020, в ситуаціях, коли нормами КУпАП чітко не врегульовано ті чи інші питання, суди відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону. У цьому випадку найбільш близьким до адміністративно-деліктної галузі права є кримінальне процесуальне законодавство.
В ухвалах Верховного Суду від 14.09.2020 по справі № 93/1843/16-к, від 20.08.2020 по справі № 661/4717/15-к, від 24.02.2020 по справі № 466/5490/17 зазначено, що суд першої інстанції зобов'язаний невідкладно розглянути питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із спливом строків давності, не з'ясовуючи при цьому обставини, установлені під час кримінального провадження, та не перевіряючи їх доказами у порядку статей 347 - 363 КПК України.
В остаточному рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Олександр Волков проти України» від 27.05.2013 зазначено, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Враховуючи наведене, а також закінчення строків накладення адміністративного стягнення, суд, закриваючи провадження у справі, не вбачає підстав для вирішення питання про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст. 247, 283-285 КУпАП,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Д.А. Крівцов