Справа №569/11626/21
27 вересня 2021 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКРОФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
ТОВ «МІКРОФІНАНС» (далі - позивач), діючи через свого представника - Соколову К.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №0000243106 від 06 липня 2019 року у розмірі 33 233 грн. 76 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору №0000243106 від 06 липня 2019 року ОСОБА_1 отримав у позику 3 000 грн. 00 коп., строком на 14 календарних днів зі сплатою процентів за користування позикою - 1,6 % на добу. Позивач виконав взяті на себе зобов'язання, а саме надав відповідачу грошові кошти у визначеному договором розмірі, разом з тим відповідач свої зобов'язання по поверненню грошових коштів та сплаті відсотків за їх користування своєчасно не виконав та не повернув позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за позикою та відсотками відповідно до умов договору. У зв'язку із невиконанням умов договору виникла заборгованість за позикою у розмірі 33 233 грн. 76 коп., яка складається з: 2 940 грн. 00 коп. - залишок суми позики; 30 293 грн. 76 коп. - проценти за період з 27 серпня 2019 року по 31 травня 2021 року.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання. Разом з поданням позовної заяви представник позивача Соколова К.В. заявила клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та вказала, що у разі неявки в судове засіданні відповідача позивач не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення суду.
Відповідач в судове засідання не з'явився жодного разу, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судових засідань. Про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав і позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивача.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, що 06 липня 2019 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву позичальника, відповідно до якої просив надати позику (кредит) в сумі 5 000 грн. 00 коп.
06 липня 2019 року між ТОВ «МІКРОФІНАНС», як позикодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено договір № 0000243106 (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору позикодавець надає позичальнику у позику, а позичальник зобов'язується повернути позику та проценти за користування позикою у відповідності до умов Договору, в національній грошовій одиниці України - гривні, в сумі та строк: сума позики - сума вказана в специфікації до цього договору, що є невід'ємною частиною цього договору; плата за користування позикою у вигляді процентів складає суму у відсотках в день, що вказана в специфікації до цього договору та є невід'ємною частиною цього договору; нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою, з дня надання позики позичальнику за весь час користування коштами за виключенням дня повернення позики; строк повернення позики (термін платежу) - строк вказаний в специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору, як строк повернення позики; позика надається позичальнику в сумі, що зазначена в п.п. 1.1.1 договору в готівковій формі (шляхом передачі відповідної суми позичальнику).
Відповідно до п. 3.1 договору позикодавець має право вимагати від позичальника повернення суми позики, процентів за користування позикою та виконання усіх інших зобов'язань передбачених договором.
Згідно до п. 4.1 договору позичальник зобов'язується повністю повернути позикодавцю суму отриманої позики та виконати всі інші зобов'язання, встановлені договором, не пізніше строку, вказаного в специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 4.2 договору сторони домовилися, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 4.5 договору сума позики, проценти за користування позикою, складають заборгованість за договором.
Як слідує з Специфікації №1 (оформлення фінансового кредиту) сума фінансового кредиту становить 3 000 грн. 00 коп., строк користування фінансовим кредитом - 14 календарних днів, дата повернення фінансового кредиту - 20 липня 2019 року, процент за користування фінансовим кредитом (добовий) - 1,6 % на добу, всього за термін надання сума відсотків за користування кредитом - 672 грн. 00 коп., всього сума до повернення за договором, яка включає суму кредиту та процентів за користування, з урахуванням сплачених платежів складає 3 672 грн. 00 коп.
Таким чином, відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору № 0000243106 від 06 липня 2019 року, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3 000 грн. 00 коп. строком на 14 календарних днів, зі сплатою процентів за користування фінансовим кредитом - 1,6% на добу.
Однак, відповідач належним чином не виконав умови договору в частині повернення коштів і згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним договором становить 33 233 грн. 76 коп., з яких: 2 940 грн. 00 коп. залишок суми позики; 30 293 грн. 76 коп. - проценти за період з 27 серпня 2019 року по 31 травня 2021 року.
Як визначено у ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положення статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
У випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми (частина перша статті 1047 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вказано вище відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору № 0000243106 від 06 липня 2019 року, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3 000 грн. 00 коп., строком на 14 календарних днів, до 20 липня 2019 року. Однак, в порушення норм чинного законодавства та умов договору, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, кредитні кошти у визначений договором строк не повернув, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача залишку суми позики у розмірі 2 940 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, за розрахунком ТОВ «МІКРОФІНАНС» за відповідачем обліковується заборгованість по процентам за період з 27 серпня 2019 року по 31 травня 2021 року в розмірі 30 293 грн. 76 коп. Перевіряючи вимогу позивача в цій частині суд враховує наступне.
За положеннями статей 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами договору позивач надав відповідачу суму позики, а останній зобов'язувався повернути надану позику у повному обсязі до 20 липня 2019 року.
Таким чином, позивач відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування 14 днів, тобто до 20 липня 2019 року. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по процентах в сумі 30 293 грн. 76 коп. визначена за період з 27 серпня 2019 року по 31 травня 2021 року, який виходить за межі строку кредитування. При цьому, проценти за користування кредитом в сумі, яка визначена Специфікацією №1, відповідачем сплачені в повному обсязі, про що вказує позивач у позовній заяві.
Таким чином, оскільки після закінчення строку кредитування у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то заявлена позивачем вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по процентах у розмірі 30 293 грн. 76 коп. за період з 27 серпня 2019 року по 31 травня 2021 року задоволенню не підлягає.
Вимог про стягнення відсотків за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статями 625, 1048 ЦК України позивач не пред'явив.
З урахуванням вищевикладеного, позов підлягає задоволенню частково з стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики в сумі 2 940 грн. 00 коп., яка складає залишок суми позики. В іншій частині вимог позивача слід відмовити.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 200 грн. 81 коп. (2 940 грн. 00 коп. х 2 270 грн. 00 коп. /33 233 грн. 76 коп.).
Керуючись статтями 526, 530, 610, 611, 625, 628, 638, 641, 644, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р I Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКРОФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКРОФІНАНС» заборгованість за договором № 0000243106 від 06 липня 2019 року у розмірі 2 940 (дві тисячі дев'ятсот сорок) грн. 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКРОФІНАНС» судові витрати у розмірі 200 (двісті) грн. 81 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКРОФІНАНС», місцезнаходження: вул. Рекордна, буд. 26-Г, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 41539960.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 27 вересня 2021 року.
Суддя О.О. Першко