справа № 399/645/21
провадження № 2-з/399/13/2021
24 вересня 2021 року смт Онуфріївка
Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко В.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів в якій просить витребувати від Онуфріївської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи №206/2009, відкритої після смерті ОСОБА_2 .
У заяві зазначено відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Заяву обґрунтовано тим, що до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Гогою І.В. подано позов до вищевказаних відповідачів про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Вказана спадкова справа містить інформацію щодо осіб, які прийняли спадщину, осіб, які не прийняли чи відмовилися від спадщини, а також щодо спадкового майна, яке залишилось після смерті спадкодавця. Витребування спадкової справи пов'язане з необхідністю повного, всебічного і об'єктивного встановлення обставин, які зазначено у позовній заяві.
Заяву про забезпечення доказів подано на підставі ч.1, 2 ст. 116 ЦПК України - підстави та порядок забезпечення доказів.
Ознайомившись зі змістом поданої заяви про забезпечення доказів, дослідивши додані до неї документи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1-2 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Відповідно до ч. 3-4 ст. 117 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Частиною 1 статті 117 ЦПК України визначено, що саме зазначається у заяві про забезпечення доказів. Так, відповідно до зазначеної норми Закону у заяві про забезпечення доказів зазначається:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти;
4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;
6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;
7) перелік документів, що додаються до заяви.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Разом з тим, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку ст.ст. 116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи у відповідності до ст. 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.
Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв'язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, атакож те, що є наявні підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Відповідно до ч.1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. А сам спосіб забезпечення судом доказів визначений ч.2 ст. 116 ЦПК України, та зазначається заявником у заяві про забепечення доказів з урахування конкретних обставин справи.
Враховуючи положення ч.1 ст. 116, п.5 ч.1 ст. 117 ЦПК України та обґрунтування заяви про забезпечення доказів, суд приходить висновку, що заявник не обґрунтував у своїй заяві, що є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим та відповідно, що є необхідність забезпечення доказів.
Суд звертає увагу, на те, що за правовою природою клопотання про забезпечення доказів подане в порядку ст. 116 ЦПК України не є клопотанням про витребування доказів, вимоги до якого визначені ст. 84 ЦПК України. При цьому, заявником не подано клопотання про витребування доказів в порядку визначеному ст. 84 ЦПК України.
Згідно з ч.4 ст. 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог ст. 117 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З огляду на вищезазначене та те, що заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів подана без додержання вимог статті 117 ЦПК України, суд приходить висновку, що заява про забезпечення доказів не обґрунтована та підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст. 76, 77, 84, 116, 117, 260, 353, 354 ЦПК України, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що в разі повернення заяви сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила (ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір»).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 пп. 15 п.1 розділу ХІІІ Перехідні Положення ЦПК України.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області В.В. Шульженко