Апеляційне провадження № 33/824/3975/2021
Справа 760/10200/21 Головуючий в суді І інстанції Шереметьєва Л.А.
Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.
Іменем України
27 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., з участю представника Київської митниці Держмитслужби Глущенко Н.В.,захисника Позднякова П.В., розглянувши справу за апеляційною скаргою представника Київської митниці Держмитслужби Глущенко Наталії Вікторівни на постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 18 червня 2021 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 472 Митного Кодексу України, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу № 1842/10000/20 від 01 грудня 2020 року про порушення митних правил, 30 листопада 2020 року до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Київ-центральний» (м. Київ бул. Вацлава Гавела, 8А) Київської митниці Держмитслужби, особою, уповноваженою на роботу з митницею Релігійної громади «Київська Єврейська Месіанська Громада» у Печерському районі м. Києва (01001 м. Київ вул. Лютеранська 4 кв. (офіс) 27) ОСОБА_1 , з метою митного оформлення товару гуманітарної допомоги «Одяг для дітей та дорослих, що був у використанні - 5875 кг., взуття для дітей та дорослих, що були у використанні - 370 кг., постільна білизна: ковдри - 600 кг., простирадла - 400 кг., мобільний будинок (металевий контейнер), б/у - 1 шт., підгузки дитячі та дорослі - 430 кг., гігієнічні прокладки - 430 кг., будівельний інструмент (сокири б/у - 2 шт., рулетки б/у - 10 шт., пилка - 2 шт., циркулярна пилка, б/у - 1 шт., молотки б/у - 10 шт., дриль електрична, б/у - 1 шт., перфоратор електричний, б/у - 2 шт., будівельна фурнітура б/у - 215 кг., пилосос будівельний б/у - 1 шт.), спортивні речі (шоломи велосипедні - 20 шт., самокат дитячий б/у - 1 шт), дитячі речі (дитячі візки - 2 шт., стіл для сповивання б/у - 1 шт., ноші медичні, б/у - 1 шт., іграшки дитячі з пластику б/у - 22 кг., ваги дитячі, б/у - 1 шт.), велосипеди б/у - 6 шт., пристрої ортопедичні (милиці б/у - 50 шт., ролатори б/у - 10 шт.), візки інвалідні, б/у ручний привод - 1 шт., ноші медичні, б/у - 15 шт., металевий ящик з будівельними інструментами б/у (гайкові ключі - 20 шт., викрутки - 15 шт., стамески - 10 шт., молотки - 10 шт., плоскогубці - 10 шт., пили ручні - 5 шт., шурупи - 120 кг., цвяхи - 130 кг.), стругальний верстат, б/у - 1 шт., меблі, столи, дерев'яні, складні ножки, б/у - 13 шт., авто шини з дисками, б/у для легкового авто, радіус 16 - 4 шт. Виробник нема даних. Торговельна марка нема даних. Країна виробництва нема даних», що надійшов на адресу: Релігійної Громади «Київська Єврейська Месіанська Громада» у Печерському районі м. Києва (01001, м. Київ вул. Лютеранська, буд. 4 кв. (офіс) 27), подано на паперовому носії, яка супроводжувалась її електронною копією типу ІМ 40 АА (далі - МД) з товаросупровідними документами.
МД з внутрішнім номером 4639 прийнято до митного оформлення 30 листопада 2020 року та присвоєно реєстраційний номер UA100050/2020/226499.
Товари ввезено на митну територію України через пункт пропуску «Рава-Руська-Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби.
Згідно з даними товаросупровідних документів, відправником товарів є AVC HILFSWERK, Industriestrasse, 21 CH-2553 Safnern Швейцарія.
Отримувач - Релігійна Громада «Київська Єврейська Месіанська Громада» у Печерському районі м. Києва (ЄДРПОУ 25662201).
Перевезення товарів здійснювалось на автомобілі з державними реєстраційними номерами НОМЕР_1/НОМЕР_2.
Відповідно до графи 14 МД декларування товару здійснено Релігійною Громадою «Київська Єврейська Месіанська Громада» у Печерському районі м. Києва, згідно з даними, вказаними у графі 54, МД подана до митного оформлення ОСОБА_1 .
Під час проведення повного митного огляду товару № 1 виявлено товар, інформація про який відсутня в митній декларації та ТСД, а саме: цукерки в коробці на упаковці оглянутих місць наявне маркування Praline noir Collection Suisse185g у кількості 100 одиниць, печиво на упаковці оглянутих місць наявне маркування Pom-bar crackers original 90g у кількості 42 одиниці, речовина у вигляді гранул в банці на упаковці оглянутих місць наявне маркування Frutek instant caj okusom 200g, у кількості 312 одиниць, речовина у вигляді порошку в банці на упаковці оглянутих місць наявне маркування Vegi-Protein 490g, у кількості 5 одиниць, ноші медичні з ознаками використання у кількості 59 одиниць, виріб з пластику циліндричної форми на упаковці оглянутих місць наявне маркування Iland everywhere battery у кількості 2 одиниці.
Зазначений факт засвідчено Актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 30 листопада 2020 року № UA100050/2020/226499.
Таким чином, особою, уповноваженою на роботу з митницею Релігійної громади «Київська Єврейська Месіанська Громада» у Печерському районі м. Києва ОСОБА_1 не заявлені за встановленою формою у МД від 30 листопада 2020 року № UA100050/2020/226499 точні та достовірні відомості про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, а саме про їх кількість. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачені ст. 472 МК України.
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18 червня 2021 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного Кодексу України.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Київська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просила скасувати постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 18 червня 2021 року як необґрунтовану, прийняту всупереч ст. 245 КУпАП про повне, всебічне, об'єктивне з'ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом, а також без належного урахування характеру вчиненого правопорушення, та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 , особу, уповноважену на роботу з митницею, винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 % вартості товарів - безпосередніх предметів правопорушення, що становить 87484,28 грн. з конфіскацією товарів, що є безпосередніми предметами правопорушення.
Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт повторно наводив обставини справи, викладені в протоколі про порушення митних правил 1842/10000/20 від 01 грудня 2020 року, посилався на зміст ст. 4, 57, 257, 266, 264, 459, 472 МК України.
Зазначив, що ОСОБА_1 не заявлено у митній декларації точних та достовірних відомостей про товар, що є порушенням митних правил, передбачених ст. 472 МК України.
Законодавець в ст. 472 МК України чітко визначив, що дана стаття передбачає відповідальність за недекларування товарів, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративної відповідальності.
Вислухавши пояснення представника митного органу Глущенко Н.В., яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, захисника Позднякова П.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на положення ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 листопада 2020 року до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Київ-центральний» (м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8А) Київської митниці Держмитслужби, надійшов вантаж на адресу Релігійної громади» Київська єврейська месіанська громада у Печерському районі м. Києва, а саме гуманітарна допомога: «Одяг для дітей та дорослих, що був у використанні-5875кг., взуття для дітей та дорослих, що було у використанні-370кг., постільна білизна: ковдри -600 кг., простирадла -400 кг., мобільний будинок (металевий контейнер), б/у -1шт., підгузки дитячі та дорослі -430кг., гігієнічні прокладки-430кг., будівельний інструмент(сокири б/у-2шт.,рулетки б/у-10шт., пилка -2шт., циркулярна пилка, б/у -1шт., молотки б/у-10шт., дриль електрична, б/у -1шт., перфоратор електричний, б/у-2шт., будівельна фурнітура б/у-215кг.,пилосос будівельний б/у -1шт.), спортивні речі(шоломи велосипедні -20шт., самокат дитячий б/у-1шт.), дитячі речі( дитячі візки -2шт., стіл для сповивання б/у-1шт., іграшки дитячі з пластику б/у-22кг., ваги дитячі, б/у.-1шт.), велосипеди б/у-6шт., пристрої ортопедичні (милиці б/у-50шт., ролатори б/у-10шт.), візки інвалідні, б/у ручний привод-1шт., ноші медичні, б/у-15шт., металевий ящик з будівельними інструментами б/у (гайкові ключі-20шт, викрутки-15шт, стамески-10шт, молотки-10шт,плоскогубці-10шт, пили ручні-5шт, шурупи - 120 кг, цвяхи -130 кг.), стругальний верстат, б/у -1шт., меблі, столи, дерев'яні, складні ножки, б/у-13шт., авто шини з дисками, б/у для легкового авто, радіус 16 - 4шт.
Митне оформлення вантажу здійснювала ОСОБА_1 .
Товари ввезено на митну територію України через пункт пропуску «Рава-Руська-Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби.
Згідно з даними товаросупровідних документів відправником товарів є AVC HILFSWERK, Industriestrasse, 21 CH-2553 Safnern Швейцарія.
Перевезення товарів здійснювалось на автомобілі з державними реєстраційними номерами НОМЕР_1/НОМЕР_2.
Під час проведення повного митного огляду товару виявлено товар, інформація про який відсутня в митні декларації та ТСД, а саме: цукерки в коробці з маркуванням Praline noir Collection Suisse185g - 100 одиниць, печиво з маркуванням Pom-bar crackers original 90g - 42 одиниці, речовина у вигляді гранул в банці з маркуванням Frutek instant caj okusom 200g, - 312 одиниць, речовина у вигляді порошку в банці з маркуванням Vegi-Protein 490g, - 5 одиниць, ноші медичні - 59 одиниць, виріб з пластику з маркуванням Iland everywhere battery - 2 одиниці.
Встановлено також, що 05 жовтня 2020 року Київською єврейською месіанською громадою складено план розподілу гуманітарної допомоги між набувачами.
В поясненнях до суду ОСОБА_1 зазначала, що наприкінці листопада 2020 року на адресу Релігійної громади від Гуманітарної організації «AVC HILFSWERK» надійшов гуманітарний вантаж. Відповідні дозволи щодо зазначеного вантажу були надані Релігійною громадою. Оскільки Релігійна громада є неприбуткової організацією та не має у своєму штаті та відповідних фінансових ресурсів для залучення митного брокера, оформлення вантажу було доручено їй, як адміністратору офісу. Вона займалася всією процедурою щодо контактування та узгодження відповідних дій з Гуманітарною організацією «AVC HILFSWERK». Від Гуманітарної організації «AVC HILFSWERK» надійшли відповідні документи, що стосується гуманітарного вантажу, та інформації про нього, представники зазначеної організації запевнили її про точність і відповідність даних вантажу. Відносини між Релігійною громадою та Гуманітарною організацією «AVC HILFSWERK» ґрунтуються на взаємоповазі та дотриманні спільних релігійних цінностей. 30 листопада 2020 року нею була подана митна декларація разом з документами, в якій зазначено відомості згідно переліку інвойсу, який передано водієм автомобіля, що прибув з вантажем. Під час повного митного огляду товару було виявлено товар, інформація про який відсутня в митній декларації та ТСД (товаросупровідних документах), відповідно до переліку і кількості зазначеного в протоколі (що був тимчасово вилучений). У зв'язку з виявленими розбіжностями був складений Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 30 листопада 2020 року, а 01 грудня 2020 року відносно неї складений протокол про порушення митних правил №1842/10000/20. У зв'язку з виявленими розбіжностями вона зв'язалася з Гуманітарною організацією «AVC HILFSWERK», де їй повідомили про помилкове завантаження вказаного товару і ця помилка сталася через те, що весь вантаж за місцем відправлення зберігався на двох складах, на одному зі складів завантажили металевий контейнер, станки та інструмент, а на другому було завантаження одяг та постільну білизну. Працівники другого складу, не знаючи правил перетину вантажів через кордон та інших митних правил, за непорозумінням, з самих щирих та добрих почуттів, допомоги та підтримки, для того щоб зробити українським друзям сюрприз, завантажили додаткові речі, яких не було зазначено в інвойсі. При цьому з боку Релігійної громади неодноразово зверталася увага на чітке дотримання переліку і кількості вантажу згідно документації. Зазначала, що за фахом вона є спеціалістом транспорту, цю процедуру митного оформлення здійснювала вперше, не маючи при цьому відповідної освіти, знань та досвіду в митній справі. Під час заповнення та подання митної декларації її пришвидшували і надавали допомогу працівники митниці. Їй не були доведені та роз'яснені обов'язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи, передбачені ст. 266 Митного кодексу України, те, що перед подачею митної декларації має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів. Вважала, що за таких обставин у її діях відсутня вина, як у формі умислу (оскільки при декларуванні товару не передбачала настання шкідливих наслідків свого діяння, не бажала їх та не допускала настання цих наслідків), так і в формі необережності (оскільки не передбачала можливості настання шкідливих наслідків свого діяння і не повинна була і не могла їх передбачити).
Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначала, що при розмитненні товару вказала його обсяг, зазначений у документах, переданих їй водієм, і не могла передбачити, що там буде і не зазначений у документах товар. Крім того, зазначила, що з відправником товару з цього приводу велися розмови про заборону будь-яких додаткових вкладень, не зазначених у документах. Після виявлення товару представниками відправника їй було повідомлено, що це подарунки, крім того, з самих товаросупровідних документів вбачається, що весь поставлений товар є гуманітарними речами, подарунками, наданими безкоштовно.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження по справі, виходив з того, що докази, які б вказували на умисні дії ОСОБА_1 при розмитненні товарів, обставини вчинення правопорушення та пояснення цих обставин з боку ОСОБА_1 , підстави для висновку про наявність у її діях порушення митних правил та притягнення її до адміністративної відповідальності відсутні.
Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналогічні положення містить ст.280 КУпАП.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Стаття 472 МК України передбачає адміністративну відповідальність особи за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України характеризується як умислом, так і необережністю, оскільки диспозиція зазначеної статті не містить посилань на умисність дій винної особи, які складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, в зв'язку з відсутністю в її діях умислу та враховуючи характеру вантажу, який є гуманітарною допомогою, не ґрунтуються на вимогах закону, є помилковими і передчасними.
Крім того, ст. 6, 8 Закону України «Про гуманітарну допомогу» передбачає, що визнання товарів (робіт, послуг) гуманітарною допомогою здійснюється спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги у кожному конкретному випадку з урахуванням таких особливостей. Митне оформлення вантажів (товарів) без справляння плати за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних органів, здійснюється митними органами за наявності рішення відповідних спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги про визнання таких вантажів (товарів) гуманітарною допомогою.
Апеляційний суд приймає до уваги, що незадекларовані товари, наявність яких встановлена в протоколі № 1842/10000/20 від 01 грудня 2020 року про порушення митних правил, відсутні в переліку вантажів, визнаних гуманітарною допомогою, який є додатком до наказу Міністерства соціальної політики України від 27 листопада 2020 року № 785 (а. с. 40 - 47), на підставі якого здійснювалося переміщення товарів за митною декларацією UA100050/2020/226499, а відтак у суду першої інстанції були відсутні передбачені законом підстави вважати їх гуманітарною допомогою.
Згідно ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом.
Згідно ч. 8 ст. 257 МК України декларант зобов'язаний вносити до митної декларації відомості про товар, зокрема: його найменування, кількість, торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, а також код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 МК України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 266 МК України особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Визначення декларанта, уповноваженої ним особи міститься у ч.1 ст.4 МК України.
Так, декларантом є особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування, а декларація митної вартості - це документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим (п. п. 8, 9 ч. 1 ст. 4 МК України).
Уповноважена особа (представник) - це особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов'язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта (п.63 ч.1 ст.4 МК України).
Оцінюючи докази в їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, доведена наступними доказами:
протоколом про порушення митних правил від 01 грудня 2020 року № 1842/10000/20 в частині обставин події і особи, якою вчинено правопорушення (а. с. 2 - 7);
поясненнями ОСОБА_1 (а. с. 11 - 12);
наказом № 10-к від 30 квітня 2010 року про призначення ОСОБА_1 на посаду старшого адміністратора офісу Єврейської месіанської релігійної громади (а. с. 19);
митною декларацією ІМ 40 АА № UA100050/2020/226499 та інформаційним аркушем до неї (а. с. 20 - 31);
CMRта інвойсом б/н від 03 листопада 2020 року (а. с. 33 - 35);
листом пожертвування від 03 листопада 2020 року б/н (а. с. 36 - 37);
сертифікатом дезінфекції та якості від 03 листопада 2020 року (а. с. 38);
листом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 20 жовтня 2020 року № 16514/10/20 (а. с. 39);
наказом Міністерства соціальної політики України від 27 листопада 2020 року № 785 «Про внесення змін до деяких наказів Мінсоцполітики» з додатками (а. с. 40 - 47);
митною декларацією країни відправлення від 04 листопада 2020 року № 20СН00000257804536 (а. с. 48 - 49);
планами розподілу гуманітарної допомоги між набувачами від 05 жовтня 2020 року № 40 (а. с. 50 - 71);
описом предметів від 02 грудня 2020 року (а. с. 72).
Оцінюючи зазначені докази в сукупності, апеляційний суд вважає їх належними та допустимими, у зв'язку з чим приходить до висновку, що ОСОБА_1 не виконала вимоги ст. ст. 257, 266 МК України та не заявила за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.
Це ж стосується доводів ОСОБА_1 про те, що вона не передбачала можливості настання шкідливих наслідків свого діяння, не бажала їх, не допускала настання цих наслідків, не повинна була і не могла їх передбачити, є безпідставними, оскільки не спростовують факту недекларування товару уповноваженою особою ОСОБА_1 при переміщенні через митний кордон України.
Відхиляючи дані доводи, апеляційний суд звертає увагу, що згідно ч. 2 ст. 266 МК України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах. Отже ОСОБА_1 мала можливість додатково оглянути товар, проте не зробила цього.
Доводи ОСОБА_1 у поясненнях, що вона не знала про право перед подачею митної декларації з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, не може бути підставою для її звільнення від адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України.
З цього приводу апеляційний суд зазначає про існування презумпції знання законодавства (лат. Ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається) - кожен вважається таким, що знає закони.
Правова основа презумпції знання законодавства закріплена в частині 1 статті 68 Конституції України. Обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання. З цього положення випливає загальновідома формула: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка міститься в ч. 2 ст. 68 Конституції України.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів апеляційний суд дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 в її поясненнях з приводу відсутності в її діях ознак правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.
Положеннями ч.1 ст. 467 МК України передбачено: якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
З матеріалів справи вбачається, що правопорушення, передбачене ст. 472 МК України, вчинене ОСОБА_1 , виявлено 30 листопада 2020 року, адміністративна справа надійшла до суду першої інстанції 21 квітня 2021 року (4 місяці 21 день), отже строк накладення адміністративного стягнення, з урахуванням положень ст. 467 МК України, не сплив.
На підставі наведеного, апеляційна скарга Київської митниці Держмитслужби в особі представника Глущенко Наталії Вікторівни підлягає задоволенню, а постанова Солом'янського районного суду міста Києва від 18 червня 2021 року - скасуванню з прийняттям нової постанови, якою ОСОБА_1 визнається винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України із накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості переміщених товарів, з конфіскацією зазначених товарів, оскільки санкція ст. 472 МК України не передбачає альтернативних видів стягнення.
Згідно висновку товарознавчої експертизи від 17 лютого 2021 року № 1420003301-0125, складеного спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України, загальна вартість вилученого товару становить 87484,28 грн. (а. с. 79 - 83).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби задовольнити.
Постанову Солом?янського районного суду міста Києва від 18 червня 2021 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 472 Митного Кодексу України, щодо ОСОБА_1 , скасувати та прийняти нову постанову.
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості переміщених товарів, що становить 87484,28 грн., з конфіскацією товарів: цукерки в коробці на упаковці оглянутих місць наявне маркування Praline noir Collection Suisse185g у кількості 100 одиниць, печиво на упаковці оглянутих місць наявне маркування Pom-bar crackers original 90g у кількості 42 одиниці, речовина у вигляді гранул в банці на упаковці оглянутих місць наявне маркування Frutek instant caj okusom 200g, у кількості 312 одиниць, речовина у вигляді порошку в банці на упаковці оглянутих місць наявне маркування Vegi-Protein 490g, у кількості 5 одиниць, ноші медичні з ознаками використання у кількості 59 одиниць, виріб з пластику циліндричної форми на упаковці оглянутих місць наявне маркування Iland everywhere battery у кількості 2 одиниці.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 454 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.