справа №357/1373/2021 Головуючий у І інстанції - Ярмола О.Я.
апеляційне провадження №22-ц/824/11254/2021 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
24 вересня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2021 року
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої внаслідок ДТП, -
встановив:
В лютому 2021 року ПрАТ «СК «АРКС» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої внаслідок ДТП, мотивуючи свої вимоги тим, що 20 серпня 2019 року між ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування №233188а9чр за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу, а саме: автомобіля «Hyundai Accent», д.н.з НОМЕР_1 .
07 вересня 2019 року на автодорозі Київ-Чоп 517 км. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «КІА», державний номерний знак д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Hyundai Accent», д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 внаслідок чого транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.
Відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення.
Зазначена вище подія, відповідно до норм чинного законодавства України, була визнана страховим випадком, про що складено страховий акт № ARX2510103 від 29 жовтня 2019 року, за яким ПрАТ «СК» АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 103057,53 грн.
Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за полісом №АО/0638554 в ПрАТ «СК «Еталон», яка відшкодувала ПрАТ «СК «АРКС» страхове відшкодування в розмірі 90453,71 грн.
Позивач зазначив, що різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 12603,82 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 12603,82 грн.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2021 року, вищезазначений позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «АРКС» в рахунок відшкодування збитків в межах сплаченого страхового відшкодування 2000 грн. та судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 333 грн. 54 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ПрАТ «СК «АРКС» подало апеляційну скаргу, посилаючись на те, що воно постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального прав, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Апеляційну скаргу обґрунтовувало тим, що 20 серпня 2019 року між ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування №233188а9чр за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу, а саме: автомобіля «Hyundai Accent», д.н.з НОМЕР_1 .
07 вересня 2019 року на автодорозі Київ-Чоп 517 км. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «КІА», державний номерний знак д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Hyundai Accent», д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 внаслідок чого транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.
Потерпіла особа звернулась до скаржника із заявою про виплату страхового відшкодування.
30 жовтня 2019 року скаржник здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 103057,53 на користь потерпілої сторони.
Даний розмір страхової виплати було розраховано відповідно до договору на підставі Звіту №793/19 від 04 жовтня 2019 року про що було складено страховий акт № ARX2510103 від 29 жовтня 2019 року.
Оскільки відповідач є винною особою у ДТП та цивільно-правова відповідальність його була застрахована за полісом №АО/0638554 в ПрАТ «СК «ЕТАЛОН», то скаржник звернувся до страхової компанії винної особи.
Згідно рішення Господарського суду м. Києва від 31 липня 2020 року по справі №910/7077/20 з ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» на користь АТ «СК «АРКС» було стягнуто 90453,71 грн страхового відшкодування.
Зазначена сума являє собою суму вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та франшизи передбаченої полісом.
Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 12603,82 грн.
Просило, скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується апеляційним судом з огляду на наявність необхідності у таких поясненнях.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судом встановлено, що 20 серпня 2019 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за №233188а9чр, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб «Hyundai Accent», д.н.з НОМЕР_1 .
07 вересня 2019 року на автодорозі Київ-Чоп 517 км. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «КІА Сarents» державний номерний знак д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля «Hyundai Accent»», д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 в результаті якої обоє транспортних засобів отримали механічні пошкодження.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідно до якої 07 вересня 2019 року, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «КІА Сarents» д.н.з НОМЕР_2 не стежив за дорожньою обстановкою саме під час здійснення маневру не впевнився в його безпечності, в результаті чого здійснив зіткнення ТЗ марки «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_1 .
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Еталон», що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/000638554, діючим на момент ДТП.
За цим Полісом був застрахований транспортний засіб «КІА Сarents» д.н.з НОМЕР_2 .
Згідно з договором ліміт відповідальності за спричинену шкоду становить 100000 грн., життю і здоров'ю становить 200000 грн., франшиза 2000 грн.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №ARX2510103 від 29 жовтня 2019 року та умов Договору страхування №233188а9чр від 20 серпня 2019 року, розмір страхового відшкодування склав 103057,53 грн, яке позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується платіжним дорученням.
Згідно із звітом про оцінку транспортного засобу №793 від 04 жовтня 2019 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП від 07 вересня 2019 року становить 98082,15 грн.
31 липня 2020 року рішенням Господарського суду міста Києва було задоволено частково позов ПАТ «СК «АРКС» до СК «Еталон» та стягнуто з СК «Еталон» 90453,71 грн.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сума завданих матеріальних збитків позивачу становить 92453,71 грн., та з урахуванням того, що СК «Еталон» відшкодувала майнову шкоду, що спричинив ОСОБА_1 , а отже, підлягає стягненню з відповідача, як з особи, винної у спричиненні ДТП, розмір франшизи 2000 грн.
До такого висновку суд першої інстанції прийшов з урахуванням того, що Господарський суд міста Києва 31 липня 2020 року прийняв рішення, яке набрало законної сили, по справі №910/7077/20 про стягнення з ПАТ «СК «Еталон» на користь ПАТ «СК «АРКС» майнову шкоду, спричинену внаслідок вказаної ДТП від 07 вересня 2019 року, та рішенням суду було встановлено, що оцінена шкода, яка була заподіяна у результаті ДТП становить 92453,71 грн.
Оскільки встановлений судом розмір шкоди становить 92453,71 грн., а СК «Еталон» сплатило 90453,71 грн., тобто відшкодувало майнову шкоду за мінусом 2000 грн. франшизи.
З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1)
За вимогами статті 3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з особою, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована, шкоду було заподіяно майну, то згідно з вимогами абз. 2 п. 12.1 ст. 12 та ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» п.36.6. Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку, здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно з пунктом 36.1 ст.36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
У відповідності до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено вимогами ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 80, 229 ЦПК України, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 31 липня 2020 року було встановлено, що оцінена шкода власнику автомобіля «Hyundai Accent», д.н.з НОМЕР_1 , яка була заподіяна у ДТП, що мало місце 07 вересня 2019 року становить 92453,71 грн.
Вказане рішення набрало законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім цього, Поняття «франшиза» міститься у статті 9 Закону України «Про страхування» і його слід розуміти як частину збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування.
Застосування франшизи передбачено статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якою розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 % від страхової суми, у межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, оскільки особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування про що як видно з матеріалів справи не заперечував відповідач.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано вірно.
Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба