03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 33/824/3550/2021
Справа № 753/9030/21
06 вересня 2021 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Згідно з постановою суду, 12 квітня 2021 року о 09 год. 50 хв. на вул. Бориспільській, 12/1 в м. Києві ОСОБА_1 в порушення п. 2.5 ПДР України керував автомобілем «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, зіниці очей, не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, у медичному закладі у лікаря нарколога, відмовився, що було зафіксовано на БК АА-00825.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2021 року та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на її незаконність.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що він не перебував за кермом під час зупинки автомобіля, а тому в його діях відсутній елемент складу адміністративного правопорушення такий, як керування транспортним засобом. Таким чином, судом не враховано, що у відповідності до приписів ст. 247 КУпАП наявна обставина, що підтверджує відсутність події керування транспортним засобом. Крім того, відсутність акту огляду на стан сп'яніння, відповідного медичного висновку, показань свідків, вказує на безпідставність та не доведеність вини за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського не свідчить, що ОСОБА_1 відмовився як від проходження тесту на місці зупинки, так і від проходження огляду у закладі охорони здоров'я. Результати аналізу відеозапису дають підстави вважати, що у громадянина ОСОБА_1 , спостерігається загальна злагодженість координації рухів рук, голови, пересування; мовлення розбірливе, чітке; логічне мислення; об'єктивне сприйняття реальності, подій та обставин.
Стверджує, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, який визначений Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу або швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України N 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Крім того, поліцейські не забезпечили доставку ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин, в якому він міг би пройти медичний огляд на стан сп'яніння. Неврахування судом цієї обставини, спростовує висновок суду «про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП». При складені протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 137510 від 12.04.2021 року було виявлено помилку у написанні імені апелянта.
Одночасно в апеляційній скарзі поставлено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2021 року з огляду на те, копію постанови ОСОБА_1 отримав лише 08 липня 2021 року.
Вислухавши ОСОБА_1 , який підтримав клопотання про поновлення строку, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Відповідно до положень ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову Дарницького районного суду м. Києва було винесено судом 02 липня 2021 року в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що 08 липня 2021 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами цієї справи, що підтверджується його заявою (а.с. 17), з апеляційною скаргою звернувся 16 липня 2021 року.
Отже, докази на спростовування доводів, викладених в апеляційній скарзі, щодо дати отримання копії постанови суду та пропуску у зв'язку з цим строку на апеляційне оскарження, в матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, з метою забезпечення права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на апеляційне оскарження судового рішення, вважаю за можливе клопотання про поновлення строку задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2021 року.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та переглянувши відеоматеріали досліджуваних подій за участю водія ОСОБА_1 , вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Відповідно до ч. 2, ч. 5, ч. 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п. 6 та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння, зокрема, наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з тим, за змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Також, відповідно до п. 3 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07 листопада 2015 року, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Згідно з п. 6 розділу Х вказаної Інструкції , у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З огляду на викладене, Інструкцією та Порядком визначено чіткий алгоритм дій працівника поліції у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, а саме: разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення в присутності двох свідків.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 137510 від 12 квітня 2021 року, ОСОБА_1 , 12 квітня 2021 року о 09 год. 50 хв. рухаючись по вул. Бориспільській, 12/1 в м. Києві, в порушення п. 2.5 ПДР України керував автомобілем «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, зіниці очей, не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, у медичному закладі у лікаря нарколога, відмовився, що було зафіксовано на БК АА-00825
Як вбачається з матеріалів справи, для фіксації факту відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров'я свідкине залучались, протокол про адміністративне правопорушення складено за відсутності двох свідків.
Під час апеляційного розгляду було переглянуто відеозапис з нагрудних камер працівників поліції БК АА00825, з якого вбачається, що під час оформлення протоколу ААБ № 137510 від 12 квітня 2021 року відносно ОСОБА_1 , якому поліцейськими було запропоновано огляд на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, свідки залучені не були.
З огляду на викладене, незалучення поліцейськими двох свідків для фіксації факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння медичному закладі у лікаря нарколога та складання протоколу про адміністративне правопорушення суперечить п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, п. 6 розділу Х «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, а тому протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП слід вважати таким, що складений з порушеннями вимог діючого законодавства, та не може вважатись належним та допустимим доказом.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Таким чином, враховуючи, що за змістом ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, а відповідно до вимог ч. 2 ст. 255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, прихожу до висновку, що доводи ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції не було залучено двох свідків для підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в закладі охорони здоров'я та складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто в порушення п. 8 Порядку, знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Зазначені обставини суд першої інстанції належним чином не дослідив і розцінив виключно як позицію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, що призвело до помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими, оскільки висновки місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується належними і допустимими доказами та не ґрунтуються на вимогах закону.
З огляду на викладене та оцінюючи докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП- скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити з підстав, передбачених п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук