Справа № 607/2219/21Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М.
Провадження № 22-ц/817/791/21 Доповідач - Дикун С.І.
Категорія -
21 вересня 2021 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Дикун С.І.
суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,
з участю секретаря - Стецюк М.А.
учасників справи- представника позивача
ОСОБА_1 - адвоката Грицак Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/2219/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "РВС Банк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "РВС Банк", приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Білецької Ніни Анатоліївни про визнання договору іпотеки припиненим та зобов'язання вчинити дії, ухваленого суддею Сливкою Л.М., повний текст рішення суду складено 28 квітня 2021 року, -
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «РВС Банк», приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Білецької Н.А. про визнання договору іпотеки припиненим та зобов'язання вчинити дії. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 03 листопада 2005 року між ним та АКБ «ТАС-Комерцбанк» було укладено кредитний договір №060, за умовами якого банк надав йому кредитні грошові кошти в розмірі 50000 доларів США на строк з 03 листопада 2005 року по 02 листопада 2010 року із сплатою 15% річних за весь строк фактичного користування кредитом. З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором 03 листопада 2005 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ним було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А., зареєстрований в реєстрі за №796, відповідно до якого в іпотеку банку передано приміщення АДРЕСА_1 , яке належить йому на підставі договору купівлі-продажу приміщення, посвідченого Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 07 вересня 2005 року .
Згідно інформаційного листа Національного банку України №20-0006/51400 від 18 вересня 2020 року правонаступником всіх прав та зобов'язань Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» було ВАТ «Сведбанк», найменування якого неодноразово змінювалося (ПАТ «Сведбанк» (2009), ПАТ «ОМЕГА БАНК» (2013)). У 2015 році було створено перехідний банк під назвою ПАТ «Перехідний банк «РВС БАНК», який у 2016 році було переіменовано на ПАТ «РВС БАНК». У 2018 році зазначений банк змінив назву на АТ «РВС БАНК». Відповідно до положень статуту АТ «РВС БАНК»; даний банк є правонаступником ПАТ «РВС БАНК», яке було правонаступником активів (включаючи права за договорами забезпечення) та обов'язків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями ПАТ «ОМЕГА БАНК» «неплатоспроможного банку). Після звернення до АТ «РВС БАНК» із заявою про надання довідки про погашення заборгованості по кредитному договору № 060 від 03 листопада 2005 року, укладеному між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ним , йому було надано відповідь від 28 січня 2021 року №165/21 про те, що у АТ «РВС БАНК» відсутні підстави для видачі довідки про погашення заборгованості по кредитному договору № 060 від 03 листопада 2005 року.
Вказує, що ним виконано повністю свої кредитні зобов'язання по кредитному договору із АКБ «ТАС-Комерцбанк» від 03 листопада 2005 року №060 в розмірі 50000 доларів США із врахуванням 15% річних за весь строк фактичного користування кредитом, однак, квитанції про сплату були втрачені. Повідомлення із установи банку про погашення кредитної заборгованості по кредитному договору від 03 листопада 2005 року №060 та про припинення іпотечного договору від 03 листопада 2005 року до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Білецької H.A. не надходило. Тернопільським міським відділом державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 15 січня 2021 року було видано довідку №1402 про те, що згідно перевірки даних АСВП (автоматизованої системи виконавчих проваджень) на виконанні в Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не перебуває виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» (ВАТ «Сведбанк», ПАТ «ОМЕГА БАНК», ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК»).
Оскільки кредитні зобов'язання по кредитному договору із АКБ «ТАС-Комерцбанк» від 03 листопада 2005 року №060 виконані ним повністю, але заборону на відчуження приміщення, внесного до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Біленькою H.A. на підставі іпотечного договору від 03 листопада 2005 року укладеного з АКБ «ТАС-Комерцбанк» не знято, що перешкоджає йому вільно розпоряджатися належним йому майном, просить позов задовольнити та визнати припиненим іпотечний договір від 03 листопада 2005 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та зобов'язати приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Білецьку H.A. виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за реєстраційним номером 2559026 від 03 листопада 2005 року про заборону на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення загальною площею 352 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , внесеного до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою H.A. на підставі іпотечного договору від 03 листопада 2005 року укладеного між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 .
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «РВС Банк», приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Білецької Ніни Анатоліївни про визнання договору іпотеки припиненим та зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано припиненим іпотечний договір, укладений 03 листопада 2005 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Ніною Анатоліївною та зареєстрований в реєстрі за №7946.
Зобов'язано приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Білецьку Ніну Анатоліївну виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за реєстраційним номером 2559026 від 03 листопада 2005 року щодо обтяження майна, а саме заборону на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки-приміщення, загальною площею 352,8кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Ніною Анатоліївною на підставі іпотечного договору від 03 листопада 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за №7946.
Стягнуто із Акціонерного товариства «РВС Банк», приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Білецької Ніни Анатоліївни на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1816 гривень, в рівних частках.
Не погоджуючись з рішенням суду, АТ «РВС Банк» подало апеляційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 квітня 2021 року, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог щодо АТ «РВС Банк».
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права.
Вказує на те, що протоколом Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 102/15 від 05.05.2015 року, затверджено план врегулювання неплатоспроможного банку ПАТ «Омега Банк» з найменш витратним для Фонду гарантування способом виведення з ринку - створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку.
Відповідно до протоколу Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 132/15 від 18.06.2015 року, створено перехідний банк-ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк», з метою реалізації, способу виведення неплатоспроможного банку з ринку - ПАТ «Омега Банк».
Зазначає, що згідно протоколу Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №150/15 від 03.07.2015 року, передано активи неплатоспроможного банку ПАТ «Омега Банк» на користь перехідного банку ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк», включаючи забезпечення за ними, які визначено Планом врегулювання неплатоспроможного банку ПАТ «Омега Банк». Уповноважено уповноважену особу неплатоспроможного банку на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Омега Банк» Лемеша М.В. на підписання, зокрема, актів приймання-передачі перехідному банку ПАТ «Перехідний банк «РВС БАНК» активів та зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ «ОМЕГА БАНК».
Згідно вказаного Додатку №7 до Акту № 1/07/2015-А-З АТ «РВС БАНК» є частковим (сингулярним) правонаступником, до якого не переходили права та обов'язки АКБ «ТАС-комерцбанк» до позивача, оскільки неплатоспроможний банк не передавав, а перехідний банк у порядку правонаступництва не приймав права кредитора за кредитним договором №060 від 03.11.2005 року до ОСОБА_1 .
Окрім того, АТ "РВС Банк" у даному випадку не має правового відношення до спірних зобов'язань ОСОБА_1 , які, зі слів позивача, припинились ще у 2008 році, тобто до переходу прав до АТ "РВС Банк", а тому не могли бути передані, адже не існували після проведення виконання належним чином. У той час як кредитор в особі АКБ «ТАС-комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «ОМЕГА Банк» припинив діяльність шляхом ліквідації.
Також вказує, що суд першої інстанції помилково встановив правонаступництво на підставі листа Національного банку України, в якому не вказано про передачу прав щодо конкретної особи - боржника ОСОБА_1 .
Відзив у визначений судом термін не надійшов.
Під час розгляду справи в апеляційному суді представник позивача ОСОБА_1 адвокат Грицак Г.М. апеляційної скарги не визнала. Рішення суду вважає законним та обґрунтованим і таким, що не підлягає до скасування з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі.
Представник АТ "РВС Банк", приватний нотаріус будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. АТ "РВС Банк" подав заяву про підтримання вимог апеляційної скарги в повному обсязі та розгляд справи у його відсутність. А а тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, та з врахуванням думки учасника справи, колегія суддів не вбачає перешкод щодо розгляду справи за відсутності осіб, які не з'явилися у судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги, визнаючи припиненим договір іпотеки та зобов'язуючи нотаріуса виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за реєстраційним номером 2559026 від 03 листопада 2005 року щодо обтяження майна, а саме заборону на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки-приміщення, загальною площею 352,8кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Ніною Анатоліївною на підставі іпотечного договору від 03 листопада 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за №7946, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання за кредитним договором №060 від 03 листопада 2005 року з приводу повернення кредиту у сумі 50000 доларів США та процентів за користування кредитом виконані позивачем у повному обсязі, а тому у зв'язку із припиненням основного зобов'язання, припиненим є забезпечене зобов'язання.
Колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду, виходячи з наступного.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
З матеріалів справи вбачається, що 03 листопада 2005 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №060, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 50000 доларів США, на строк з 03 листопада 2005 року по 02 листопада 2010 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15% річних на весь строк фактичного користування кредитом.
Згідно із п.2.1. вказаного договору забезпеченням виконання зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків, у зв'язку із порушенням умов даного договору та інших витрат банку, пов'язаних з додержанням виконання, виступає іпотека: приміщення розташоване у АДРЕСА_1 .
03 листопада 2005 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого, на забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором №060 від 03 листопада 2005 року, іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: приміщення, зазначене в плані під літ. А, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказаний іпотечний договір 03 листопада 2005 року посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. та зареєстровано в реєстрі за №7946.
Згідно п. 16 Іпотечного договору договір діє до виконання іпотекодавцем основного зобов'язання чи настання одного з випадків, передбачених ст. 17 Закону України «Про іпотеку».
03 листопада 2005 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» та у зв'язку з посвідченням договору іпотеки була накладена заборона відчуження зазначеного в договорі приміщення, яке належить ОСОБА_1 до припинення дії договору іпотеки (зареєстровано в реєстрі за №7947) (а.с.12).
Як убачається із Реєстраційного посвідчення, виданого 18 жовтня 2005 року Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації, приміщення, площею 352,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані за підприємцем ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу приміщення, посвідченого Першою тернопільською державною нотаріальною конторою 07 вересня 2005 року за №2977, акта передачі комунального майна, складеного 07 вересня 2005 року і записані в реєстрову книгу за №1869.
Згідно Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №5353908 від 03 листопада 2005 року, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. 03 листопада 2005 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було зареєстровано заборону на нерухоме майно нежиле приміщення, загальною площею 352 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 2559026.
Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстровано приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. 03 листопада 2005 року у Державному реєстрі іпотек, що стверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек №5354140 від 03 листопада 2005 року.
На заяву позивача ОСОБА_1 про надання йому довідки про відсутність заборгованості перед АКБ «ТАС-Комерцбанк» Національним банком України надано відповідь за №20-0006/51400 від 18 вересня 2020 року, у якій повідомлено про те, що правонаступником всіх прав та зобов'язань Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» було ВАТ «Сведбанк», найменування якого неодноразово змінювалося: у 2009 році на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», у 2013 році на Публічне акціонерне товариство «Омега Банк». Відповідно до Статуту ПАТ «ОМЕГА БАНК» у новій редакції ПАТ «ОМЕГА БАНК» стало правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях АТ «Сведбанк», яке було правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях ВАТ «Сведбанк» та приєднаного у процесі реорганізації Приватного акціонерного товариства «Сведбанк Інвест». Правлінням Національного банку України було прийнято рішення «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Омега Банк». В описах архівних справ ПАТ «Омега Банк» кредитна справа на ім'я ОСОБА_1 відсутня та на архівне зберігання до Національного банку України уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Омега Банк» не передавався.
18 червня 2015 року Фонд ухвалив рішення створити перехідний банк під назвою Публічне акціонерне товариство «Перехідний Банк «РВС Банк», яке відповідно до положень статуту стало правонаступником прав та обов'язків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями ПАТ «Омега Банк». Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18 березня 2016 року №371 ПАТ «Перехідний банк «РВС БАНК» з 19 березня 2016 року втратив статус перехідного банку. 01 листопада 2016 року Національний банк України погодив статут Публічного акціонерного товариства «РВС Банк». 08 листопада 2018 року Національний банк України погодив статут Акціонерного товариства «РВС Банк» та 14 листопада 2018 року проведено державну реєстрацію змін. Відповідно до положень статуту АТ «РВС БАНК» є правонаступником ПАТ «РВС БАНК», яке було правонаступником активів за переданими зобов'язаннями ПАТ «Омега Банк».
На звернення позивача ОСОБА_1 , Акціонерним товариством «РВС Банк» було надано відповідь за №165/2/ від 28 січня 2021 року, згідно якої повідомлено про те, що АТ «РВС Банк» є частковим (сингулярним) правонаступником ПАТ «Омега Банк», що є правонаступником ПАТ «Сведбанк», що є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», до якого перейшли лише окремі права та обов'язки ПАТ «Омега Банк», серед яких немає прав та обов'язків за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 . У зв'язку із цим, у банку відсутні підстави для видачі довідки про погашення заборгованості за кредитним договором №060 від 03 листопада 2005 року.
Як убачається із відповіді Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 15 січня 2021 року за №1402, згідно перевірки даних АСВП на виконанні в Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не перебуває виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 на користь АК банку «ТАС-Комерцбанк», ВАТ «Сведбанк», ПАТ «Омега Банк», ПАТ «Перехідний Банк «РВС Банк».
Відповідно до умов частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.3 ст.1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч.1,2 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Стаття 575 ЦК України визначає іпотеку, як окремий вид застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
Ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом щодо врегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення ст.17 цього Закону містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у ст. 593 ЦК України.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша ст. 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов'язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч.5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Згідно із ч.1 ст.593 ЦК України право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Отже, відповідно до ст. 593 ЦК України, ст. 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека, як забезпечувальне зобов'язання, що має похідний характер від основного зобов'язання, зокрема, припиняється у разі припинення виконанням зобов'язання, виконання якого забезпечене іпотекою.
Підстави припинення іпотеки окремо визначені в ст. 17 зазначеного Закону. Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.
Згідно системного аналізу вищезазначених норм права іпотека припиняється в разі припинення основного зобов'язання, зокрема, на підставі виконання. При цьому, законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов'язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконанням основного зобов'язання.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач посилався на ті обставини, що кредитні зобов'язання по кредитному договору від 03 листопада 2005 року №060 в розмірі 50000 доларів США із врахуванням 15% річних за весь строк фактичного користування кредитом, ним виконано повністю орієнтовно у березні-квітні 2008 року, однак, квитанції про сплату втрачені при проведенні ремонтних робіт. Оскільки він в терміновому порядку виїздив на роботу за кордон, то у виготовленні довідки про відсутність кредитної заборгованості перед АКБ "ТАС-Комерцбанк" по кредитному договору від 03 листопада 2005 року №060 довірився юрисконсульту банку, який не виконав свого зобов'язання (а.с.3).
Вирішуючи спір суд першої інстанції вважав, що є правові підстави, для задоволення позову, оскільки основне зобов'язання за кредитним договором припинено у зв'язку з його повним виконанням, а тому припиненим є договір іпотеки, внаслідок чого слід зобов'язати приватного нотаріуса виключити з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна запис про спірне іпотечне майно - приміщення загальною площею 352,8кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 . Однак, суд не зауважив, що будь-які докази виконання зобов'язання за кредитним договором від 03 листопада 2005 року №060, укладеним між позивачем та АКБ «ТАС-Комерцбанк» у матеріалах справи відсутні.
Відповідачами у даному спорі позивач визначив із чим погодився суд першої інстанції - Акціонерне товариство "РВС Банк" та приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Білецьку Н.А.
Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Зі змісту пункту 1.2 статуту АТ «РВС Банк» вбачається, що АТ «РВС Банк» (ідентифікаційний код 39849797) є правонаступником ПАТ «РВС Банк», яке в свою чергу є правонаступником ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк» (ідентифікаційний код 39849797), який є правонаступником в частині визначених відповідно до плану врегулювання активів (уключаючи права за договорами забезпечення) та обов'язків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями ПАТ «Омега Банк» (ідентифікаційний код 19356840). Рішенням річних загальних зборів акціонерів від 29 квітня 2013 року ПАТ «Сведбанк» змінив своє найменування на ПАТ «Омега Банк», яке виступало правонаступником за всіма правами та зобов'язаннями ПАТ «Сведбанк». Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року ВАТ «Сведбанк» у зв'язку з приведенням Статуту у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінило своє найменування на ПАТ «Сведбанк», яке виступало правонаступником за всіма правами та зобов'язаннями ВАТ «Сведбанк» (ідентифікаційний код 19356840). (а.с.40-43)
Заперечуючи своє правонаступництво після АКБ "Тас-Комерцбанк" АТ «РВС Банк» обґрунтовано посилалось на ті обставини, що АТ «РВС Банк» є частковим (сингулярним) правонаступником, до якого перейшли лише окремі права та обов'язки ПАТ «Омега Банк», в тому числі право вимоги до окремих фізичних осіб.
Згідно з п.7 Акту №1/07/2015-А-3 приймання-передачі перехідному банку ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" активів та зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк", неплатоспроможний банк передає, а перехідний банк, як правонаступник, приймає на себе зобов'язання Неплатоспроможного банку, перелік яких визначено, зокрема, у Реєстрі зобов'язань фізичних осіб від 03 липня 2015 року (додаток 7 до цього Акту).
Однак, як вбачається із Реєстру зобов'язань фізичних осіб станом на 03 липня 2015 року додатку №7 Акту приймання-передачі перехідному банку ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" активів та зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк" №1/07/2015-А-3 від 03 липня 2015 року неплатоспроможний банк ПАТ "Омега Банк" не передавав перехідному банку - ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" прав за зобов'язаннями ОСОБА_1 .
За таких обставин, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги про неналежність відповідача у даному спорі, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Іншим відповідачем у даній справі по вимогах про зобов'язання виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за реєстраційним номером 2559026 від 03 листопада 2005 року щодо обтяження майна, а саме заборону на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки-приміщення, загальною площею 352,8кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , накладену нотаріусом на підставі іпотечного договору від 03 листопада 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за №7946, позивач визначив, з чим погодився суд першої інстанції - приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Білецьку Н.А.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».
Таким чином, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Білецька Н.А. є неналежним відповідачем у цій справі.
Окрім того, із наданої Національним банком України відповіді за №20-0006/51400 від 18 вересня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса зареєструвати припинення обтяження речових прав на нерухоме майно за наявними у документами, відповідні дії може бути здійснено на підставі рішення суду.
Однак, докази звернення до приватного нотаріуса щодо вирішення даного питання та відмова нотаріуса у вчиненні вказаної нотаріальної дії в матеріалах справи відсутня.
Враховуючи всі вищенаведені обставини у їх сукупності, норму ч.4 ст.367 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду та ухвалити у справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «РВС Банк», приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Білецької Н.А. про визнання договору іпотеки, укладеного 03 листопада 2005 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. та зареєстрованим в реєстрі за №7946, припиненим та зобов'язання приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Білецьку Н.А. виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за реєстраційним номером 2559026 від 03 листопада 2005 року щодо обтяження майна, а саме заборону на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки-приміщення, загальною площею 352,8кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. на підставі іпотечного договору від 03 листопада 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за №7946.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в апеляційному суді слід покласти на позивача, стягнувши з нього 2724 грн. судового збору, сплаченого за апеляційний розгляд справи на користь Акціонерного товариства "РВС Банк".
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "РВС Банк" задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 квітня 2021 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "РВС Банк", приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Білецької Ніни Анатоліївни про визнання договору іпотеки припиненим та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "РВС Банк"( м.Київ, вул. Введенська,28/58, код ЄДРПОУ 39849797) 2724 грн. судового збору, сплаченого за апеляційний розгляд справи.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 27 вересня 2021 року.
Головуючий Дикун С.І.
Судді: Парандюк Т.С.
Храпак Н.М.