Дата документу Справа № 311/1455/21
Єдиний унікальний №311/1455/21 Головуючий в 1 інст. Задорожко Д.А.
Провадження №33/807/584/21 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С.
17 вересня 2021 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., за участю адвоката Наливайка В.Є., розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Наливайка В.Є. на постанову Василівського районного суду Запорізької області від 16 липня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір.
Згідно з оскаржуваною постановою, 14 квітня 2021 року о 23-00 години на 317 км + 500 м автошляху Харків-Сімферополь, ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем ІЖ27175 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу «Драгер», результат огляду 1,25‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України.
Крім того, 14 квітня 2021 року, о 23 годині 00 хвилин, на 317 км + 500 м автошляху Харків-Сімферополь, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ІЖ27175 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись з півдня на північ, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем ДАФ державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, постраждалих немає. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.11.3, 11.4 Правил дорожнього руху України.
Таким чином, ОСОБА_1 скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130, ст.124 КУпАП.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст.124 КУпАП та на нього за ч. 1 ст.130 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір. Провадження за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Наливайко В.Є. вказує на незаконність постанови суду, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів з посиланням на положення ст. ст. 7, 278, 245, 280, 251, 252, 256 КУпАП та ст.ст. 19, 62 Конституції України зазначає, що на час прибуття співробітників поліції ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а знаходився біля автомобіля без прав водія, що підтверджується показами свідка-поліцейського ОСОБА_4 (який на запитання адвоката відповів, що ОСОБА_1 знаходився біля автівки). Сторона захисту звертає увагу, що складання будь яких документів, схем, пояснень, роз'яснення процесуальних прав, пошкодження транспортних засобів повинно було фіксуватися відеозйомкою на камеру, що є порушенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів.. від 11 січня 2019 року за №28/32999. При цьому, на думку апелянта поліцейський не може бути свідком у вказаній справі. Просить скасувати постанову суду відносно ОСОБА_1 та закрити провадження у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про час та дату судового засідання в суді апеляційної інстанції, а також присутність представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, який зазначив про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши адвоката Наливайка В.Є., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За доводами апеляційної скарги постанова суду першої інстанції в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, не оскаржується, а тому підстав вважати її незаконною або необґрунтованою немає.
Відповідаючи на доводи апеляційної скарги в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 160498 від 15.04.2021 року (а.с. 1) та визнаних судом доведеними, підтверджується:
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5), роздруківкою тестування на алкоголь до протоколу ААБ № 160498 від 15.04.2021, проведеного 15.04.2021 року, стосовно ОСОБА_1 за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, з показниками алкоголю 1,25 проміле (а.с. 4), показами свідка ОСОБА_5 (а.с. 3), довідкою СРПП Василівського ГУП ГУНП в Запорізькій області (а.с. 6 ), відеозаписом події (а.с.32).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, наркотичного сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
За ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Частиною 3 ст. 266 КУпАП та п.7 розділу 1Інструкції, п.6 Порядку передбачено, що у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
За матеріалами справи, 14.04.2021 р. водій ОСОБА_1 став учасником ДТП і на нього був складений протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (том. 2 а.с. 1).
При складанні протоколу відносно ОСОБА_1 у працівників поліції виникла підозра про перебування останнього з ознаками алкогольного сп'яніння і вони правомірно запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Далі, на пропозицію працівників поліції ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд за допомогою приладу «Драгер», за результатами якого вміст алкоголю склав 1,25 проміле. При цьому, ОСОБА_1 з результатом такого огляду погодився, що підтвердив своїм підписом у роздруківці тестування на алкоголь (а.с.4).
Отже, оскільки ОСОБА_1 незгоду з результатом огляду не висловив, то працівники поліції не пропонували йому пройти освідування у медичному закладі, що узгоджується із положеннями ч.2 ст.266 КУпАП
Посилання апелянта, що на час прибуття співробітників поліції ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а знаходився біля автомобіля без прав водія знайшли своє підтвердження з відеозапису події, натомість цей факт ніяк не спростовує обставин керування правопорушником транспортним засобом.
Твердження щодо відсутності фіксації під час складання будь яких документів, схем, пояснень, роз'яснення процесуальних прав, пошкодження транспортних засобів слід відхилити, оскільки Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів.. від 11 січня 2019 року за №28/32999 та нормами КУпАП обов'язкова фіксація під час складання документів не передбачена.
Доводи апелянта, що поліцейський не може бути свідком безпідставні, оскільки поліцейського було допитано місцевим судом в метою встановлення обставин у цій справі, яка стосується і іншої кваліфікації. При цьому, працівник поліції не був залучений в якості свідка при проходженні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спец приладу Драгер.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є безальтернативним.
Доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАп справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
апеляційну скаргу адвоката Наливайка В.Є. залишити без задоволення.
Постанову судді Василівського районного суду Запорізької області від 16 липня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду М.С. Тютюник