Дата документу Справа № 319/533/21
Єдиний унікальний №319/533/21 Головуючий в 1 інст. Валігурський Г.Ю.
Провадження №33/807/630/21 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С.
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП
9 вересня 2021 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гришка Р.В. на постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 11 серпня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір.
Згідно з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 05.06.2021 року о 23 годині 40 хвилини у смт Більмак по вул Калугіна керував автомобілем ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п/п 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Юрченко К.С. вказує на незаконність постанови суду. В обґрунтування доводів зазначає, що огляд ОСОБА_1 проведений з порушенням вимог Інструкції та постанови пленуму ВСУ у зв'язку з наступним. Так, за поясненнями свідка ОСОБА_2 , інший свідок ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння, а нетвереза особа не може бути свідком, отже поліцейські не здійснили дій на залучення двох свідків для огляду водія, а тому огляд проводився в присутності лише одного свідка. Також, неможливо визнати у якості належного доказу вини правопорушника і наявний у матеріалах справи відеозапис із камери поліцейського, оскільки відеозапис преривався в порушені наказу МВС № 1026 (111 від 16.02.2018 року). Посилаючись на рішення ЄС вказує, що протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. Звертає увагу, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 адвоката, чим порушили його право на захист. Крім того, помилковим є твердження суду про те, що ОСОБА_1 визнав свою вину та погодився з результатами огляду на місці. Просить постанову суду скасувати, провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
У призначене судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в апеляційному суді, від представника ОСОБА_1 - адвоката Гришка Р.В. надійшла заява з проханням розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 та захисника, тому розгляд справи, згідно ч.6 ст. 294 КУпАП, проводиться за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та її адвоката.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Так, відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконані судом першої інстанції.
Вирішуючи питання за доводами апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції констатує, що висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 160452 від 06.06.2021 року (а.с. 5) та визнаних судом доведеними підтверджується:
направленням на огляд водія транспортного засобу до Більмацької ЦРЛ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 3);
роздруківкою результатів продуття алкотестеру «DRAGER» Alkotest 6810 ARBL 0955, тест № 618, виготовленою о 23 годині 51 хвилин 05.06.2021 року, якою підтверджується, що за результатами тестування у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю в розмірі 0,95% проміле (а.с. 2);
сертифікатом калібрування алкотестера від 20.05.2021, згідно якого після калібрування характеристики приладу Alkotest 6810 ARBL 0955 відповідають нормам, наведеним в експлуатаційній документації (а.с. 20);
свідоцтвом про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки від 20.05.2021 № 12-01/2898 з якого слідує, що газоаналізатор Alkotest 6810 ARBL 0955 відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 (а.с. 21);
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, проба позитивна 0,95% проміле (а.с. 4);
письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 05.06.2021 року, відповідно до яких ОСОБА_1 мав різкий запах алкоголю з порожнини рота, невнятну мову, в їх присутності проведений огляд за допомогою алкотестера за результатом якого, проба позитивна, стан сп'яніння складає 0,95% промілей (а.с. 6);
диском з відеозаписом на якому зафіксований факт зупинення транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 (а.с. 7);
довідкою сектору адмінпрактики (а.с. 1 ).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Доводи апеляції щодо порушення порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне.
Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, наркотичного сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
За ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Частиною 3 ст. 266 КУпАП та п.7 розділу 1Інструкції, п.6 Порядку передбачено, що у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Із відеозапису події вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом і його зупинку працівниками поліції.
При цьому, у працівників поліції виникла підозра про перебування останнього з ознаками алкогольного сп'яніння і вони правомірно запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Далі, на пропозицію працівників поліції ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд за допомогою приладу «Драгер», за результатами якого вміст алкоголю склав 0,95 проміле. При цьому, ОСОБА_1 з результатом такого огляду погодився, що підтвердив своїм підписом у роздруківці результатів тесту (а.с.2).
Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння відбувався за участю двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується їх письмовими поясненнями, долученими до матеріалів справи. Крім того, судом першої інстанції було безпосередньо допитано зазначених свідків у судовому засіданні, та останні підтвердили обставини події, які зазначені у протоколі.
Твердження, що свідок ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння, а нетвереза особа не може бути свідком не знатні визнати проведений огляд з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 незгоду з результатом такого огляду не висловлював. При цьому, власноруч зазначив у протоколі про вживання одного літра пива, після чого керував автомобілем.
Отже, сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критерію достатності для такого висновку.
Посилання апелянта щодо не вжиття працівником поліції заходів для надання водію правової допомоги слід визнати необгрунтованими, так як відомостей стосовно того, що поліцейські чинили ОСОБА_1 будь-які перешкоди у реалізації права скористатися послугами захисника в матеріалах справи відсутні.
Перевірені апеляційним судом і доводи ОСОБА_1 , що в порушення наказу МВС № 1026 відеозапис переривався, при цьому слід зауважити, що події, зафіксовані вказаним відеозаписом, відбувалися в дійсності, ніким не спростовано, а отже, здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом, який в достатньому об'ємі відтворює обставини події.
Хоча і заслуговують на увагу твердження, що протокол не може бути доказом з посиланнями на рішення ЄС, проте факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, викладених у постанові судді, об'єктивно підтверджується іншими доказами у справі, які оцінені судом першої інстанції згідно вимог ст. 252 КУпАП.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним, а тому посилання апелянта щодо порушення ст. 33 КУпАП безпідставні.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гришка Р.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Куйбишевського районного суду Запорізької області від 11 серпня 2021 року, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду М.С. Тютюник