Дата документу Справа № 324/597/21
Єдиний унікальний №324/597/21 Головуючий в 1 інст. Каретник Ю.М.
Провадження №33/807/593/21 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С.
17 вересня 2021 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., за участю ОСОБА_1 в режимі відеоконференції з Пологівського районного суду Запорізької області, розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Пологівськогорайонного суду Запорізької області від 12 липня 2021 р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає у АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн. без оплатного вилучення транспортного засобу, стягнуто судовий збір.
Згідно з оскаржуваною постановою, 11 квітня 2021 року о 18 годині 48 хвилин у с. Інженерне по вул. Центральній біля буд. 152, водій ОСОБА_1 керував т.з. мотоблок Кентавр, б/н, з явними ознаками наркотичного сп'яніння: почервоніння очей, звужені зіниці не реагують на світло, блідність, підвищена жвавість. Від проходження мед. Огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки т.з. чи в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. Від керування т.з. відсторонений. Відеозапис вівся на бодікамеру № 6, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 вказує на незаконність постанови суду, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 104572 не відповідає дійсності та обставинам справи, вимогам ст.ст.130, 266 КУпАП, Законів України «Про національну поліцію», Постанови КМУ від 07.12.2008 р., № 1103, Інструкції від 11.11.2015 р. № 1413/27858. Щодо обставин події вказує, що в порушення вимог ст. 266 КУпАП, під час зупинки, яка відбулася о 20.00 годині, а не о 18.48 годині, як зазначено в протоколі, йому пройти огляд на стан сп'яніння не пропонували, а відразу доставили до медичного закладу, де він не зміг здати сечу у зв'язку із проблемами з сечовипусканням, що підтверджується медичною документацією, яка додається до скарги.
Звертає увагу, що 12.04.2021 року, за його особистим зверненням, було проведено медичний огляд в КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради, за результатами огляду, ознак ані алкогольного, ані наркотичного сп'янінь не виявлено, що підтверджується висновком лікаря. Просить скасувати постанову районного суду, а провадження по справі за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду незаконна є безпідставними.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП спростовується матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення від 11.04.2021 року серії ОБ № 104572, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних заходів від 11 квітня 2021 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , який мав ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, підвищена жвавість, блідість, почервоніння очей, відмовився від проходження огляду за допомогою Drager ALCOTEST - 6810 №0710 у присутності двох свідків, що засвідчено їх підписами; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що 11 квітня 2021 року о 19 годині 00 хвилині до КНП «Пологівська БЛІЛ» для огляду був направлений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мав ознаки сп'яніння: почервоніння очей, блідість, звужені зіниці не реагують на світло, підвищена жвавість; Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 11 квітня 2021 року № 37, відповідно до якого у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено, алкотест 207 - 0,00 ‰; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 11 квітня 2021 року, де вони вцілому підтвердили обставини, про які вказували на допиті у суді; письмовими поясненнями свідка - лікаря ОСОБА_4 від 11 квітня 2021 року, яка вказувала про те, що ОСОБА_1 у лікарні дійсно пройшов тестування за допомогою алкотестера, а сечу здати не зміг для аналізу на наркотичне сп'яніння, бо не хотів у туалет, а також у нього були ознаки, схожі на ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, шкіра обличчя червона, підвищена збудженість; відеозаписом від 11 квітня 2021 року, з якого вбачається, що дійсно на неодноразові пропозиції поліцейських пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 на місці зупинки спочатку відмовлявся з посиланням на відсутність ознак сп'яніння, а пізніше, коли погодився поїхати у лікарню, дійсно вказував, що не може здати сечу, бо не хоче в туалет; копією постанови судді Пологівського районного суду Запорізької області від 20 січня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП; копією акту №37 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 11 квітня 2021 року, де також вказано про те, що ОСОБА_1 від здачі сечі категорично відмовився (мотивує це тим, що не може надати зразки сечі під наглядом поліції).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. п. 2, 3, 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за№1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння-порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови.
Наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння були вказані поліцейським в направленні на огляд водія від 11.04.2021 року (а.с.4).
Згідно з п.12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкції), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
З переглянутого відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, отриманого під час виконання ними службових обов'язків, вбачається, зафіксований факт керування ОСОБА_1 мотоблоком, який їхав без світла. Під час спілкування з водієм працівником поліції були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння і у присутності свідків поліцейський вказав на такі ознаки і запропонував проїхати до лікарні. Згодом ОСОБА_1 все ж таки погодився проїхати в лікарню, при цьому йому було роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Перебуваючи в лікарні, ОСОБА_1 відмовився здати біоматеріал посилаючись на те, що не може здати сечу, бо не хоче в туалет, наполягав на здачі крові. При цьому, лікарем було зафіксовано візуальні ознаки перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Надані незавірені копії медичних документів (а.с.67-69) вказують на наявність хвороби нирок у вигляді кісти та микролітів, але певний документ не містить дати та прізвища особи, якої стосується даний медичний документ, інший поміж аналогічних недоліків містить діагноз, що складений нерозбірливим почерком.
Загалом надані медичні документи достименно не підтверджують заявлені у апеляції проблеми зі здоров'ям у ОСОБА_1 , які унеможливлювали, задля проходження повного медичного огляду, здачу останнім біологічного матеріалу.
Одночасно суд зауважує, що відмову від здачі біологічного матеріалу у медичному закладі ОСОБА_1 пояснював не проблемами зі станом здоров'я, а небажанням здавати біоматеріал, що слідує як із відомостей висновку, так і з відеоматеріалу.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає, зокрема у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, ОСОБА_1 як особа водій, на виконання Правил дорожнього руху України повинен був на вимогу працівника поліції пройти медичний огляд, а у разі відмови від проходження такого огляду, ОСОБА_1 як водій достовірно знаючи чинні Правила дорожнього руху, повною мірою усвідомлював наслідки такої відмови.
Крім того, в матеріалах справи містяться письмові пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , і останні були допитані в суді першої інстанції.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили раніше надані ними письмові покази щодо відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. Зазначені свідчення ставити під сумнів підстав не має, тому вони є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та сумнівів не викликають.
Посилання апелянта, що в протоколі невірно був зазначений час його зупинки (не о 18.48 год., а в 20.00 год.) на правильність висновків суду не впливає і ОСОБА_1 дане твердження документально не підтверджено.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 самостійно пройшов медичний огляд на стан сп'яніння, що підтверджується відповідним висновком, апеляційний суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменті встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Згідно ч.5ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Оскільки ОСОБА_1 проходив медогляд самостійно у відсутності поліцейського, наданий ним висновок лікаря про те, що у останнього ознак сп'яніння не виявлено є недійсним відповідно до ч.5ст.266 КУпАП.
Одночасно слід відмітити, що у даному випадку вирішується питання саме щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.
При цьому, притягнення 20.01.2021 року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.15-16) утворює склад адміністративного правопорушення ч.2 ст. 130 КУпАП внаслідок повторного вчинення ОСОБА_1 протягом року правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАп справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Пологівськогорайонного суду Запорізької області від 12 липня 2021 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду М.С. Тютюник