23 вересня 2021 року ЛьвівСправа № 260/51/21 пров. № А/857/12385/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Качмара В.Я., Курильця А.Р.,
секретаря судового засідання Юрченко М.М.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Львові заяву представника ОСОБА_1 адвоката Сочки Віталія Івановича про стягнення витрат, понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі № 260/51/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
26 серпня 2021 року Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову, якою Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі № 260/51/21 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України № 1703/7 від 01.07.2020 року.
Зобов'язано Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 03.04.2020 року, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 06.04.2020 року за № С-10048, з врахуванням висновків апеляційного суду, викладених в мотивувальній частині постанови.
06.09.2021 на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 15000 грн.
Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, правом на участь у судовому засіданні не скористалися.
Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та подану заяву, колегія суддів дійшла висновку про необхідність винесення додаткового судового рішення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною першою, пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З аналізу наведених правових норм слідує, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року, 11 квітня 2018 року у справах №№ 815/4300/17, 814/698/16 відповідно.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги від 16.03.2020 № 127/АО, Додаткову угоду № 1 від 21.12.2020 до Договору про надання правничої допомоги від 16.03.2020 № 127/АО, Акт приймання-передавання наданих послуг від 30.08.2021, Звіт про надання правової допомоги від 27.08.2021, Розрахунок судових витрат від 30.08.2021та Рахунок № 127/АО-1 від 30.08.2021.
Відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, жодних заперечень чи доводів неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду не надано.
З огляду на зміст документів, що подані позивачем до суду апеляційної інстанції (клопотання про долучення доказів, відзив на апеляційну скаргу, заяву про розподіл судових витрат), складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, апеляційний суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 139, 229, 252, 310, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Сочки Віталія Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі № 260/51/21 задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді В. Я. Качмар
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 27.09.2021