Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
27 вересня 2021 р. справа № 520/13067/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про застосування фінансових санкцій №0/11617/0901 від 16.06.2021 року
- стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу адвоката за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 року відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв'язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 2 480 000 0000 235768 від 29.10.2019 року. Основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є « 47.11» Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами видана Головним управлінням ДПС у Харківській області 24.11.2020 року за реєстраційним номером 20380311202004404, яка діє до 27.11.2021 року. 16.06.2021 року Головним управлінням ДПС у Харківській області відносно позивача було складено рішення про застосування фінансових санкцій №0/11617/0901, яке отримано позивачем 07 липня 2021 року. Підставою для складання вказаного рішення був протокол про адміністративне правопорушення від 09.04.2021 року ВАБ №604462, складений працівником ЮП ХРУП №1 ГУНП в Харківській області капітаном поліції Колєсніченко Мариною відносно гр. ОСОБА_2 , у зв'язку із продажем тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, чим було порушено п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та вчинено правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП. 09.06.2021 року Адміністративною комісією Слобідського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради було розглянуто протокол №604462 від 09.04.2021 року, складений ст. інспектором ЮП ХРУП №1 ГУНП в Х/о капітаном поліції Колєсніченко М. та вирішено закрити справу про адміністративне правопорушення у відношенні гр. ОСОБА_2 за ч.2 ст.156 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Позивач зазначає, що не здійснювала продаж тютюнових виробів неповнолітнім та з рішенням №0/11617/0901 від 16.06.2021 року про застосування фінансових санкцій не погоджується, вважає його безпідставним та незаконним. На думку представника позивача, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення допущено процесуальні порушення та обставини, зазначені в ньому не підтверджуються жодними доказами. В даному випадку сам протокол про адміністративне правопорушення є відображенням суб'єктивної думки певної посадової особи, яка складається за наслідками розгляду саме матеріалів правоохоронного органу, про які ані в рішенні про застосування фінансових санкцій, ані в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено. Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення складений на ОСОБА_2 , яка не є працівником ФОП ОСОБА_1 , що свідчить про безпідставність прийняття рішення про застосування фінансових санкцій. Представник позивача також вказав, що навіть за тієї умови, що ОСОБА_3 придбав тютюнові вироби у позивача, то слід звернути увагу суду на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено дату народження ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто ОСОБА_3 в день здійснення реалізації тютюнових виробів вже було 18 років. Представник позивача зазначив, що оскільки Протокол про вчинення адміністративного правопорушення складено із порушенням форми, встановленої чинним законодавством України, матеріали про вчинення адміністративного правопорушення мають багато протиріч, що свідчить про провокацію скоєння адміністративного правопорушення, а тому застосування фінансових санкцій відносно позивача є необґрунтованим та незаконним. З огляду на викладене, просив задовольнити адміністративний позов.
Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що у спірних правовідносинах він діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а також те, що були наявні підстави для прийняття оскаржуваних рішень. Представник відповідача вказав, що працівниками Ювенальної превенції Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області 27.03.2021 було встановлено факт продажу громадянкою ОСОБА_2 тютюнових виробів, а саме: пачки цигарок ТМ «JADE» неповнолітній особі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у приміщені кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ФОП ОСОБА_1 . На підставі встановленого порушення на продавця кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_2 працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення від 09.04.2021 серії ВАБ №604462 за порушення ч.2 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років. У подальшому до ГУ ДПС надійшли матеріали від Відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області (перенаправлені листом Головного управління ДФС у Харківській області від 20.05.2021 №2709/7/20-97-04-04-05) разом з матеріалами адміністративного правопорушення, в якому повідомляється про порушення громадянкою ОСОБА_2 ч.2 ст.156 КУпАП, а також про те, що господарську діяльність у кіоску, в якому було зафіксовано правопорушення, здійснює ФОП ОСОБА_1 . На підставі отриманих матеріалів начальником ГУ ДПС за порушення вимог п.2 ч.1 ст.15-3 Закону №481/95-ВР до ФОП ОСОБА_1 рішенням від 16.06.2021 №0/11617/0901 на підставі абз.14 ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР було застосовано штрафну санкцію на суму 6800,00 гривень. Представник відповідача вказав, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення факт продажу алкогольного напою особі, яка не досягла 18-річного віку, спростований не був.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позицію, викладену у адміністративному позові.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 2 480 000 0000 235768 від 29.10.2019 року. Основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є « 47.11» Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами видана Головним управлінням ДПС у Харківській області 24.11.2020 року за реєстраційним номером 20380311202004404, яка діє до 27.11.2021 року.
Працівниками Ювенальної превенції Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області 27.03.2021 було встановлено факт продажу громадянкою ОСОБА_2 тютюнових виробів, а саме: пачки цигарок ТМ «JADE» неповнолітній особі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у приміщені кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ФОП ОСОБА_1 .
На підставі встановленого порушення на продавця кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_2 працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення від 09.04.2021 серії ВАБ №604462 за порушення ч.2 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.
При цьому, згідно рапорту ст. інспектором ЮП ХРУП №1 ГУНП в Х/о капітана поліції Колєсніченко М., нею 09.04.2021 року було складено адміністративний протокол ВАБ №604462 у відношенні до гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , за ч.2 ст. 156 КУпАП, за фактом продажу 27.03.2021 року за адресою: АДРЕСА_2 , тютюнових виробів неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час складання адміністративного протоколу було допущено помилку у даті народження неповнолітнього, а саме у місяці народження. Згідно рапорту просить вважати дату народження гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно документу, що посвідчує особу, а саме паспорту громадянина України - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно з поясненнями свідків та самої неповнолітньої особи підтверджено той факт, що неповнолітня особа - ОСОБА_3 27.06.2021 близько 08:00 годин підійшов до кіоску, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить ФОП ОСОБА_1 , придбав з метою соціального експерименту пачку цигарок ТМ «JADE», які продала йому жінка невисокого зросту, світловолоса, віком близько 70 років. Факт продажу тютюнових виробів неповнолітній особі, а саме громадянкою ОСОБА_2 , був зафіксований протоколом про адміністративне правопорушення. Однак від підпису цього протоколу позивач відмовилась, водночас зазначивши, що з протоколом не згодна.
Крім того, в адміністративному протоколі у розділі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» (надані на окремому аркуші) громадянка ОСОБА_2 зазначила, що 27.03.2021 близько 08:00 годин до кіоску підійшла група людей з патрульною службою з претензіями про продаж нею тютюнових виробів неповнолітнім. Також зазначила, що до неї до кіоску підійшов громадянин кавказької національності та придбав цигарки, виглядав дуже доросло (пояснення ОСОБА_2 від 27.03.2021).
Також, до матеріалів правоохоронних органів надані пояснення свідка ОСОБА_4 , який зазначив, що 27.03.2021 близько 08:00 годин було здійснено незаконний продаж тютюнових виробів неповнолітній особі у кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: («АДРЕСА_5»). Цю дію по продажу тютюнових виробів, як відмітив свідок, він спостерігає постійно.
Водночас в рапортах, адресованих начальнику відділу поліції № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області зазначено, що 27.03.2021 зафіксовані повідомлення зі служби 102 щодо продажу неповнолітнім тютюнових виробів за адресою: АДРЕСА_4 . Заяви надійшли від громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
У подальшому до ГУ ДПС надійшли вказані матеріали від Відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області (перенаправлені листом Головного управління ДФС у Харківській області від 20.05.2021 №2709/7/20-97-04-04-05) разом з матеріалами адміністративного правопорушення, в якому повідомлялось про порушення громадянкою ОСОБА_2 ч.2 ст.156 КУпАП, а також про те, що господарську діяльність у кіоску, в якому було зафіксовано правопорушення, здійснює ФОП ОСОБА_1 .
На підставі отриманих матеріалів начальником ГУ ДПС за порушення вимог п.2 ч.1 ст.15-3 Закону №481/95-ВР до ФОП ОСОБА_1 рішенням від 16.06.2021 №0/11617/0901 на підставі абз.14 ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР було застосовано штрафну санкцію на суму 6800,00 гривень.
При цьому з наявних матеріалів справи судом не встановлено, що за фактом продажу тютюнових виробів 26.03.2021 року складався протокол про адміністративне правопорушення. Підставою для винесення спірного рішення слугував саме адміністративний протокол ВАБ №604462 від 09.04.2021 року, саме за наслідками подій, що сталися 27.03.2021 року.
Вважаючи рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про застосування фінансових санкцій №0/11617/0901 від 16.06.2021 року протиправним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Перевіряючи обґрунтованість висновків фахівців ГУ ДПС у Харківській області при винесенні спірного рішення, судом зазначає наступне.
В частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон № 481/95.
За правилами статті 15 Закону № 481/95 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років (пункт 2 частини першої статті 15-3 Закону № 481/95).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 481/95 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 грн. (абзаци 5, 9 частини другої статті 17 Закону № 481/95).
Отже, Закон № 481/95 забороняє здійснювати продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років, а також здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім столових вин) за відсутності відповідної ліцензії. У разі здійснення зазначеної діяльності до суб'єкта господарювання застосовується відповідна відповідальність.
При цьому, виходячи зі змісту наведених положень законодавства, визначальним для вирішення питання застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій є саме факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності відповідних ліцензій та з порушенням встановленого порядку (в заборонених місцях, забороненими особами або забороненим особам тощо).
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790.
Відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Як встановлено судом, підставою для прийняття рішення від 16.06.2021 №0/11617/0901 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. за реалізацію тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, були матеріали Ювенальної превенції Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, якими зафіксовано факт продажу 27.03.2021 громадянкою ОСОБА_2 тютюнових виробів, а саме: пачки цигарок ТМ «JADE» неповнолітній особі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у приміщені кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , який належить ФОП ОСОБА_1 .
При цьому, з копії пояснень ОСОБА_2 від 27.03.2021 року, які знаходять в матеріалах справи, вбачається, що остання не заперечувала факту 27.03.2021 року продажу тютюнових виробів в кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , при цьому зазначила, що до кіоску підійшов та купив сигарети громадянин кавказької національності, який виглядав дуже дорослим та на обличчя була надягнута маска.
Також зазначений факт підтверджується письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_3 та поясненнями свідка ОСОБА_4 , які підтвердили факт купівлі тютюнових виробів у даному кіоску 27.03.2021 року.
Вказане також було зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення від 09.04.2021 року ВАБ №604462.
При цьому позивач заперечує наявність між ним та ОСОБА_2 будь-яких трудових правовідносин.
З цього приводу суд зазначає, що Закон № 481/95 не пов'язує відповідальність суб'єкта господарювання з тим, хто саме здійснив правопорушення, в даному випадку - продаж тютюнових виробів неповнолітній особі (офіціант, бармен, продавець чи інший працівник господарської одиниці), а визначає, що необхідною умовою для відповідальності суб'єктів господарювання, передбаченої частиною другою статті 17 вказаного Закону, є факт реалізації тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.
У свою чергу, сам факт неперебування у трудових відносинах з суб'єктом господарювання особи, якою здійснено реалізацію тютюнових виробів, не може бути підставою для звільнення такого суб'єкта господарювання від встановленої Законом №481/95 відповідальності за вказані правопорушення.
Зважаючи на вищевикладене суд приходить до висновку, що у податкового органу були правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог пункту 2 частини першої статті 15-3 Закону №481/95-ВР та застосування штрафної санкції у розмірі 6800 грн.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.03.2021 року у справі №804/8054/17.
Суд критично відноситься до посилань позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог, що адміністративною комісією Слобідського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради було розглянуто протокол №604462 від 09.04.2021 року, складений ст. інспектором ЮП ХРУП №1 ГУНП в Х/о капітаном поліції Колєсніченко М. та вирішено закрити справу про адміністративне правопорушення у відношенні гр. ОСОБА_2 за ч.2 ст.156 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, з огляду на наступне.
Зі змісту постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Харківської міської ради Слобідського району від 09.06.2021 чітко вбачається, що факт продажу тютюнових виробів 27.03.2021 о 08:00 годин неповнолітньому ОСОБА_3 мав місце, при цьому встановлено порушення ОСОБА_2 п.2 ч.1 ст.15-3 Закону №481/95-ВР та вчинила правопорушення передбачене ч.2 ст.156 КУпАП «Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами». Крім того, у даній постанові адміністративна комісія закрила справу про адміністративне правопорушення у відношенні громадянки ОСОБА_2 у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Отже, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення факт продажу тютюнових виробів особі, яка не досягла 18-річного віку, спростований не був.
Водночас, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення та вирішуючи питання про притягнення правопорушника до відповідальності, уповноважений на те орган враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. При цьому, зазначені обставини не підлягають з'ясуванню та врахуванню при вирішенні питання про застосування до суб'єкта господарювання штрафу як адміністративно-господарської санкції.
Вказані види відповідальності не є взаємопов'язаними. Як органи ДПС, так і адміністративні комісії уповноважені надавати власну оцінку матеріалам правоохоронних органів, зокрема, і даним, внесеним до протоколу про адміністративне правопорушення.
Притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності шляхом накладення відповідним рішенням штрафу - є одним із способів здійснення контролюючим органом заходів, спрямованих на запобігання порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Тоді як адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У правовідносинах, що є подібними спірним, факт притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності може слугувати лише додатковим доказом правомірності оскарженого рішення про застосування фінансових санкцій.
В свою чергу, з адміністративного протоколу та доданих до нього матеріалів, зокрема, пояснень неповнолітньої особи та свідків чітко вбачається факт реалізації тютюнових виробів неповнолітній особі у кіоску, діяльність в якому провадить ФОП ОСОБА_1 .
Таким чином, з огляду на викладене, відповідач при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій №0/11617/0901 від 16.06.2021 року у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Таким чином, оцінюючи в сукупності наявні в справі докази, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, внаслідок чого позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон, стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 27.09.2021 року.
Суддя Біленський О.О.