Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
27 вересня 2021 р. Справа №520/4113/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка" (вул. Клочківська, буд. 192-А, 4-й поверх, к. 6-В, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ 30133681) до Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, м. Суми, Сумська область, 40003, код ЄДРПОУ 43316700), треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство "АГРОФІРМА КЛАДЬКІВКА" (16351, Чернігівська обл., Куликівський р-н., с.Кладьківка, код ЄДРПОУ 35493468), Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТОН-С" (40009, Сумська обл., м.Суми, вул. Ярослава Мудрого, буд. 71 , код ЄДРПОУ 40136778), Фермерське господарство "Альянс" (63450, Харківська обл., Зміївський район, село Роздольне, вул. Молодіжна, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 31374476), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Всеукраїнська громадська організація «Український правовий союз» (36022, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Старий Поділ, буд. 8, код ЄДРПОУ 33090232), Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 8), Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (01001, м. Київ, пров. Тараса Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 31454383), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка", звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство "АГРОФІРМА КЛАДЬКІВКА", Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТОН-С", Фермерське господарство "Альянс", треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Всеукраїнська громадська організація “Український правовий союз”, Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації “Український правовий союз”, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції м. Суми, в частині непроведення з 01.01.2018 року перевірок відомостей про всеукраїнський статус громадського об'єднання - Всеукраїнської громадської організації “Український правовий Союз”, код ЄДРПОУ 330902232;
- визнати таким, що втрачений з 01.01.2018 всеукраїнський статус громадського об'єднання Всеукраїнська громадська організація “Український правовий Союз”, код ЄДРПОУ 330902232;
- зобов'язати Північно-східне міжрегіональне управління міністерства юстиції м. Суми, внести запис про втрату громадським об'єднанням Всеукраїнська громадська організація “Український правовий Союз”, код ЄДРПОУ 330902232 статусу всеукраїнського до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- зобов'язати Північно-східне міжрегіональне управління міністерства юстиції м. Суми скасувати державну реєстрацію Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадської організації “Український правовий Союз”.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, ухвалами від 29.03.2021, 28.07.2021, 11.08.2021 до участі у справі залучено третіх осіб - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТОН-С" Фермерське господарство "Альянс", Приватне підприємство "АГРОФІРМА КЛАДЬКІВКА" (на стороні позивача) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (на стороні відповідача).
08 квітня 2021 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка" до Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Всеукраїнська громадська організація “Український правовий союз”, Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації “Український правовий союз”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТОН-С", про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2021 апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу ХОАС від 08.04.2021 скасовано. Справу направлено до ХОАС для продовження розгляду.
27 липня 2021 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято справу до свого провадження.
В обґрунтування позову вказано, що згідно з ч.3 ст. 9 Закону України “Про громадські об'єднання” відомості про всеукраїнський статус громадського об'єднання перевіряються щороку уповноваженим органом з питань реєстрації відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Саме на Північно-східне міжрегіональне управління міністерства юстиції м. Суми покладено обов'язок контролю за дотриманням громадською організацією вимог чинного законодавства відносно відповідності заявленого статусу Всеукраїнської організації чинному законодавству.
У зв'язку з тим, що в реєстрі не містяться відомості про проведені перевірки та відсутній запис про направлення відповідного повідомленні згідно ч. 1 ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" позивач вважає, що дана громадська організація не має статусу всеукраїнської та не перевірялась відповідачем жодного разу, що є протиправною бездіяльністю відповідача. Дана обставина підтверджується листом начальника управління Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 04.01.2021 року №106/ПІ/Т/206/20 на запит про надання публічної інформації про Всеукраїнську громадську організацію “Український правовий Союз” було повідомлено, зокрема, що перевірка про Всеукраїнський статус організації не проводилась.
Позивач зазначає, що саме з 01.01.2018 року громадська організація зі статусом всеукраїнська має перевірятися щороку уповноваженим органом з питань реєстрації відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як вже зазначалось відповідно до ст. 8 Закону України “Про третейські суди” Постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно з чинним законодавством України всеукраїнських громадських організаціях.
Однак, в порушення вимог закону, третейський суд було створено та він продовжує діяти при громадській організації, яка не має статусу всеукраїнської. Таким чином, як стверджує позивач, третейський суд при Всеукраїнській громадській організації “Український правовий союз” не відповідає вимогам закону та діє всупереч ст. 8 Закону України “Про Третейські суди”.
Позивач вважає, що діяльність Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації “Український правовий союз” не відповідає вимогам чинного законодавства та повинна бути припинена.
Відповідачем у відзиві вказано, що позивачем не зазначено жодного обґрунтування, яким чином проведення чи непроведення перевірок відомостей про всеукраїнський статус громадського об'єднання та скасування державної реєстрації третейського суду порушують його права.
Відповідач зазначає, що ТОВ “Агрофірма “Хоружівка” не наділене правом на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації/припинення діяльності третейського суду.
Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиного реєстру громадських формувань/Реєстрі громадських об'єднань, Всеукраїнська громадська організація “Український правовий союз” зареєстрована Міністерством юстиції України 12.08.2004 зі всеукраїнським статусом відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України “Про об'єднання громадян” до впровадження Єдиного реєстру громадських формувань. У 2009 році запроваджений в експлуатацію Єдиний реєстр громадських формувань, проте всеукраїнські громадські організації не були зобов'язані підтверджувати свій статус та вносити відомості про відокремлені підрозділи до вказаного реєстру. Таким чином, як стверджує відповідач, інформація про наявні відокремлені підрозділи Всеукраїнської громадської організації “Український правовий союз” відсутня і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Проте, хоча інформація про наявні відокремлені підрозділи Всеукраїнської громадської організації “Український правовий союз” в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня, наявність відокремлених підрозділів вбачається з матеріалів реєстраційної справи, відомості про які подані для державної реєстрації Всеукраїнської громадської організації “Український правовий союз” згідно Закону України “Про об'єднання громадян”.
Також відповідач вказав, що програмними засобами ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесення запису про направлення повідомлення про виявлення наявності у громадського об'єднання, що підтвердило свій всеукраїнський статус, меншої кількості відокремлених підрозділів, ніж передбачено частиною першою статті 19 Закону України “Про громадські об'єднання”, внесення рішення про втрату громадським об'єднанням всеукраїнського статусу, внесення відомостей про всеукраїнський статус громадського об'єднання не передбачено.
Відповідач, окрім іншого, вказав, що припинення діяльності третейського суду в судовому порядку можливе у разі: невиконання засновником постійно діючого третейського суду вимог частини 2 статті 9 Закону України “Про третейські суди”, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації постійно діючого третейського суду недостовірних відомостей у поданих для державної реєстрації документах. У цій справі, як вважає відповідач, відсутнє підтвердження наявності жодної з наведених підстав. Також Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) не є уповноваженим суб'єктом державної реєстрації щодо постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації.
Відповідач у відзиві вказав, що позов, який розглядається в межах справи №520/4113/21, має штучний характер і поданий з метою, зокрема, зупинення розгляду справи № 875/3302/20.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" у письмових поясненнях підтримало правову позицію відповідача та вказало, що у даному спорі відсутній факт порушення будь-яких прав позивача, відтак підстави для судового захисту. Ключовим у даній справі є те, що визнання бездіяльності відповідача протиправною не є підставою та не має наслідком скасування державної реєстрації юридичної особи.
Всеукраїнська громадська організація “Український правовий союз” у письмових поясненнях зазначила, що твердженнями скаржника не спростовується законність створені Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз". Третя особа просить залишити позов без розгляду у зв'язку з недотриманням позивачем строків звернення до суду.
Суд зазначає, що питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду вирішене ухвалою від 04.08.2021, що надіслана на адресу усіх учасників справи.
Правом на подання інших заяв по суті справи сторони не скористались.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що спір виник щодо бездіяльності відповідача в частині непроведення з 01.01.2018 перевірок відомостей про всеукраїнський статус громадського об'єднання - Всеукраїнської громадської організації “Український правовий Союз”, код ЄДРПОУ 330902232.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими приписами норм чинного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань визначає Закон України “Про громадські об'єднання”.
Відповідно до частин 1, 3 статті 1 Закону України “Про громадські об'єднання”, громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” та Закон України “Про громадські об'єднання”.
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (стаття 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (далі - Закон про державну реєстрацію).
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону про державну реєстрацію, суб'єктами державної реєстрації є, зокрема, територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об'єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об'єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об'єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” державна реєстрація базується на таких основних принципах: 1) обов'язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; 2) публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; 3) врегулювання відносин, пов'язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом; 4) державної реєстрації за заявницьким принципом; 6) єдності методології державної реєстрації; 7) об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; 8) внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; 9) відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.
Державний реєстратор у своїй діяльності керується Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, Законом України “Про громадські об'єднання”, Порядком державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 №359/5 та іншими нормативно-правовими актами.
Як вже встановлено судом, спір між сторонами виник стосовно бездіяльності суб'єкта державної реєстрації щодо непроведення перевірок відомостей про всеукраїнський статус Всеукраїнської громадської організації "Український правовий союз".
Так, стаття 19 Закону України "Про громадські об'єднання" визначає, що громадське об'єднання, зареєстроване в установленому законом порядку, може мати всеукраїнський статус за наявності у нього відокремлених підрозділів у більшості адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у частині другій статті 133 Конституції України, і якщо таке громадське об'єднання підтвердило такий статус у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання та відмова від такого статусу є добровільними.
Відомості про всеукраїнський статус громадського об'єднання перевіряються щороку уповноваженим органом з питань реєстрації відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Стаття 31 Закону про державну реєстрацію визначає порядок здійснення контролю за наявністю у громадського об'єднання, що підтвердило свій всеукраїнський статус, кількості відокремлених підрозділів, зокрема, суб'єкт державної реєстрації у разі виявлення наявності у громадського об'єднання, що підтвердило свій всеукраїнський статус, меншої кількості відокремлених підрозділів, ніж передбачено частиною першою статті 19 Закону України "Про громадські об'єднання", надає (надсилає рекомендованим листом з повідомленням про вручення) громадському об'єднанню письмове повідомлення про наявність підстав для втрати громадським об'єднанням всеукраїнського статусу і вносить до Єдиного державного реєстру запис про направлення такого повідомлення. У разі якщо через 60 днів після отримання письмового повідомлення про наявність підстав для втрати громадським об'єднанням всеукраїнського статусу кількість відокремлених підрозділів громадського об'єднання, за даними Єдиного державного реєстру, не відповідатиме вимогам частини першої статті 19 Закону України "Про громадські об'єднання", суб'єкт державної реєстрації приймає рішення про втрату громадським об'єднанням всеукраїнського статусу та вносить до Єдиного державного реєстру відповідний запис. Копія зазначеного рішення надається (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) громадському об'єднанню не пізніше наступного дня після його прийняття.
Судом встановлено, що відповідно до інформації з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.01.2021 та Реєстру громадських об'єднань Всеукраїнська громадська організація "УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОВИЙ СОЮЗ" зареєстрована 12.08.2004, код ЄДРПОУ 33090232, номер запису: 1588102000000016, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 36022, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Старий Поділ, будинок 8, останній запис про реєстраційну дію: виправлення помилок, 18.10.2012 08:03:40, 15887770009000161, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи - відомості відсутні.
Листом начальника управління Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 04.01.2021 №106/ПІ/Т/206/20 на запит про надання публічної інформації про Всеукраїнську громадську організацію “Український правовий Союз” повідомлено, що перевірка відомостей про всеукраїнський статус організації не здійснювалась.
Відповідачем вказані обставини не спростовано, доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.
Положенням про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 року №1707/5 передбачено, що Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює відповідно до закону державну реєстрацію громадських об'єднань, їхніх відокремлених підрозділів, громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання, обласних, регіональних, республіканських, місцевих та первинних професійних спілок, їх організацій та об'єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських та місцевих організацій роботодавців та їх об'єднань, постійно діючих третейських судів; державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження (п.4.56. п. 4 Положення).
Тобто, до повноважень відповідача належить щорічна перевірка відомостей та підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання, утім, у межах спірних правовідносин відповідачем таких дій вчинено не було, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача та задоволення позовних вимог в цій частині.
Оскільки, як встановлено проведеним судовим розглядом, щорічна перевірка відомостей та підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання відповідачем не здійснювалась, є таким, що втрачений з 01.01.2018 всеукраїнський статус громадського об'єднання Всеукраїнська громадська організація “Український правовий Союз”, код ЄДРПОУ 330902232.
До такого висновку суд приходить з огляду на приписи ст. 9 Закону України «Про об'єднання громадян», який був чинним на момент реєстрації, об'єднання громадян України утворюються і діють з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом. До всеукраїнських об'єднань громадян належать об'єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості її областей.
Як встановлено судом та не заперечувалось учасниками спору, відомості про місцеві осередки громадського об'єднання Всеукраїнська громадська організація “Український правовий Союз” у Реєстрі відсутні.
Відповідно до ч. 7 та 8 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про громадські об'єднання» Всеукраїнські та міжнародні громадські організації, зареєстровані на день введення цього Закону в дію, вважаються громадськими організаціями, що підтвердили свій всеукраїнський статус. Місцеві осередки таких громадських організацій можуть враховуватися для цілей частин сьомої - дев'ятої статті 19 цього Закону як їх відокремлені підрозділи.
Місцеві осередки всеукраїнських (міжнародних) громадських організацій, які діяли зі статусом юридичної особи на день введення цього Закону в дію, за рішенням вищого органу управління всеукраїнської (міжнародної) громадської організації зберігають за собою статус юридичної особи після введення цього Закону в дію. Статути (положення) місцевих осередків всеукраїнських (міжнародних) громадських організацій, які діяли зі статусом юридичної особи на день введення цього Закону в дію, мають бути приведені у відповідність із цим Законом протягом п'яти років з дня введення його в дію.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви” за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути “ефективним” як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, “ефективний засіб правового захисту” у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
У постанові Верховного Суду 25 березня 2020 року у справі № 752/18396/16-а сформульована правова позиція, що принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістове наповнення, пов'язане з публічно-правовим характером адміністративного позову та активною участю суду в процесі розгляду адміністративних справ, тому адміністративний суд може та зобов'язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, та з метою юридичної визначеності у спірних правовідносинах є зобов'язання відповідача внести запис про втрату громадським об'єднанням Всеукраїнська громадська організація “Український правовий Союз”, код ЄДРПОУ 330902232 статусу всеукраїнського до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Аргументи відповідача про наявність у нього дискреційних повноважень в означеному аспекті є неприйнятними, адже судом констатовано факт невиконання відповідачем покладеного на нього законом обов'язку та визнано протиправною таку його бездіяльність, що виключає дискрецію у спірних правовідносинах.
Щодо інших аргументів учасників спору, викладених в заявах по суті справи, суд зазначає таке.
Так, відповідач наполягає на тому, що бездіяльність відповідача щодо непроведення перевірок відомостей про всеукраїнський статус громадського об'єднання не порушує права позивача, а цей спір, на його думку, має очевидно штучний характер.
Оцінюючи такі аргументи, суд враховує, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (“Golder v. The United Kingdom”) уточнив, що оскільки Конвенція про захист прав людини і основних свобод (див. статті 13, 14, 17 і 25) не містить визначення обмеження права на суд у вузькому сенсі цього слова, мовчазно допускається можливість обмеження цього права, але таким чином, щоб не зачіпало його основного змісту (заява № 4451/70, § 38).
Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддано обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Голдер проти Сполученого Королівства” (“Golder v. The United Kingdom”), заява № 4451/70, § 38; “Креуз проти Польщі” (“Kreuz v. Poland”), заява № 28249/95, § 53; “Мушта проти України” (“Mushta v. Ukraine”), заява № 8863/06, § 37; “Станєв проти Болгарії” (“Stanev v. Bulgaria”), заява № 36760/06, §§ 229- 230).
Таким чином, при поданні адміністративного позову насамперед необхідно застосовувати трискладовий тест: 1) чи відповідне оскарження здійснюється з урахуванням легітимної мети; 2) з додержанням вимог щодо якості закону (доступності, передбачуваності, чіткого визначення меж дискреційних повноважень); 3) з огляду на “необхідність у демократичному суспільстві”, принцип пропорційності.
Судом встановлено під час розгляду справи, що 22.06.2020 між ТОВ Агрофірма "Хоружівка" та ТОВ "Кернел-Трейд" укладено договір поставки №П-1955/5/20, пункт 6.2.1 якого містить третейське застереження: усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникнуть у зв'язку з ним або витікають з нього, у тому числі пов'язані з виконанням, порушенням. припиненням, дійсністю або недійсністю цього договору, можуть бути передані зацікавленою стороною на розгляд третейського суду та підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у відповідності з його Регламентом, який є невід'ємною частиною третейського застереження. Місцезнаходження, найменування сторін, місце та дата укладення третейського застереження, є тотожними до реквізитів, зазначених у цьому договорі. Третейський суд складається з одного третейського судді.
10 листопада 2020 року ТОВ “Кернел-Трейд” звернулось до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" з позовною заявою до ТОВ “Агрофірма “Хоружівка”. Позивач вказує, що він не був належним чином повідомлений про дату та місце розгляду третейським судом справи, а тому був позбавлений можливості надати відзив на позовну заяву та прийняти участь у судовому засіданні. Позивач вважає, що свідоме ненадання третейським судом ТОВ Агрофірма “Хоружівка” можливості подати відзив на позов в строки, які не сплили, та забезпечити явку представника в судове засідання не надало можливості всебічно, об'єктивно та на засадах змагальності з'ясувати дійсні обставини спірних правовідносин між сторонами, а тому висновки третейського суду про те, що суд забезпечив належне повідомлення відповідача та забезпечив відповідачу право на справедливий розгляд згідно із ст. 6 Конвенції, а саме право змагальності, право на “публічне слухання”, право на ефективну участь не відповідають дійсним обставинам справи та порушують права ТОВ Агрофірма “Хоружівка”.
Про існування спору за договором поставки ТОВ Агрофірма “Хоружівка” дізналась 21.11.2020 після отримання позовної заяви від ТОВ “Кернел-Трейд”. Однак на цей момент питання щодо легітимності третейського суду у позивача не виникло.
30.11.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 23.11.2020 у справі №1/303. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №875/3302/20 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у справі №1/3 23.11.2020.
Після отримання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 ТОВ Агрофірмою “Хоружівка” розпочато підготовку для формування правової позиції у справі №875/3302/20 та написання відзиву на заяву про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у справі №1/303 від 23.11.2020. Під час підготовки і написання відзиву представником ТОВ Агрофірми “Хоружівка” було досліджено умови договору поставки №П-1955/5/20 від 22.06.2020 і обставини справи, зокрема, здійснено аналіз ст. 355 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до вимог якої однією з підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду є обставина коли склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.
Для повного з'ясування обставин справи адвокатом 07.12.2021 до Північно східного міжрегіонального управління юстиції було надіслано адвокатський запит щодо діяльності громадської організації “Український правовий союз”, на який отримано відповідь від 04.01.2020 про те, що відповідачем жодного разу з моменту реєстрації громадської організації не проводились перевірки, що і є протиправною бездіяльністю відповідача. Тобто, про протиправну бездіяльність відповідача позивачу стало відомо 04.01.2021.
Суд зазначає, що предметом спірних правовідносин є саме бездіяльність відповідача щодо покладених на нього законом повноважень, про яку позивач дізнався з відповіді на адвокатський запит вих.№106/ПІ/Т/206/20 від 04.01.2021.
Позивачем у заяві вказано, що направлення такого адвокатського запиту викликане з'ясуванням обставин щодо функціонування третейського суду під час написання відзиву у справі №875/3302/20 на заяву про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у справі №1/303 від 23.11.2020, що, власне, і порушує права позивача, до цього моменту сумнівів щодо правомірності дій відповідача як суб'єкта владних повноважень у межах спірних правовідносин у позивача не виникало, а про факт непроведення перевірок відповідачем позивач дізнався з відповіді на адвокатський запит.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам. Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у позові трискладового тесту - порушення відповідачем прав позивача, наявність законного інтересу та обрання легітимного способу вирішення спору.
Належними є способи захисту, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який забезпечує виконання її приписів. Визначення ефективного судового захисту пов'язане з відповідним змістом заявлених позовних вимог, тобто з визначенням належного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів особи.
Як встановлено проведеним судовим розглядом, Всеукраїнська громадська організація "Український правовий союз" не має підтвердженого статусу всеукраїнської, про що відповідача зобов'язано внести відповідний запис до Реєстру.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про третейські суди» постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно з чинним законодавством України всеукраїнських громадських організаціях.
Оскільки всеукраїнський статус громадського об'єднання Всеукраїнська громадська організація “Український правовий Союз” не підтверджено, суд приходить до висновку, що утворений при такій організації постійно діючий третейський суд функціонує з порушенням вимог чинного законодавства України.
Відтак, сумніви позивача щодо законності підстав функціонування третейського суду, в якому він був учасником процесу, знайшли підтвердження проведеним судовим розглядом, що свідчить про порушення прав та інтересів позивача бездіяльністю відповідача.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Щодо позовних вимог про скасування відповідачем державної реєстрації постійно діючого третейського суду, суд зазначає таке.
Відповідно до приписів ст.9 Закону України «Про третейські суди» Постійно діючий третейський суд підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
У разі внесення змін до Положення про постійно діючий третейський суд та/або регламенту третейського суду або списку третейських суддів постійно діючого третейського суду засновник постійно діючого третейського суду повинен протягом 15 днів з дня прийняття такого рішення забезпечити в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", внесення змін до відомостей про постійно діючий третейський суд, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У разі невиконання засновником постійно діючого третейського суду вимог частини другої цієї статті або виявлення протягом трьох років з дня реєстрації постійно діючого третейського суду недостовірних відомостей у поданих для державної реєстрації документах орган, який зареєстрував такий третейський суд, повинен звернутися до суду із заявою про припинення його діяльності.
Відтак, питання про припинення діяльності постійно діючого третейського суду повинна ініціювати саме Всеукраїнська громадська організація “Український правовий Союз”.
Оцінка рішенням постійно діючого третейського суду надається у порядку, визначеному законом, з урахуванням того, що з 01.01.2018 Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації “Український правовий союз” функціонує без належних на те правових підстав, а саме при громадській організації, що не має статусу всеукраїнської.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України” ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка" (вул. Клочківська, буд. 192-А, 4-й поверх, к. 6-В, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ 30133681) до Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, м. Суми, Сумська область, 40003, код ЄДРПОУ 43316700), треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство "АГРОФІРМА КЛАДЬКІВКА" (16351, Чернігівська обл., Куликівський р-н., с.Кладьківка, код ЄДРПОУ 35493468), Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТОН-С" (40009, Сумська обл., м.Суми, вул. Ярослава Мудрого, буд. 71 , код ЄДРПОУ 40136778), Фермерське господарство "Альянс" (63450, Харківська обл., Зміївський район, село Роздольне, вул. Молодіжна, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 31374476), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Всеукраїнська громадська організація «Український правовий союз» (36022, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Старий Поділ, буд. 8, код ЄДРПОУ 33090232), Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 8), Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (01001, м. Київ, пров. Тараса Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 31454383), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції м. Суми, в частині непроведення з 01.01.2018 року перевірок відомостей про всеукраїнський статус громадського об'єднання - Всеукраїнської громадської організації “Український правовий Союз”, код ЄДРПОУ 330902232.
Зобов'язати Північно-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Суми (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, м. Суми, Сумська область, 40003, код ЄДРПОУ 43316700) внести запис про втрату громадським об'єднанням Всеукраїнська громадська організація “Український правовий Союз” (36022, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Старий Поділ, буд. 8, код ЄДРПОУ 33090232) статусу всеукраїнського до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, м. Суми, Сумська область, 40003, код ЄДРПОУ 43316700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка" (вул. Клочківська, буд. 192-А, 4-й поверх, к. 6-В, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ 30133681) витрати на сплату судового збору у сумі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 27 вересня 2021 року.
Суддя О.Г. Котеньов