79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.09.2021 справа № 914/1803/21
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Чорної І.Б., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут»
до відповідача: Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)»
про: стягнення 765 593,86 грн.,
Представники
позивача: Кабаль К.І.
відповідача: Коваль О.Р.,
23.06.2021р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до відповідача: Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40) про стягнення 765 593,86 грн.
29.06.2021р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, ухвалив: вищевказану позовну заяву залишити без руху; надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.
02.07.2021р. на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№15329/21.
05.07.2021р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу у цій справі, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 04.08.2021р.; явку представників сторін у підготовче засідання визнати обов'язковою.
26.07.2021р. від відповідача на адресу суду надійшла заява про визнання позову, яка також містить клопотання про відкладення розгляду справи, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№17386/21.
У підготовче засідання 04.08.2021р. з'явився представник позивача.
Протокольною ухвалою від 04.08.2021р. підготовче засідання відкладено на 08.09.2021р.
Крім того, ухвалою від 04.08.2021р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.
У підготовче засідання 08.09.2021р. з'явилися уповноважені представники сторін.
Протокольною ухвалою від 08.09.2021р. продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 22.09.2021р.
14.09.2021р. від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№21316/21.
У підготовче засідання 22.09.2021р. з'явилися уповноважені представники сторін.
Відповідно до ч.ч. 3 ,4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Згідно із ч.ч. 1, 2, 4 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом, на виконання вимог ч. 2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні встановлено, що представник відповідача не обмежений у повноваженнях на подання до суду заяви про визнання позову, а визнання ним позову відповідає фактичним обставинам справи, які підтверджуються наявними у справі доказами, та представнику відповідача роз'яснено наслідки визнання позову.
Враховуючи викладене, беручи до уваги визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення в підготовчому засіданні.
Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд, встановив наступне.
Між позивачем та відповідачем 11.02.2021р. укладено договір про постачання/закупівлю електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) N 90468/2021.
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312, Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно п. 2.1. цього Договору, Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно п. 5.3 цього Договору, Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором.
Розрахунковим періодом вважається календарний місяць.
Остаточний розрахунок споживача здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка.
Згідно п. 5.20.2 цього Договору, споживач самостійно отримує рахунок на оплату електричної енергії не пізніше 4 (четвертого) календарного дня наступного за розрахунковим періодом у Персональному кабінеті, який вважається таким, що наданий Споживачу Постачальником не пізніше 4 (четвертого) календарного дня наступного за розрахунковим. У разі необхідності, рахунок у паперовому вигляді Споживач може отримати у Постачальника, звернувшись в центр обслуговування клієнтів.
Згідно п.5.20.4. цього Договору, якщо рахунок за електроенергію не був отриманий Споживачем ні через Персональний кабінет, ні у паперовому вигляді у Постачальника на (4 четвертий) календарний день наступний за розрахунковим - він вважається таким, що вручений Постачальником споживачу 4 (четвертого) календарного дня наступного за розрахунковим та споживач вважається з ним ознайомлений.
Обсяг спожитої відповідачем електроенергії за спірний період березень-квітень 2021 року, становить 592 732 кВт/год., що підтверджується актами про прийняття-передавання товарної продукції, які підписані між ТзОВ «Львівенергозбут» та ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№40).
Однак, порушуючи умови цього договору, відповідачем не здійснено повної оплати за придбану електроенергію згідно отриманих рахунків за розрахунковий період березень-квітень 2021 року, внаслідок чого, станом на день подання цього позову, з урахуванням оплати, заборгованість відповідача перед позивачем за продану за спірний період електричну енергію становить 765 593,86 грн.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо.
Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості в розмірі 765 593,86 грн. за придбану електроенергію згідно актів про прийняття-передавання товарної продукції за спірний період не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 765 593,86 грн., яка визнана відповідачем.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Отже, станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань суду не надано, позовні вимоги визнано.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:
Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №83954 від 24.06.2021р. на суму 11 483,91 грн.
Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.13,73-74,76-79,86,129,185,236,238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» (місцезнаходження: Україна, 82100, Львівська обл., місто Дрогобич, ВУЛ.ТРУСКАВЕЦЬКА, будинок 77; ідентифікаційний код: 08563918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (місцезнаходження: Україна, 79016, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 1; ідентифікаційний код: 42092130) суму основної заборгованості в розмірі 765 593,86 грн. та судовий збір в розмірі 11 483,91 грн.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повний текст рішення складено та підписано 27.09.2021 р.
Суддя М.Р. Король