Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
27 вересня 2021 рокуСправа № 912/2516/21
Суддя Господарського суду Кіровоградської області Глушков М.С., розглянувши матеріали позовної заяви Державної установи "Софіївська виправна колонія (№45)" (вул. Центральна, с. Макорти, Софіївського району, Дніпропетровської області, 53121)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ.АС" (пр. Соборний, буд. 3, кв. 63, м. Олександрія, Кіровоградської області, 28000)
про стягнення 17 398,00 грн,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Державної установи "Софіївська виправна колонія (№45)" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ.АС" про грошових коштів у сумі 17 398,00 грн, що складають вартість 5000 кг брухту чорних металів, 15 кг брухту міді, 16 г брухту срібла (в чистоті), брухту полімерів - 2,2 кг, прийнятих відповідачем згідно з актами прийому-передачі від 11.02.2021 №№1, 2, 3.
Ухвалою від 03.09.2021 господарський суд залишив без руху позовну заяву Державної установи "Софіївська виправна колонія (№45)". Постановив - у строк, який не перевищує п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання:
- доказів на підтвердження обставин, викладених у позові: звернення позивача 19.04.2021 до відповідача з письмовою вимогою - претензією про уточнення фізичної ваги прийнятої сировини; розрахунок вартості партії товару в сумі 17 398,00 грн; надання відповідачем актів обстеження (технічних висновків) на придатність обладнання (приладів) до експлуатації від 22.03.2021;
- письмово викласти правове обґрунтування позовних вимог (правові підстави позову);
- належним чином засвідчені копії додатків (зокрема, договору від 16.02.2021 №10А/Г-38, акта від 11.02.2021 №2 (надати якісну копію) до позову із наданням доказів направлення заяви про усунення недоліків відповідачу.
В межах визначеного судом строку, позивачем до суду подана заява про усунення недоліків.
Однак, у поданій заяві позивачем не зазначене правове обґрунтування позовних вимог (правові підстави позову).
В поданій заяві позивач зазначає, що Постановою Верховного Суду від 08.04.2020 у аналогічній справі № 761/41071/19 визначено, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу.
Відтак, залишення позовної заяви про стягнення коштів за передане Державною установою майно (металобрухт) для утилізації недобросовісному суб'єкту господарювання з підстави відсутності посилання на норми права, які були порушені відповідачем, є проявом надмірного формалізму.
За правовим висновком Верховного Суду визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Господарський суд зазначає, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі 917/1739/17 зроблено висновок, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Тобто чинне законодавство України не передбачає можливість подання позовної заяви взагалі без зазначення правових підстав позову, а саме без нормативно-правової кваліфікації обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Крім того, не визначення позивачем нормативно-правової кваліфікації обставин у справі порушує права відповідача при подані відзиву на позовну заяву на аналіз обраного позивачем способу захисту порушеного права, погодження або заперечення підстав позову та можливості визначення своєї нормативно-правової кваліфікації обставин у справі, оскільки у відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.
Отже, суд зобов'язаний надати оцінку нормативно-правової кваліфікації обставин у справі та в разі встановлення не відповідності такої правової кваліфікації сторін дійсним обставинам справи, застосувати матеріальні норми права, предметом регулювання яких є спірні правовідносини та суд не уповноважений на самостійне визначення правових підстав позову замість позивача, коли останній у позові взагалі не посилається на норми матеріального права, які порушені.
З огляду на викладене, суддя дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі від 03.09.2021 та не надав правового обґрунтування позовних вимог (не зазначив правових підстав позову).
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України - якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, позовна заява, заява про усунення недоліків та додані до них документи підлягають поверненню Державній установі "Софіївська виправна колонія (№45)".
Господарський суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За ст. 7 Закону України "Про судовий збір" питання повернення судового збору вирішується за клопотанням особи, яка його сплатила, відтак, за відсутності відповідного клопотання, це питання не вирішується судом.
Керуючись ст. 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву №45/10-3391 від 09.08.2021 та заяву про усунення недоліків № 45/10-3928 від 16.09.2021 та додані до них документи повернути заявнику - Державній установі "Софіївська виправна колонія (№45)".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Копію ухвали надіслати Державній установі "Софіївська виправна колонія (№45)" (вул. Центральна, с. Макорти, Софіївського району, Дніпропетровської області, 5312).
Суддя М.С. Глушков