справа № 489/6256/21
провадження №2/489/2643/21
27 вересня 2021 року м. Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Коваленко І.В., який є головуючим у справі, ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі, суми індексації заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні та матеріальної шкоди,
встановив:
У вересні 2021 року позивач, через свого представника - адвоката Могильду Ю.В., звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на його користь 63766,29 грн. належних йому на час звільнення та суму індексації; середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні з 02.01.2018 по день ухвалення рішення суду по суті; 13461,77 грн. матеріальної шкоди.
Крім того, в позовні заяві позивач просить відстрочити/розстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по суті або звільнити його від сплати судового збору при звернення до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що спір який виник між ним та відповідачем є трудовим.
Ознайомившись з матеріалами справи та розглянувши клопотання позивача про відстрочення/розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати, суд приходить наступного.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичної особи позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, залежно від ціни позову, мінімальний розмір судового збору за вимогу майнового характеру для фізичної особи становить 908,00 грн.
Згідно частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 81 (136) ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, єдиною підставою для відстрочення позивачу строку сплати судового збору є врахування майнового стану сторони.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки позивачем не надано належних доказів для вирішення питання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати за подання позовної заяви.
Додана до клопотання Довідка Пенсійного України містить індивідуальні відомості про застраховану особу за 2010-2019 роки, що не може слугувати підтвердженням майнового стану заявника на момент подання позовної заяви у 2021 році.
Саме посилання в позовній заяві на те, що спір який виник між сторонами є трудовим, також не може слугувати підставою для відстрочення/розстрочення, або звільнення від сплати судового збору, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
За таких обставин, у задоволенні клопотання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати слід відмовити.
Керуючись статтею 8 Закону України «Про судовий збір», статтями 259-262 ЦПК України,
ухвалив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення/розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі, суми індексації заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні та матеріальної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 27.09.2021.
Суддя І.В. Коваленко