Справа № 489/5126/21
Номер провадження 2-а/489/136/21
Іменем України
27 вересня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого - судді Губницького Д. Г., при секретарі Савченко С. О., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови, -
Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідача, в якому просить постанову серії ДП18 №819223 від 27.07.2021 року відносно ОСОБА_1 за ст. 126 ч.1 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оспорювана постанова винесена безпідставно з істотними порушеннями його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2021 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Губницького Д. Г.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва Губницьким Д. Г. від 11.08.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників процесу.
Відповідно до вимог ст. 19, 257 КАС України дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
02.09.2021 року до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов від представника відповідача, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою та законною. На підтвердження своїх доводів представник відповідача надав диск з відеозаписом з нагрудного відео-реєстратора, скрин шот, що поліс відсутній на т/з ОСОБА_1
21.09.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив. В якій наполягає на задоволенні свого позову та наполягав на п. 13.1 ст. 13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних т/з». Позивач відразу повідомив поліцейському про те, що він має статус учасника бойових дій, а тому відповідно до ст.13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, які особисто керують належними їм транспортними засобами, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до постанови серії ДП18 № 819223 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 27.07.2021 р. о 00:01 год. на 71 км. автодороги М-14 сполученням Одеса-Мелітополь-Новоазовськ водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 217130 д.н.з. НОМЕР_1 без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних т/з. Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відносно до п. 2.1 (ґ) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
На спростування допущеного правопорушення позивач посилається на ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» згідно якої, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Нормою ст. 13.1Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено категорії водіїв які звільняються від страхування ТЗ при умові, якщо такий ТЗ належить переліченим особам.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення виданого від 09.07.2015 року.
Але, автомобіль ВАЗ 217130, реєстраційний номер НОМЕР_1 на праві власності належить ОСОБА_2 .
Позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування обмеження реалізації ним прав.
Таким чином, суд вважає, що вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, поліцейський, який є посадовою особою та виконує посадові інструкції, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись Правилами дорожнього руху України та своєю правосвідомістю, встановив порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України та виніс законну постанову у справі про адміністративне правопорушення. Стягнення поліцейським застосовано без порушень, в межах статті КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності. Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог чинного законодавства.
Позивач не зробив посилань на обставини та не надав відповідних доказів, які б свідчили про відсутність в його діях порушень Правил дорожнього руху України, з чого можна було б зробити висновок про те, що постанову у справі про адміністративне правопорушення було складено з порушенням діючих норм законодавства. Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.
Виходячи із вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. п.1 ч.1 ст.20, 44, 77, 242, 246, 257-262, 286 КАС України, ст.ст.251, 283, 287, 288, 293 КУпАП, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови - відмовити.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 250 КАС України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Повний текст рішення суду складено 27.09.2021 року.
СУДДЯ ГУБНИЦЬКИЙ Д. Г.