ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.09.2021Справа № 905/983/21
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл-99"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК Мульті"
про стягнення заборгованості,
До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл-99" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК Мульті" про стягнення 5 749,98 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з передачі позивачу оплаченого ним товару.
Ухвалою Господарського суду Донецької області № 905/983/21 від 01.06.2021 матеріали вказаної позовної заяви передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
18.06.2021 вказані позовні матеріали надійшли до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл-99" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
08.07.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з новою редакцією позовної заяви, відповідно до якої позивачем заявлено до стягнення, окрім суми основного боргу у розмірі 5749,98 грн, інфляційні у розмірі 215,24 грн та 3% річних у розмірі 58,60 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 відкрито провадження у справі № 905/983/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл-99" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК Мульті" про стягнення 5 749,98 грн.
10.08.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на час проведення кримінального розслідування Дарницьким управлінням поліції ГУ Національної полії в м. Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 905/983/21 відмовлено.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала про відкриття провадження у справі № 905/983/21 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позивачу та відповідачу.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристалл-99" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК Мульті" грошові кошти у розмірі 5749,98 грн, що підтверджується платіжним дорученням №299 від 01.03.2021 із призначенням платежу: «оплата за кутову шліф машину згідно рах №142602 від 26.02.2021 у т.ч. ПДВ 20% 958,33 грн».
17.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристалл-99" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК Мульті" з претензією № 1 від 17.03.2021, в якій зазначило, що ним було зроблено замовлення інструментів - кутової машини Metabo W 650-125 в кількості 5 штук на суму 5749,98 грн, за що було перераховано кошти згідно з рахунком № 14/2602 від 26.02.2021 за платіжним дорученням №299 від 01.03.2021. Однак, оскільки товар отриманий не був, позивач вимагав відшкодувати кошти у відповідному розмірі.
Відповідь на вказану претензію Товариство з обмеженою відповідальністю "КМК Мульті" надало, підтвердивши факт отримання коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл-99" по рахунку № 14/2602 від 26.02.2021 та вказавши про те, що товар був відправлений на приватну особу, яка представилась співробітником позивача. Проте після цього позивач знову звернувся до відповідача з вимогою поставити товар, у зв'язку з чим відповідач також повідомив, що звернувся до Дарницького управління поліції ГУНП в. м. Києві х проханням розпочати розслідування по фактам, що мають ознаки шахрайства.
У звязку з тим, що відповідач товар не поставив та сплачені за нього кошти не повернув, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення боргу у розмірі 5749,98 грн, а також інфляційних у розмірі 215,24 грн та 3% річних у розмірі 58,60 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За приписами ст.ст. 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч.1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
За приписами ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Частиною 1 ст. 642 ЦК України встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2 ст. 642 ЦК України).
Згідно норм ст. 181 Господарського кодексу України (надалі також - ГК України), господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (ч. 8 ст. 181 ГК України).
Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З поданих матеріалів суд встановив, що позивач домовився з відповідачем про поставку товару (кутової машини Metabo W 650-125), у зв'язку з чим на підставі виставленого останнім рахунку № 14/2602 від 26.02.2021 сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю "КМК Мульті" грошові кошти за товар у розмірі 5749,98 грн, що підтверджується платіжним дорученням №299 від 01.03.2021 із призначенням платежу: «оплата за кутову шліф машину згідно рах №142602 від 26.02.2021 у т.ч. ПДВ 20% 958,33 грн».
Отже, враховуючи наведені норми законодавства та дії сторін, суд зазначає, що зобов'язальні правовідносини позивача та відповідача виникли шляхом укладення договору поставки у спрощений спосіб.
Однак, доказів поставки оплаченого позивачем товару відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи не містять, зокрема, первинних документів в розмінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
У відповідь на претензію позивача № 1 від 17.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "КМК Мульті" вказало, що товар було поставлено, однак підтвердження цього в матеріалах справи відсутнє.
За ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17.
За наведених вище обставин судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором, не здійснив поставку товару у повному обсязі та не здійснив повернення суми попередньої оплати, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 5749,98 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Поряд з викладеним, позивач заявив до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 58,60 грн та інфляційні у розмірі 215,24 грн за період прострочення відповідачем грошового зобов'язання з 01.03.2021 по 05.07.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі якої позивач звертається з такою вимогою, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013).
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013).
Правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставкиу відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.
При цьому, у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Платати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, суд зазначає, що позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення відповідача, адже вказано 01.03.2021. Однак, оскільки у даному випадку договір поставки укладено у спрощений спосіб, строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, то при визначенні такого строку слід керуватися ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Ураховуючи направлення позивачем претензії № 1 від 17.03.2021 відповідачу 17.03.2021 та відсутність можливості встановити точну дату її отримання, з огляду на відсутність таких доказів в матеріалах справи, з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень «Укрпошта», визначених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958 «Про затвердження нормативів та нормативних строків пересилання поштових відправлень», суд встановив можливість отримання відповідачем претензії 22.03.2021. Отже, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, поставка мала бути здійснена або ж попередня оплата мала бути повернута у строк до 29.03.2021 включно.
Отже, за самостійним розрахунком суми 3% річних та інфляційних за правильний період прострочення відповідача з 30.03.2021 по 05.07.2021, суд уважає необхідним стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 46,31 грн та інфляційні у розмірі 127,25 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи встановлені обставини, враховуючи, що відповідач жодними доказами обставин позовних вимог не спростував та не заперечив, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК Мульті" (вул. Якуба Коласа, 23-А, кв. 121, м. Київ, 03148, ідентифікаційний код 37962404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл-99" (вул. Соборна, б. 20, м. Дружківка, Донецька обл., 84205, ідентифікаційний код 30415453) борг у розмірі 5749,98 грн, 3% річних у розмірі 46,31 грн, інфляційні у розмірі 127,25 грн та судовий збір у розмірі 2232,21 грн.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27.09.2021.
Суддя Т. Ю. Трофименко