01 червня 2010 р. № 29/435
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2010р.
у справі №29/435 господарського суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Дніпропетровський комбайновий завод"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
"Стіомі-Холдінг"
про стягнення 300 000грн.
та за
зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Стіомі-Холдінг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Дніпропетровський комбайновий завод"
про спонукання до виконання обов'язку в натурі
за участю представників:
ТОВ "Дніпропетровський комбайновий завод" - не з'явилися;
ТОВ "Стіомі-Холдінг"- Цапів І.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбайновий завод" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом та просило суд стягнути з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" 300 000грн. основної заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не виконання відповідачем зобов'язань за договором №0307 від 03.07.2007р. в частині оплати товару в установлений договором строк (т.1 а.с.5).
Відповідач у справі - ТОВ "Стіомі-Холдінг" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на:
- не виконання позивачем умов договору в частині поставки механізмів і запчастин, а також здійснення ремонту та переобладнання культиваторів;
- право зупинити виконання свого обов'язку або відмовитись від виконання повністю або частково, зважаючи на не виконання відповідних зобов'язань позивачем (т.1 а.с.21,88).
До прийняття рішення по суті заявлених вимог відповідачем у справі для спільного розгляду з первісним подано зустрічний позов про виконання в натурі зобов'язань, передбачених п.4.5 договору, а саме шляхом зобов'язання позивача -ТОВ "Дніпропетровський комбайновий завод" поставити запчастини та механізми, визначені специфікацією №2, та здійснити роботи з ремонту та переобладнання, визначені вказаним пунктом договору.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані не виконанням позивачем зобов'язань, визначених п.4.5 договору, у передбачений таким договором строк (т.1 а.с.77).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.03.2009р. зустрічний позов прийнято до розгляду (т.1 а.с.90).
Рішенням господарського суду м. Києва від 19.11.2009р. зустрічний та первісний позов задоволено. Відповідно до рішення суду першої інстанції:
- з ТОВ "Стіомі-Холдінг" на користь ТОВ "Дніпропетровський комбайновий завод" стягнуто 300 000грн. основної заборгованості;
- ТОВ "Дніпропетровський комбайновий завод" зобов'язано виконати в натурі обов'язки, визначені п.4.5 договору, з урахуванням специфікацій до нього (т.2 а.с.19-25).
Задовольняючи вимоги первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав зобов'язання, передбачене договором, щодо здійснення часткової оплати в строк, визначений п.3.4 договору.
Вимоги зустрічного позову задоволені з огляду на те, що позивач порушив зобов'язання в частині поставки передбачених механізмів і запчастин, зазначених у специфікації №2, а також проведення ремонтних робіт та робіт з переобладнання у строк, встановлений п.4.5 договору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2010р. рішення господарського суду м. Києва від 19.11.2009р. залишено без змін (т.2 а.с.60-66).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Стіомі-Холдінг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати в частині задоволення вимог первісного позову, а у відповідних вимогах відмовити.
Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права (т.2 а.с.73-76).
До розгляду поданої касаційної скарги по суті від ТОВ "Дніпропетровський комбайновий завод" надійшло клопотання про відкладення її розгляду з посиланням на неможливість забезпечити явку повноважного представника. Зазначене клопотання відхилено з огляду на те, що: явка представників сторін в засіданні касаційної інстанції не є обов'язковою і не визнана такою судом; позивачем, в порушення вимог ст.36 ГПК України, не надано доказів наявності обставин, на які він посилається у клопотанні; у разі неможливості участі певного представника, позивач не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у засідання касаційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку судами встановлені наступні обставини
03.07.2007р. між сторонами у справі -ТОВ "Дніпропетровський комбайновий завод" та ТОВ "Стіомі-Холдінг" укладено договір №0307 купівлі-продажу.
За умовами такого договору, позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідача товар, визначений у специфікаціях до договору, а також виконати передбачені договором роботи щодо ремонту та переобладнання культиваторів, а відповідач - здійснити оплату відповідно до умов договору.
Укладений сторонами договір, який є змішаним договором, оскільки містить не лише зобов'язання з купівлі-продажу, але й виконання робіт, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.
Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Предметом спору у даній справі за первісним позовом та зустрічним позовом є виконання сторонами зобов'язань за таким договором.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.
Згідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Договором передбачено, що позивач має передати відповідачу товар у строк, визначений специфікаціями (п.4.1. договору). При цьому, п.4.5 договору вказано, що позивач до 31.01.2008р. має поставити відповідачу механізми та запчастини, зазначені у специфікації №2, провести ремонт культиваторів, поставлених згідно специфікації №1 до договору, переобладнати (на шестиметровий) культиватор КД-4,2. Сума договору встановлена п.2.2 договору та становить 598 210,96грн.
В силу факту укладення відповідного договору у відповідача виникло зобов'язання оплатити суму 300 000грн. в строк до 31.01.2008р. (п.3.4 договору), а іншу частину -298 210,96грн. протягом 10 банківських днів з моменту виконання п.4.5. договору.
Мотивуючи зустрічні вимоги щодо виконання зобов'язань в натурі (п.4.5 договору), відповідач посилається на не виконання передбачених цим пунктом зобов'язань позивачем, а також відхиляє первісні вимоги позивача, які обґрунтовані не виконанням відповідачем зобов'язання з часткової оплати, (п.3.4 договору), вказуючи на своє право, передбачене ч.3 ст.538 ЦК України, зупинити виконання.
Вирішуючи спір у даній справі, суди дійшли правильного висновку про необґрунтованість доводів відзиву та мотивованості вимог первісного позову. Разом з тим, касаційна інстанція не може погодитись з висновком судів першої та апеляційної інстанції про задоволення вимог зустрічного позову з огляду на таке.
Положення ст.538 ЦК України визначають порядок виконання зустрічних зобов'язань. При цьому, згідно ч.1 ст.538 ЦК України, зустрічним виконанням зобов'язання є виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку.
Суд апеляційної інстанції не вірно вважав, що зобов'язання сторін, які виникли в силу вищевказаного договору, що є комплексною угодою. (правочином), такими, що не є зустрічними, враховуючи наступне.
Виконання обов'язку оплатити товар, яке виникає в силу вищевказаного договору, що містить у собі елементи, зокрема, договору купівлі-продажу, не існує само по собі, а обумовлене виконанням зобов'язання з передачі такого майна іншою стороною у власність, тобто не є самостійним і не існує без такого зобов'язання, оскільки, у іншому випадку, відповідні відносини сторін не будуть відносинами з купівлі-продажу; виконання обов'язку прийняти роботи та оплатити їх, яке також виникає в силу факту укладення відповідного договору, теж не є незалежним, а обумовлене виконанням ремонтних робіт та робіт з переобладнання.
Фактично обумовленість зобов'язань - це не залежність їх один від одного при виконані (така залежність обумовлюється лише встановленим строком та порядком виконання), а залежність виникнення таких зобов'язань (пов'язані підставою виникнення -юридичним фактом (зокрема, укладення договору), тобто одне зобов'язання не виникає без іншого у відповідних відносинах і у сукупності такі зобов'язання створюють певний вид договору і саме сукупність таких зобов'язань характеризує правову природу такого договору. При цьому, наявність зустрічних зобов'язань характерна лише для багатосторонніх правочинів (договорів).
Вищевказана норма, яка помилково не застосована також і судом першої інстанції до спірних відносин, визначає загальний порядок виконання таких зобов'язань, а саме встановлює, що при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (ч.2 ст.538 ЦК України)
Умовами договору визначений строк виконання зобов'язань сторін, виходячи з якого, позивач зобов'язаний до 31.01.2008р. поставити передбачені договором механізми та запчастини, а також провести ремонт та переобладнання культиваторів (п.4.5 договору), а відповідач до цієї ж дати частково здійснити оплату, а саме у розмірі 300 000грн. (п.3.1 договору). Отже, виходячи з умов договору, вказані зобов'язання сторін мали бути виконані до однієї дати.
Судами встановлено, що позивач, виконуючи зобов'язання за договором, передав відповідачу механізми та запчастини до встановленого кінцевого строку виконання зобов'язання на суму 545 810грн. - у липні та жовтні 2007р., отже, частково виконав взяті на себе зобов'язання у строк, встановлений п.4.5. договору. При цьому, відповідач до моменту розгляду справи у суді не виконав зобов'язання з часткової оплати, строк якого визначений п.3.1 договору.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 23.01.2008р. позивач направив відповідачу лист, у якому повідомив, що всі недопоставлені комплектуючи, необхідні для ремонту та переобладнання, визначені у специфікаціях №№1,2, будуть поставлені протягом трьох днів з моменту перерахування 300 000грн.
Зважаючи на вказані обставини, суди першої та апеляційної інстанції дійшли хибного висновку про неправомірність дій позивача, а саме - порушенні ним взятих на себе зобов'язань за договором, а, отже, і наявності підстав для задоволення вимог зустрічного позову щодо зобов'язання позивача виконати частково невиконані зобов'язання, передбачені п.4.5 договору.
Так, враховуючи, що зобов'язання сторін є зустрічними і умовами договору сторони передбачили такий порядок їх виконання, відповідно до якого зобов'язання відповідача з часткової оплати і зобов'язання відповідача, передбачені п.4.5 договору, мали бути виконані до 31.01.2008р., тобто одночасно, позивач частково виконавши свої зобов'язання, а саме, здійснивши до закінчення строку виконання відповідного зобов'язання поставку товару більш ніж на 90%, правомірно зупинив подальше виконання, враховуючи, що відповідач за півроку навіть не приступив до виконання свого зобов'язання з часткової оплати. При цьому, на момент звернення позивача з вказаним листом, яким він фактично повідомив відповідача про зупинення виконання, до закінчення встановленого договором строку, встановленого для виконання зобов'язання відповідача з часткової оплати, залишилось 8 днів.
Відповідно до ч.3 ст.538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Зважаючи на встановлені судами обставини, у позивача були підстави вважати, що відповідне зобов'язання не буде виконано відповідачем у встановлений строк або не буде ним виконано у повному обсязі.
Таким чином, дії позивача щодо зупинення виконання зобов'язання відповідають ч.3 ст.538 ЦК України і є правомірними, у зв'язку з чим позивача на момент прийняття рішення у даній справі не можна вважати таким, що прострочив.
За таких обставин, є хибним висновок судів щодо порушення ним зобов'язання та задоволення вимог зустрічного позову про виконання такого зобов'язання в натурі, оскільки відсутній на момент прийняття рішення факт порушення відповідного суб'єктивного матеріального права відповідача, на захист якого ним заявлені зустрічні вимоги.
При цьому, зважаючи на порушення відповідачем зобов'язань за договором, є обгрунтованим висновок судів про задоволення вимог первісного позову.
Враховуючи зазначене, постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2010р. в частині залишення без змін рішення господарського суду м. Києва від 19.11.2009р. щодо задоволення вимог зустрічного позову та відшкодування відповідачу за рахунок позивача витрат, понесених у зв'язку з поданням зустрічного позову, а також вказане рішення у відповідній частині підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні відповідних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст.125,129 Конституції України, ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
1. У задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" відмовити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2010р. у справі №29/435 в частині залишення без змін рішення господарського суду м.Києва від 19.11.2009р. щодо задоволення вимог зустрічного позову та відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбайновий завод" витрат, понесених у зв'язку з поданням зустрічного позову, а також вказане рішення у відповідній частині скасувати.
У задоволенні зустрічного позову відмовити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2010р. в іншій частині залишити без змін.
3. Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.