25 травня 2010 р. № 21/32-09 (29/289-07)
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 2 грудня 2009 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2010 року у справі № 21/32-09 за позовом приватного підприємства “Хімагромаркетинг 2000” до селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 про стягнення 33 386 грн. та за зустрічним позовом про визнання недійсним договору та стягнення збитків,
У квітні 2007 року приватне підприємство “Хімагромаркетинг 2000” звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 про стягнення 33 386 грн. з підстав неналежного виконання договору купівлі-продажу від 18 квітня 2006 року №Х 2-03-0048-2006, додаткових угод від 13 червня 2006 року № Х 2-03-0146 та від 30 червня 2006 року № Х 2-03-0170.
Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 подало зустрічний позов про визнання недійсними цих угод та стягнення 10 200 грн. збитків з підстав продажу позивачем неякісного товару.
Рішенням господарського суду Харківської області від 2 грудня 2009 року (Н.Пелипенко), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2010 року, первісний позов задоволено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено з мотивів безпідставності та недоведеності.
Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 просить судові рішення в даній справі скасувати з підстав порушення господарськими судами статей 91, 92, 203, 215, 227 Цивільного кодексу України, статті 41 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити, а в задоволенні первісного позову відмовити.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 18 травня 2006 року сторони уклали договір № Х 2-03-0048-2006 та додаткові угоди до нього від 13 червня 2006 року № Х 2-3-0146 і від 30 червня 2006 року № Х 2-03-0170, на умовах яких позивач продав засоби захисту рослин на загальну суму 36 397 грн., за які відповідач розрахувався лише у сумі 3 011 грн. і його борг становить 33 386 грн.
Продаж товару позивач здійснив на підставі ліцензії від 7 березня 2006 року № 047697 на оптову торгівлю пестицидами, яку видало Міністерства аграрної політики України та надав покупцеві сертифікати якості товару від заводу-виробника.
Відповідач не довів обставин, з наявністю яких закон пов'язує визнання угод недійсними. Також відповідач не надав господарським судам належних доказів продажу позивачем неякісних засобів захисту рослин і, як наслідок, загибелі оброблених ними посівів; не довів причинного зв'язку між застосуванням пестицидів та втратою врожаю, а отже і наявності в діях позивача складу цивільного правопорушення.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, господарські суди виходили з того, що спірний договір не суперечить вимогам чинного законодавства та моральним засадам суспільства; особи, які вчинили правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин спрямований на настання правових наслідків.
За обставин невиконання відповідачем грошових зобов'язань, господарські суди, застосувавши до спірних правовідносин правила статті 193 Господарського кодексу України, статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили первісний позов.
Інші твердження скаржника досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 125, 129 Конституції України, статтями 85, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Харківської області від 2 грудня 2009 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2010 року у справі № 21/32-09 залишити без змін, а касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 без задоволення.
Дана постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя М.В. Кузьменко
СуддяІ. М. Васищак
СуддяВ. М. Палій