31 травня 2010 р. № 6/61-38
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддівКота О.В.
Демидової А.М.,
Шевчук С.Р.
розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на рішення господарського суду Волинської області від 10 серпня 2009 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2010 року
у справі № 6/61-38
за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
ДоВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз"
Простягнення 23 308 436,07 грн.
за участю представників:
позивача: Лебедюка Ю.А.
відповідача: Собчука Б.В.
Рішенням господарського суду Волинської області від 10 серпня 2009 року у справі № 6/61-38 (Пахолюк В.А., Кравчук А.М., Дем'як В.М.) позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково, стягнуто з ВАТ "Волиньгаз" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" -1 756 939,21 грн., в тому числі 1 491 774,08 грн. -інфляційних нарахувань та 265 165,13 грн. -3% річних. В позові на суму 21 551 496,86 грн. -відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2010 року (Якімець Г.Г., Зварич О.В., Юрченко Я.О.) апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково. Рішення господарського суду Волинської області від 10 серпня 2009 року по справі № 6/61-38 скасовано в частині відмови у стягненні 2 084 983,18 грн. пені. Прийнято в цій частині нове рішення. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" -2 084 983,18 грн. пені. Судові витрати покладено на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам. В решті рішення залишено без змін. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" -1 140,51 грн. в відшкодування витрат по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги.
Не погоджуючись із прийнятими судовими актами Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, оскільки судами порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема статей 525, 526, 549-551, 601, 625 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 203 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 4-7, 43, 115 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 грудня 2006 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ВАТ "Волиньгаз" (покупець) укладено договір № 27/12-02-06/07-133 на постачання природного газу з додатковими угодами до договору №№ 1-11.
Згідно умов вказаного договору позивач зобов'язувався передати у власність відповідачу природний газ, а відповідач прийняти та оплатити.
На виконання договору позивачем передано відповідачу протягом січня-грудня 2007 року, природний газ на загальну суму 18 936 607,07 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток позивача та відповідача.
Відповідно до пункту 6.1 договору оплата за природний газ проводиться відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місцем поставки газу.
Відповідач зобов'язання щодо оплати вартості поставленого природного газу виконав частково та сплатив позивачу -5 293 934,52 грн., неоплаченою залишилась сума в розмірі 13 642 672,55 грн.
Враховуючи положення ст. 601 ЦК України, а саме, те, що ВАТ "Волиньгаз" на підставі ст. 601 ЦК України зменшив існуючу у нього дебіторську заборгованість перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз Україна" на суму 18 275 787,71 грн., та, що у випадку зарахування зустрічних однорідних вимог зобов'язання припиняється, зважаючи, що відповідачем на момент звернення позивача до суду з позовом проведено зарахування, що підтверджується бухгалтерськими документами, господарськими судами відмовлено у стягненні суми основного боргу в розмірі -13 642 672,55 грн.
Однак з такими висновками погодитися не можна виходячи з наступного.
Відмовляючи у стягненні суми основного боргу, суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали правової оцінки заяві ДК "Газ України" про зарахування зустрічних однорідних вимог № 33/15-2829 від 27 березня 2009 року на суму 4 633 115,19 грн. та розрахунку боргу по договору № 27/12-02-06/07-133 від 29 грудня 2009 року, який було додано до позовної заяви.
Крім того, додаткового з'ясування судом потребує питання розміру нарахованих 3 % річних, пені та інфляційних.
Суд мав витребувати додаткові необхідні для розгляду спору докази, всебічно, повно і об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та прийняти відповідне рішення.
Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законами. В порушення вказаної норми суди прийняли рішення на підставі передчасних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а в силу п. 3 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення та постанову суди надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Волинської області.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 , 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Волинської області від 10 серпня 2009 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2010 року у справі № 6/61-38 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Волинської області в іншому складі суду.
Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кот
судді А. Демидова
С. Шевчук