Справа № 452/3288/21
Провадження № 1-кп/452/367/2021
Іменем України
24 вересня 2021 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі Львівської області кримінальне провадження № 12021142290000082 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ражнів Бродівського району Львівської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, неодруженого, солдата, який проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України на посаді номера обслуги 3 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 ,раніше несудимого,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
Судом визнано доведеним, що солдат ОСОБА_5 , близько 02 год. 30 хв. 21.03.2021, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi» моделі «Galant», державний номерний знак « НОМЕР_2 », будучи зупиненим інспектором відділу реагування патрульної поліції Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 у зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху поблизу буд. № 26-А по вул. Степана Бандери у м. Самборі Львівської області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, придбавши в лютому 2021 року при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах посвідчення водія серії НОМЕР_3 на своє ім'я, достеменно знаючи про те, що воно підроблене, з метою уникнення відповідальності за керування транспортним засобом без відповідних документів на право керування таким транспортним засобом, на законну вимогу лейтенанта поліції ОСОБА_6 пред'явив йому бланк посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 11.09.2020 на ім'я ОСОБА_5 Територіальним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ № 1241, яке за способом нанесення зображень та елементами захисту не відповідає бланкам посвідчень водія, які знаходяться в офіційному обігу.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що дійсно у лютому 2021 року, не проходячи навчання по водінню в жодній із належних на те установ та не здавши відповідних іспитів з водіння, для набуття права керувати транспортними засобами категорії «В» та «С», придбав бланк посвідчення водія серії НОМЕР_3 , що було ніби - то видано 11.09.2020 р. на його ім'я. Близько 02 год. 30 хв. 21 березня 2021 року під час керування автомобілем його зупинили працівники поліції та виявили, що надане ним посвідчення водія, не відповідає вказаним у ньому даним. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним та іншими учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, в зв'язку з повним визнанням обвинуваченого своєї вини, суд визнав недоцільним досліджувати докази у справі щодо викладених в обвинуваченні обставин скоєння кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.
З'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин і що немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 358 КК України як умисні дії, які виразились у використанні завідомо підробленого документа.
Санкцією ч. 4 ст. 358 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Як встановив суд, обвинувачений покаявся у вчиненому і характер його поведінки після вчинення кримінального правопорушення свідчить про це, що суд відносить до обставин, що пом'якшують йому покарання.
Зокрема, він повністю визнав вину, не оспорюючи фактичних обставин у справі, осудив свою поведінку, щиро покаявся у вчиненому.
Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.
Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 вказує на те, що він є особою молодого віку, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 в Збройних Силах України, де зарекомендував себе посередньо, неодружений та вперше притягається до кримінальної відповідальності.
Вказані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.
Таким чином, призначаючи вид і міру покарання для обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує те, що він вчинив проступок та з урахуванням особу обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, погоджується з доводами прокурора про призначення покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
Підстави для обрання запобіжного заходу відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно стягнути процесуальні витрати, які пов'язані з проведенням у кримінальному провадженні судової технічної експертизи в розмірі 1307 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 369-374 КПК України суд, -
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст.358 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 1307 (одну тисячу триста сім) грн. витрат за проведення судово - технічної експертизи.
Речові докази, а саме: посвідчення водія з серійним номером документа НОМЕР_3 , видане 11 вересня 2020 року на ім'я ОСОБА_5 Територіальним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ №1241; свідоцтво про закінчення закладу з підготовки і перепідготовки підвищення кваліфікації водіїв НОМЕР_4 виданого на ім'я ОСОБА_5 ; картку водія серії НОМЕР_4 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя