Справа № 316/69/21
Провадження № 2/316/551/21
"13" вересня 2021 р. м.Енергодар
Енергодарський міський суд Запорізької області
у складі головуючого судді Куценка М.О.
за участю секретаря судового засідання Нестерової Г.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу №316/69/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Центр досугу «Промінь», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємниць ОСОБА_2 , про визнання договору укладеним,-
ОСОБА_1 звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області з вищезазначеною позовною заявою, в якій просить: визнати укладеним з 16.11.2020 р. Договір від 16.11.2020 р. про внесення змін та доповнень до договору оренди №112 від 01.08.2019 р. в наступній редакції:
ДОГОВІР про внесення змін та доповнень до договору оренди №112 від 01.08.2019 р.
16 листопада 2020 року м.Енергодар
Територіальна громада міста Енергодар, в особі Енергодарської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - 20514818, юридична адреса: Запорізька область, місто Енергодар, вулиця Курчатова, будинок 11, в особі Комунального підприємства «Центр досугу «Промінь» Енергодарської міської ради, ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 31180638, в особі директора Гіренко Миколи Васильовича, що діє на підставі Статуту з одного боку (далі - «Орендодавець»),
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , реєстраційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів: 2870117955, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - «Орендар»), з другої сторони,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , реєстраційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів: 3040115885, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (далі «Новий орендар»), з третьої сторони (разом іменуються «Сторони», а кожна «Сторона»),
обізнані із загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, володіючи повним обсягом цивільної дієздатності (юридична особа - також цивільної правоздатності), повністю усвідомлюючи значення відповідних дій та згідно з вільним волевиявленням, яке відповідає внутрішній волі учасників цього правочину, маючи на меті реальне настання правових наслідків, розуміючи природу цього правочину, а також свої права та обов'язки, що виникають у зв'язку з його укладенням, керуючись статтею 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з п. 122, п. 129, п. 130, п. 131 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, статтями 510-522 Цивільного кодексу України, з метою заміни сторони у зобов'язанні, уклали цей договір про внесення змін до договору оренди (надалі Договір) про наступне.
1.1В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендар за згодою Орендодавця переводить на Нового орендаря усі свої права та обов'язки за договором оренди №112 від 01.08.2019 року, який укладено між Орендодавцем та Орендарем (далі - Основний договір).
1.23 дати укладення цього Договору Новий орендар замінює Орендаря у зобов'язанні, що виникло із зазначеного вище Основного договору, і приймає на себе усі права та обов'язки Орендаря за Основним договором.
1.3Перехід прав та обов'язків здійснюється без змін істотних умов Основного договору та без зміни цільового призначення орендованого майна.
2.ПОРЯДОК ЗАМІНИ СТРОРОНИ ТА РОЗРАХУНКИ
2.1.Після укладення цього Договору між Орендодавцем, Орендарем та Новим орендарем укладається акт прийому-передачі, за яким Новому орендарю передається об'єкт оренди за Основним договором: нежитлове приміщення павільйону № 2 , загальною площею 193,30 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .
3.ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН
3.1.Новому орендарю належать ті самі права та обов'язки, які до укладення цього Договору належали Орендарю.
3.2.Орендар зобов'язується в триденний строк з дня підписання цього Договору передати Новому орендарю оригінал Основного договору з усіма додатками.
3.3.Новий орендар не відповідає по зобов'язаннях Орендаря та/або інших осіб, пов 'язаних з використанням ними об 'єкта оренди до дати підписання цього Договору, у тому числі за збитки та шкоду, завдану таким використанням.
3.4.Зміст інших прав та обов'язків, прямо не передбачених цим Договором, визначається умовами Основного договору.
4.СТРОК ДОГОВОРУ ТА ІНШІ УМОВИ
4.1.Цей Договір укладено на строк, визначений Основним договором.
4.2.Внесення змін до цього Договору допускається лише за відповідним правочином, який укладено за участю Орендодавця та Нового орендаря.
4.3.Цей Договір є невід 'ємною частиною Договору оренди №112 від 01.08.2019 року.
МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН
Комунальне підприємство «Центр досугу «Промінь» Енергодарської міської ради СДРПОУ 31180638 Адреса: 71502, Запорізька область, м.Енергодар, вул.Набережна, буд.15
Підпис керівника /Гіренко М.В./
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 Адреса: АДРЕСА_1
Підпис / ОСОБА_1 /
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 Адреса:
АДРЕСА_2 Підпис / ОСОБА_2 /
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 0.08.2019 року між ФОП ОСОБА_1 (орендар) та територіальною громадою міста Енергодар в особі Комунального підприємства «Центр досугу «Промінь» Енергодарської міської ради (орендодавець) було укладено договір оренди №112, предметом якого є оренда нежитлового приміщення павільйону № 2 , загальною площею 193,30 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , для розміщення кафе, більярдного клубу, строком на 5-ть років.
11.11.2020 року він звернувся до орендаря (відповідача по справі) з письмовою заявою про внесення змін до договору оренди шляхом заміни сторони орендаря з ФОП ОСОБА_1 на ФОП ОСОБА_2 (третя особа по справі) з 16.11.2020 року без зміни цільового використання та умов договору.
В цей же день орендар висловив згоду на внесення вищевказаних змін та звернувся до Управління комунальної власності з письмовою заявою №913/1 від 11.11.2020 про погодження заміни сторони за договором оренди №112 від 01.08.2019 року.
12 листопада, Управління комунальної власності висловило згоду на заміну сторони за договором оренди від 01.08.2019 №112, що підтверджується змістом листа №01-16/2574-03 від12.11.2020 року
13 листопада 2020 року орендодавцем було прийнято рішення про внесення змін до договору оренди від 01.08.2019 №112, що підтверджується наказом №219-од від 13.11.2020 р.
На підставі цього рішення орендодавцем було підготовлено проект Договору від 16.11.2020 року про внесення змін та доповнень до договору оренди №112 від 01.08.2019 року та направлено на адресу позивача супроводжувальним листом №920/1 від 16.11.2020.
Отримавши вказаний проект Договору його було підписано з боку пзивача та з боку третьої особи, після чого повернуто відповідачу на дооформлення супроводжувальним листом від 08.12.2020 .
Після цього, з боку орендодавця надійшов лист №1043 від 31.12.2020 року «Щодо укладення договору», у змісті якого відповідач повідомив про відмову від укладення Договору з посиланням на внесення 30.11.2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення підприємницької діяльності позивача та відповідно припинення прав і обов'язків за договором.
Проте, позивач вважає таку позицію відповідача безпідставною, при цьому визнаючи, що ним було припинено підприємницьку діяльність запис про що внесено до ЄДР 30.11.2020 року, однак вважає, що його права та обов'язки за договором внаслідок припинення ФОП не припинились.
Вважаючи, що відповідачем порушені його права, він звернувся до суду з даним позовом (а.с.2-5).
Ухвалою суді Енергодарського міського суду Запорізької області від 19.01.2021 р. розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче судове засідання (а.с.21-21зворот).
Представником відповідача в особі в.о. директора КП «Центр досугу «Промінь» надано до суду письмовий відзив у якому просять в задоволенні вимог відмовити. В обґрунтування зазначає на те, що підставою заявлених вимог слугує посилання позивача, що відповідач спочатку погодився укласти Договір від 16.11.2020 року про внесення змін та доповнень до договору оренди №112 від 01.08.2019 року в частині заміни сторони орендаря, а потім безпідставно відмовився від його укладення. Ними не заперечується той факт, що на етапі погодження істотних умов ними спочатку підтримано пропозицію позивача щодо заміни сторони та зазначену в позові редакцію проекту Договору від 16.11.2020 року про внесення змін та доповнень до договору оренди №112 від 01.08.2019 року. Однак, в подальшому, виникли обставини які унеможливлюють укладання такого Договору, зокрема, було встановлено, що позивач за власним бажанням припинив підприємницьку діяльність, про що 30.11.2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Згідно п.2.4 Договору оренди №112 від 01.08.2019, договір оренди припиняється у разі ліквідації Орендаря. Свою згоду з пропозицією укласти Договір позивач висловив вже після внесення змін до ЄДР, а саме 09.12.2020 року, що підтверджується вхідним реєстраційним номером на його Заяві про укладення договору від 08.12.2020 року. А отже, вважають, що у спірних правовідносинах відповідач діяв правильно, оскільки на той час позивач вже втратив статус суб'єкта господарської діяльності, наслідком чого є припинення Договору оренди №112 від 01.08.2019 року та відповідно неможливість укладення до нього будь-яких Додаткових угод (а.с.28-29).
Ухвалою суду від 26.02.2021 р. підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті (а.с.34-34зворот).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, поважності причин неявки суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань, які перешкоджають суду розглянути справу у даному судовому засіданні не надав. Крім того, в матеріалах справи наявна письмова заява позивача від 12.02.2021 р. про розгляд цивільної справи у його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити (а.с.27).
В судове засідання представник відповідача КП «ЦД «Промінь» не з'явився, поважності причин неявки суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань, які перешкоджають суду розглянути справу у даному судовому засіданні не надав. У відзові на позов просить проводити розгляд у відсутності відповідача (а.с.29).
В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ФОП ОСОБА_2 - не з'явився, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом (а.с.37). Будь-яких заяв або клопотань заперечень проти позову, письмових пояснень до суду не надав.
Враховуючи зазначене, суд вважає можливим провести розгляд справи без участі її учасників.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, суд дійшов наступного висновку.
Положеннями частин 1 та 2 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що 0.08.2019 р. між територіальною громадою міста Енергодар в особі КП «Центр досугу «Промінь» ЕМР, надані - Орендодавець (відповідач по справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , надалі - орендар (позивач по справі) укладено договір оренди №112 (далі - Договір №112 від 01.08.2019 р.) (а.с.6-9). Предметом Договору №112 від 01.08.2019 р., відповідно до п.1.1. п.1 - є оренда нежитлового приміщення павільйону № 2 , загальною площею 193,30 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить територіальній громаді м.Енергодара в особі Енергодарської міської ради, знаходиться на балансі КП «Центр досугу «Промінь» згідно рішення 26 серії ЕМР від 20.09.2000 року №9, та переданого Орендарю від Орендодавця на підставі протоколу засідання комісії з розгляду заяв та звернень щодо оренди комунального майна від 12.06.2019 року №4-19 затвердженого міським головою, наказу начальника управління комунальної власності ЕМР від 18.06.2019 №111 «Про надання в оренду комунального майна» (а.с.6). Термін дії договору оренди: з 01.08.2019 р. по 01.08.2024 р. - строком на 5 років - п.п.2.1 п.2 Договору №112 від 01.08.2019 р. (а.с.6зворот).
17.01.2019 р. ОСОБА_2 (третя особа у справі) набула статусу фізичної особи-підприємця, що підтверджується записом у Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.11).
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до нього: Заяви позивача до відповідача про внесення змін до вказаного Договору №112 від 01.08.2019 р., отриманого відповідачем 11.11.2020 р. (а.с.10), листа КП «Центр досугу «Промінь» до УКВ ЕМР від 11.11.2020 р. №913/1 (а.с.13-13зворот), відповіді на вказаний лист з УКВ ЕМР від 12.11.2020 №01-16/2574-03 до КП «Центр досугу «Промінь» (а.с.14), Наказу №219-од від 13.11.2020 КП «Центр досугу «Промінь» (а.с.15), було погоджено внести зміни до договору оренди №112 від 01.08.2019 р. щодо заміни Орендаря за договором: саме з ФОП ОСОБА_1 на ФОП ОСОБА_2 , про що було повідомлено ФОП ОСОБА_1 (позивач) листом від 16.11.2020 року №920/1 (а.с.17).
Разом з цим, відповідно до даних загальнодоступної безкоштовної офіційної бази Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міністерства юстиції України в мережі Інтернет: https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result, позивач - ОСОБА_1 , який з 17.02.2017 р. мав статусу фізичної особи-підприємця який здійснює підприємницьку діяльність та 30.11.2020, на підставі власного рішення, її припинив, про що внесено відповідний запис номером: 2001000060008005711, що визнається позивачем.
Умовами п.2.4 п.2 Договору №112 від 01.08.2019 р. передбачено, що договір оренди припиняється в разі, у тому числі, ліквідації Орендаря.
Таким чином, відповідно до вказаних умов Договору №112 від 01.08.2019 р., зазначений договір з 01.12.2020 р. вважається припиненим.
Разом з тим, позивач, який з 01.12.2020 р. вважається таким що не є фізичною особою-підприємцем та, відповідно, Договір №112 від 01.08.2019 р. між ним та відповідачем вважається припиненим, направив КП «Центр досугу «Промінь» листа датованого 08.12.2020 р., отриманого відповідачем 09.12.2020 р., яким повідомив про узгодження наданого проекту Договору від 16.11.2020 року про внесення змін та доповнень до Договору №112 від 01.08.2019 р. та просив дооформити Договір (а.с.18).
Листом №1043 від 31.12.2020 р. КП «Центр досугу «Промінь» повідомлено ОСОБА_1 про неможливість укладання Договору від 16.11.2020 р. про внесення змін та доповнень до договору оренди №112 від 01.08.2019 року, у зв'язку із втратою статусу суб'єкта господарювання оскільки підприємницьку діяльність припинено (а.с.19).
У справі, що розглядається, на спірні правовідносини поширюється дія норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які регулюють орендні правовідносини, а також спеціальні норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як визначено положеннями частини 1 статті 638, частини 1 статті 640 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч.1 ст.641 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Як зазначено в ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.4 ГК України, особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.1, п.2 ч.2 ст.55, ч.1 ст.58 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання, також є: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність, зареєстровані відповідно до закону як підприємці. При цьому, суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Таким законом є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відповідно до положень статті 9 якого, відомості про фізичну особу-підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч.1 ст.51 ЦК України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до пункту 6 статті 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.773 ЦК України, наймач зобов'язаний володіти та/або користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін.
Відповідно до приписів ч.1 ст.51 ГК України, підприємницька діяльність припиняється, також, з власної ініціативи підприємця.
Підстави припинення Договору №112 від 01.08.2019 р. визначено його сторонами умовами п.2.4 п.2, про що зазначалось вище.
Отже, між сторонами у справі, правовідносини були наявні на підставі укладеного Договору №112 від 01.08.2019 р., проте на дату направлення позивачем відповідачу листа від 08.12.2020 р., підприємницька діяльність позивача припинена, а отже, позивач не мав статусу сторони Договору №112 від 01.08.2019 р., який, при цьому, відповідно до його положень, вважається припиненим з 01.12.2020 р., про що відповідач, на дату надання згоди на заміну фізичної особи-підприємця з позивача у справі на третю особу по справі - 16.11.2020 рік, не знав.
Відповідно до положень ст.187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Зі змісту зазначеної статті вбачається, що за законом можливе спонукання до укладення договору за рішенням суду за умови виникнення переддоговірного спору, також за наступних підстав: обов'язковість укладення договору прямо передбачена законом; укладення договору випливає з попереднього договору; укладення договору передбачене будь-яким іншим договором.
Положеннями частин 2, 3 статті 181 ГК України передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Відповідно до абзацу 11 частини 2 статті 20 ГК України, одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів є установлення, зміна чи припинення господарських правовідносин. Визнання договору укладеним з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення, як один із способів установлення господарських правовідносин, є належним способом захисту прав суб'єктів господарювання.
Проте, як встановлено, позивач не є суб'єктом господарювання, змістом запропонованого позивачем Договору внесення змін та доповнень до договору оренди №112 від 01.08.2019 р., фактично просить суд визнати укладеним договір оренди майна між відповідачем та суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_2 (третя особа по справі), при цьому залишаючи за собою право сторони Договору.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб'єктивних прав є звернення до суду.
Обов'язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Частиною 1 статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до абзацу 2 пункту 10 частини 2 статті 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), яку суд відповідно до ст.10 ЦПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовує при вирішенні справи, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11.09.2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30.01.2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 01.10.2019 року у справі №910/3907/18 (провадження №12-46гс19).
Однак, з аналізу досліджених судом матеріалів, встановлених у справі обставин та норм права, вбачається відсутність порушення прав та інтересів позивача, а, фактично, позивач просить суд визначити правовідносини між відповідачем та третьою особою, які як вбачається, є суб'єктами господарювання.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
За положеннями статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням..
Підвідомчість справ господарським судам визначена приписами ч.1 ст.20 ГПК України, відповідно до якої, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч.2 цієї статті) та інші справи у визначених законом випадках.
Таким чином, в разі наявності порушення прав та інтересів відповідача та третьої особи, як суб'єктів господарювання, законодавець визначив право їх звернення за відповідним захистом до господарського спору, а за встановленого вище, враховуючи не доведення позивачем порушення його прав та інтересів відповідачем, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача, у зв'язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 43, 76-83, 89, 95, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
В задоволенні вимоги позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Центр досугу «Промінь», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємниць ОСОБА_2 , про визнання договору укладеним - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду (з урахуванням положень п.п.15.5 п.15 Прикінцевих положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 р. із змінами).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 23.09.2021 р.
Суддя: М. О. Куценко