СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2а-163
2010р.
17 березня 2010р. м.Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Собко В.М.,
при секретарі- Петричка Т.С.
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Матейчук Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату недоотриманої державної та додаткової пенсії, як інваліду ІІІ групи, захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС,-
Позивач звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату недоотриманої державної та додаткової пенсії, як інваліду ІІІ групи, захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС .
Позовну заяву мотивував тим, що внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС та відповідно до довідки МСЕК її визнано інвалідом ІІІ групи, а ст. 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” віднесено до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідач не виплачує йому в повному обсязі державної та додаткової пенсії, як це передбачено статтями 49, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, і становить для інвалідів ІІІ групи у розмірі не меншому від 6 мінімальних пенсій за віком (державна пенсія), та у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія). Просить визнати дії відповідача по нарахуванню пенсії - неправомірними та зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі здійснити перерахунок та виплачувати призначеної їй державної і додаткової пенсії з 22.05.2008 року.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, подала суду заяву з клопотанням слухати справу в її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач подав письмові заперечення, зазначає, що відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком. При цьому, базові величини для вирахування підвищень визначено Постановами КМУ № 1 від 03.01.2002 року, №894 від 13.07.2004 року, № 1293 від 27.12.2005 року на виконання ст.ст. 49, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зазначеними постановами конкретно визначено розмір та порядок виплат пенсій та доплат громадянам даної категорії. Дані постанови чинні та у встановленому порядку не скасовані.
З 01.01.2008 року згідно Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” змінено мінімальний розмір пенсії для інвалідів ЧАЕС та розмір додаткових пенсій, які розраховані від мінімального прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте, вище зазначені зміни Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними. Дане питання врегульоване постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року, а з 01.07.2008 року постановою КМУ № 654 від 16.07.2008 року.
Крім того, представник відповідача зазначив, що позивачем порушено встановлений ст. 99 КАС України річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки позивач пропустив річний строк на звернення до суду просить у позові відмовити.
В судове засідання представник відповідача не з'явилась, подала суду заяву з клопотанням слухати справу за її відсутності, позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у запереченнях.
На підставі ч.3 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка є особою, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи, І категорії, що підтверджується копією посвідчення Серії НОМЕР_1 від 01.03.2007 року та перебуває на відповідному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Снятинському районі.
Висновком медико-соціальної експертної комісії серії МСЕ за № 159517 від 16.06.2005 року позивач визнаний інвалідом ІІІ групи в наслідок захворювання пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС.
Позивач звертався до Управління Пенсійного Фонду України Снятинського району про проведення йому перерахунку пенсії відповідно до Закону України Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в зв'язку з чим отримав відповідь про відмову в проведенні такого перерахунку.
Відповідач посилався на те, що при проведенні розрахунків пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи - застосовувалися положення Постанов Кабінету Міністрів України.
Тобто, відповідно до Постанови КМУ від 03.01.2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” пенсії призначені відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” обчислювалися із розрахункової величини 19 грн. 91 коп.
Постановою КМУ № 894 від 13.07.2004 року “Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії призначені відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було збільшено на 12 % з 01.09.2004 року”.
Згідно Постанови КМУ від 27.12.2005 року № 1293 “Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка набрала чинності 01.01.2006 року збільшення розмірів пенсії зокрема для інвалідів учасників ліквідації аварії у 1986 року передбачено у 3,5 рази; розмір пенсії громадян, які подають заяву щодо її призначення відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, визначалися з урахуванням цієї постанови.
Однак суд не може погодитися з правильністю нарахування пенсії для інвалідів, щодо який встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач відповідно до ст. 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” віднесений до І категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Зі змісту ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” слідує, що розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими - шести мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” особам віднесеним до І категорії, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Статтею 53 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком.
Що ж до відсутності визначення у законі поняття та базової величини мінімальної пенсії за віком для проведення підвищення, то суд враховує ту обставину, що згідно ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” законодавець дає визначення розміру мінімальної пенсії за віком, яка підлягає до застосування в порядку ст. 9 КАС України за аналогією.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір державної пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника в наслідок Чорнобильської катастрофи. Таким чином новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, і перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Мінімальна пенсія за віком встановлюється Законом України про державний бюджет України на відповідний рік.
Доводи відповідача про те, що при розрахунку пенсії вони виконували вимоги Постанов Кабінету Міністрів України не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до вимог ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У відповідності до вимог ч.2 ст.99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач звернулась до суду 23 лютого 2010 року.
Позивачем не викладено обставин для визнання причин пропущення строку звернення до суду поважними, а його юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Закони, інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, можливість обізнаності людини про те чи інше положення закону залежить виключно від бажання особи. І тому суд погоджується з відповідачем про пропущення строку звернення позивача до суду, щодо вимог виплати у 2008 році та частково у 2009 році. Таким чином суд вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом починаючи з 22 травня 2008 року по 23 лютого 2009 року.
На підставі викладеного, суд вважає, що позивач має право на проведення перерахунку та виплату пенсій відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у період з 23 лютого 2009 року по 23 лютого 2010 року.
Згідно ч.1 ст. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на пенсійне забезпечення.
В силу ч.1 ст. 107 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсії, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно з законом. Таким чином для покладення на органи Пенсійного фонду України обов'язку із нарахування та виплати недоплачених сум пенсії, необхідно встановити факт протиправності дій вказаних органів по невиплаті пенсії чи гарантованих Законом надбавок до пенсії.
Враховуючи, те що Управлінням Пенсійного фонду України в Снятинському районі не виплачено у встановленому Законом порядку ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії, суд вбачає підстави для визнання дій відповідача протиправними.
Оскільки позивач звільнений від сплати державного мита при подачі позовної заяви, відповідач також звільнений від сплати державного мита, на підставі декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, у відповідності до ст. 49 КАС України судові витрати слід віднести за рахунок держави.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі проводити нарахування пенсії в майбутньому у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб - мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог закону, то така вимога не підлягає до задоволення оскільки суд не вправі вирішувати спори на майбутній час.
В решті позову відмовити.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 49, 50, 53, 54, 67, 71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне страхування”, ст. 87 ч.2 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України “Про Держаний бюджет України на 2005 рік”, ст. 65 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, п.18 ст. 4 ДКМУ “Про державне мито”, ст.ст. 2, 6, 11, 49, 98, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі в перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у відповідності до вимог ст. ст. 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату недоотриманої державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 з 23 лютого 2009 року по 23 лютого 2010 року, як інваліду ІІІ групи, захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС.
В решті позову відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя: підпис
Суддя Снятинського
районного суду Собко В.М.