26 травня 2010 р. № 2/174
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Муравйова О.В.
суддів:Кривди Д.С.,
Полянського А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.02.2010 року
у справі№2/174 господарського суду м. Києва
за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_4
доВідкритого акціонерного товариства ВТБ Банк
простягнення суми 11507,39 грн.
за участю представників сторін від:
позивача: не з'явився
відповідача: Долгопола І.С. дов. №242/11.5.2 від 22.06.2009 року
Згідно розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 25.05.2010 року розгляд касаційної скарги здійснюється у складі колегії суддів: Муравйов О.В. (головуючий), Кривда Д.С., Полянський А.Г.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2008 року (суддя Домнічева І.О.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2008 року та постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2009 року рішення господарського суду м. Києва від 17.06.2008 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 30.04.2009 року позивачу відмовлено у порушенні провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 04.02.2009 року.
За результатами розгляду заяви про перегляд рішення від 17.06.2008 року у справі №2/174 за нововиявленими обставинами господарський суд м. Києва (суддя Домнічева І.О.) 27.10.2009 року виніс ухвалу, якою в задоволенні заяви відмовив повністю зазначене рішення залишив в силі.
Ухвала господарського суду м. Києва від 27.10.2009 року мотивована висновком суду, що позивачем не доведено існування нововиявлених обставин, що можуть вплинути на суть прийнятого рішення, тобто підстави для задоволення заяви відсутні.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2010 року (судді Шипко В.В. -головуючий, Борисенко І.В., Євсіков О.О.) ухвала господарського суду м. Києва від 27.10.2009 року залишена без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі Фізична особа -підприємець ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 27.10.2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2010 року, заяву про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 17.06.2008 року за нововиявленими обставинами задовольнити в повному обсязі, зазначене рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Позивач не скористався наданим процесуальним право на участь свого представника в судовому засіданні касаційної інстанції.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій
Фізична особа -підприємець ОСОБА_5 в серпні 2009 року звернувся до господарського суду м. Києва з заявою про перегляд рішення господарського суду м. Києва №2/174 від 17.06.2008 року за нововиявленими обставинами, у відповідності до якої просив скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заяву мотивовано посиланням на обставини, які позивач вважає нововиявленими, тобто такими, що існували на час розгляду справи та мали значення для розгляду справи, але не були йому відомі на цей час. Такими обставинами, на думку скаржника, є практика Вищого господарського суду України по аналогічних справах, а саме:
- оглядовий лист Вищого господарського суду України від 24.10.2004 року № 01-8/236;
- постанова Вищого господарського суду України від 16.03.2006 року у справі №2/353;
- постанова Вищого господарського суду України від 01.08.2006 року у справі №47/74.
Крім того, скаржник посилається на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 15.07.2009 року, якою відмовлено ВАТ "ВТБ Банк" у задоволені позову до фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 про зміну п. 5.5 договору оренди. Заявник вважає, що вказані обставини є нововиявленими, мають істотне значення для справи та впливають на правильність і законність рішення господарського суду м. Києва від 17.06.2008 року, оскільки вказують на невідповідність названого рішення вимогам закону.
Однак, судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність та необґрунтованість заяви ФОП ОСОБА_4, оскільки обставини, названі позивачем в якості нововиявлених не містять ознак нововиявлених обставин в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, були предметом дослідження господарських судів у цій справі, не спростовують факти, які було покладено в основу рішення господарського суду, стосуються судової практики 2004-2006 р.р., що вже існувала на час розгляду спору по суті.
Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій скаржник фактично намагається змусити суд розглянути повторно обставини справи, які вже були предметом розгляду в господарському суді і до яких вже винесено відповідне рішення.
Відповідно до ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
За змістом зазначеної норми, нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони: існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику; є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а, отже, і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта; виявлені після набрання чинності судовим актом.
При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності.
Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Посилаючись на практику судів, наведену скаржником як нововиявлені обставини, останній не довів, що у цих справах приймали участь ті самі сторони , що є сторонами у справі №2/174, крім того, ці рішення не мають ніякого відношення до предмету спору у даній справі.
Обставини, на які посилався Фізична особа -підприємець ОСОБА_5 у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, як вірно визначив місцевий суд, не є нововиявленими, оскільки не характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності і не можуть бути підставою для перегляду судового акта в порядку, передбаченому ст.112 ГПК України.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 15.07.2009 року, на яку посилається скаржник, прийнято пізніше, ніж рішення господарського суду від 17.06.2008 року у справі №2/174, яке залишено в силі судами апеляційної та касаційної інстанції та не прийнято до розгляду Верховним Судом України. Більш того, зазначене рішення ніяким чином не змінило редакцію п.5.5 договору оренди, а даний пункт був предметом обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій.
Порушення ряду норм при провадженні у справі №2/174 є підставою для оскарження даного рішення , а не для перегляду його за нововиявленими обставинами.
Господарський суд, переглядаючи рішення за нововиявленими обставинами, встановив, що викладені в заяві, доводи позивача не спростовують вищевикладені висновки суду, покладені в основу судового рішення від 17.06.2008р., а відтак, посилання заявника на зазначені обставини фактично є намаганням ініціювати здійснення перегляду справи з переоцінкою досліджених судами доказів, що відповідно до приписів ст. 112 ГПК України є неможливим.
Згідно імперативних вимог ст.ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, п.1 ч.1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2010 року у справі №2/174 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Головуючий О.Муравйов
Судді Д.Кривда
А. Полянський