Справа № 263/8423/21
Провадження № 3/2632587/2021
27 вересня 2021 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Шевченко Ольга Анатоліївна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 173 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 27.06.2021 о 00:50 год. ОСОБА_1 по вул. Котляревського, 4, Центральний район, у м. Маріуполі,перебував в громадському місці з явними ознаками алкогольного сп'яніння, виражався грубою нецензурною лайкою, чим своїми діями порушував громадський порядок та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 у судові засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку, про що мається особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 271678 від 27.06.2021 у графі "Підпис особи, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи".
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 був повідомлений про день, час та місце розгляду справи належним чином, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини неявки ОСОБА_1 до суду визнані неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження в справі відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Громадський порядок це обумовлена потребами система врегульованих правовими ті іншими соціальними нормами відносин, що складається у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочину людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установи та організацій.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Крім того, за змістом диспозиції ст. 173 КУпАП обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони, яка є складовою правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Тобто, суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного на ОСОБА_1 , він 27.06.2021 о 00:50 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 висловлювався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Якщо діями ОСОБА_1 було порушено громадський порядок і спокій громадян, то у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, працівником поліції необхідно зазначати свідків порушення громадського порядку і спокою громадян, а також докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , рапорт неможливо розцінювати як доказ його вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, оскільки відсутні свідки.
Таким чином, всі обставини поведінки ОСОБА_1 ,, які були встановлені судом, не свідчать про хуліганський мотив його дій, щ такі були вчинені саме з мотивів неповаги до громадського порядку і спокою громадян, при скупченні людей, не свідчать про прагнення останнього показати зневагу до існуючих правил поведінки в суспільстві, що були безпричинними та порушували громадських порядок і спокій громадян, а тому дії ОСОБА_1 не утворюють об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Тому, наявний в матеріалах справи зазначений протокол не є підтверджуючим доказом скоєння даного адміністративного правопорушення, оскільки не відповідає дійсним обставинам справи, складений всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема, не розкрито суть адміністративного правопорушення, без зазначення свідків, без зазначення будь-яких даних, які б вказували на ознаки вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, тобто посягання останнім на громадський порядок та спокій громадян, при зазначених у протоколі обставинах.
За таких обставин, встановлюючи, у відповідності до ст. 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у справі відсутні.
Таким чином, факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 відповідальність за яке передбачена ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, тому відповідно до змісту ст. 247 п. 1 КУпАП, провадження в даній справі необхідно закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, ст. ст. 247 п.1, 283-284 КУпАП, -
Провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити за відсутністю в його діях, зазначених у протоколі, події і складу цього правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів із дня її винесення.
Постанова суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.А. Шевченко