26 травня 2010 р. № 50/314
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Ткаченко Н.Г.,
суддів -Білошкап О.В.,
Катеринчук Л.Й.,
за участю представника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва -Большакової К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2010 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 13 листопада 2009 р. по справі № 50/314 за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до Державного комунального ремонтно-виробничого підприємства "Київреммонтажкультура" про визнання банкрутом, -
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21 квітня 2009 р. порушено провадження по справі про банкрутство Державного комунального ремонтно-виробничого підприємства "Київреммонтажкультура" за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13 листопада 2009 р. провадження по справі № 50/314 про банкрутство Державного комунального ремонтно-виробничого підприємства "Київреммонтажкультура" припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2010 р. ухвалу господарського суду міста Києва від 13 листопада 2009 р. залишено без змін.
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2010 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 13 листопада 2009 р. та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., пояснення представника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як вбачається з матеріалів справи, провадження по справі про банкрутство боржника було порушено за заявою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника.
Відповідно до п. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник, або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Припиняючи провадження по справі суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що фактичне місцезнаходження КП “Культурасервіс”, яке є правонаступником Державного комунального ремонтно-виробничого підприємства “Київреммонтажкультура” встановлено, у зв'язку з чим відсутні підстави для провадження по справі про банкрутство Державного комунального ремонтно-виробничого підприємства “Київреммонтажкультура” на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Крім того, суд першої інстанції послався на п. 8 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб -підприємств, що є об'єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключено на пленарному засіданні відповідно ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.
Як встановлено судами, рішенням Київської міської ради № 112/1546 від 8 листопада 2001 р. реорганізовано Державне комунальне ремонтно-виробниче підприємство “Київреммонтажкультура” та Державне комунальне підприємство “Лавра” шляхом злиття та створення на їх базі Комунального підприємства “Культурасервіс”.
Листом № 73 від 10 грудня 2003 р. Комунальне підприємство “Культурасервіс” повідомило ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про те, що воно являється правонаступником державного комунального ремонтно-виробничого підприємства “Київреммонтажкультура” і просило перенести борг та пеню останнього на комунальне підприємство “Культурасервіс”.
Відповідно до Статуту Державного комунального ремонтно-виробничого підприємства “Київреммонтажкультура”, підприємство належить до комунальної власності міста Києва.
Відповідно до п.8 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб -підприємств, що є об'єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключено на пленарному засіданні відповідно ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку про необхідність припинення провадження по даній справі на підстав п. 1-1 ч. 1 ст.80 ГПУ України за відсутністю предмету спору.
Оскаржувані судові рішення прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування немає.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010 р. касаційне оскарження постанов (ухвал) Вищого господарського суду України, прийнятих за наслідками розгляду касаційних скарг (подання) не передбачено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2010 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 13 листопада 2009 р. по справі № 50/314 залишити без змін.
Головуючий: Ткаченко Н.Г.
Судді:Білошкап О.В.
Катеринчук Л.Й.