Справа № 22-3645/10 Головуючий у 1 інстанції: Гладкіна Г.А.
Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.
«17» червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Бєлки В.Ю.
суддів Глазкової О.Г.
Кримської О.М.
при секретарі Тахтаул О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області
на постанову Михайлівського районного суду Запорізької області від 02 лютого 2010 року
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання незаконними дій відповідача, зобов'язання провести перерахунок пенсії недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,
15 січня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, в якому зазначала, що має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Просила суд поновити пропущений строк для звернення за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та невиплати їй у повному обсязі надбавки до пенсії та зобов'язати здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити виплату їй недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до моменту винесення рішення з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.
Постановою Михайлівського районного суду Запорізької області від 02 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області щодо не сплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі, встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону від 18.11.2004 року за період з 15.01.2009 року по 02.02.2010 року.
Зобов'язано УПФУ в Михайлівському районі Запорізької області перерахувати ОСОБА_3 розмір щомісячної соціальної допомоги, що була виплачена за період з 15.01.2009 року по 02.02.2010 року та виплатити недоплачену суму допомоги у відповідності з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону України від 18.11.2004 року.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління ПФУ в Михайлівському районі Запорізької області, посилаючись на незаконність та необгрунтованність постанови суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач відповідно до абз.1 ч.1 Закону України „Про соціальних захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у пенсійному посвідченні.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальних захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позовні вимоги за 2009 рік, суд правильно виходив з того, що ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у вказаному році не була обмежена у дії.
Доводи відповідача про відсутність виплат у зв”язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України суд обгрунтовано не визнав підставою для відмови у задоволенні вимог про перерахунок за 2009-2010 ріки, оскільки саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов”язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями, в тому числі при відсутності достатніх коштів за рахунок власних з наступним їх погашенням з Державного бюджету України.
Отже аналогічні доводи апеляційної скарги про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії колегія не вважає підставою для скасування правильного по суті судового рішення, зважаючи на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Згідно до ч.1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум”, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, посилання суду на необхідність при обрахуванні підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, є правомірним, враховуючи, що чинним законодавством не встановлено іншого, ніж передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком. Висновок суду не суперечить вимогам ч.7 ст. 9 КАС України.
З урахуванням наведених обставин постанова суду щодо зобов”язання відповідача дорахувати і виплатити позивачеві передбачені законом надбавки за 2009-2010 ріки відповідає вимогам закону і скасуванню не підлягає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням вимог закону, а тому скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області відхилити.
Постанову Михайлівського районного суду Запорізької області від 02 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді