26 травня 2010 р. № 2/200-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючого),
Катеринчук Л.Й. (доповідач),
Яценко О.В.
розглянувши
касаційну скаргуУправління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області
на постанову
та рішенняЗапорізького апеляційного господарського суду від 04.03.2010 року
господарського суду Херсонської області від 13.10.2009 року
у справі
господарського суду№ 2/200-09
Херсонської області
за позовомУправління Пенсійного фонду України у Суворовському районі міста Херсон
доУправління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області
простягнення 4068, 54 грн.
третя особаУправління Державного Казначейства у місті Херсоні
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача:не з'явились,
від відповідача:ОСОБА_1 (довіреність від 25.05.2010 року).
у вересні 2009 року Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі міста Херсона (далі -позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі -відповідача) про стягнення 4068, 54 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході перевірки достовірності документів, наданих для призначення пенсій було виявлено невірне нарахування надбавок до заробітної плати громадянці ОСОБА_2 яка працювала в Управлінні МВС України. На підставі довідок про заробітну плату, наданих УМВС України в Херсонській області відбулась переплата пенсійних коштів у розмірі 4068, 54 грн.
Ухвалою суду від 06.10.2009 року залучено до участі у справі третьою особою Управління Державного Казначейства у місті Херсоні (том 1, а.с. 39).
Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.10.2009 року позовні вимоги задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 4068,54 грн. надмірно виплачених пенсійних коштів, в доход державного бюджету 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона перебуває як пенсіонер за віком та одержує пенсію державного службовця ОСОБА_2, 1950 року народження. На час виходу на пенсію ОСОБА_2 працювала на посаді провідного спеціаліста відділу фінансових ресурсів та економіки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області. В результаті здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2, на підставі довідок про заробітну плату, наданих відповідачем, виникла переплата пенсійних коштів у розмірі 4068,54 грн. На підставі статті 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суд першої інстанції дійшов висновку про законність і обґрунтованість позовних вимог про відшкодування шкоди, завданої видачею фіктивної довідки.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 04.03.2010 року апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області залишено без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 13.10.2009 року залишено без змін. При цьому апеляційний суд аргументував задоволення позовних вимог на положеннями статті 1166 Цивільного кодексу України про обов'язок будь-якої особи, в тому числі і установи відшкодувати шкоду, завдану неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 04.03.2010 року та рішення господарського суду Херсонської області від 13.10.2009 року, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статей 2, 7 Бюджетного кодексу України, статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши представників сторін, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Згідно зі статтею 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, положеннями Цивільного кодексу України, як нормативного акту, що має вищу юридичну силу та прийнятий пізніше у часі, ніж Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (опублікований в газеті "Голос України" 17.12.1991року), врегульовано по іншому та розширено коло осіб, які повинні відповідати за шкоду, спричинену їх незаконними діями та допускається відшкодування такої шкоди будь-якими особами, в тому числі й державними установами.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2, 1950 р.н., перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Суворівському районі міста Херсона і одержує пенсію держслужбовця.
На час виходу на пенсію ОСОБА_2 працювала на посаді провідного спеціаліста відділу фінансових ресурсів та економіки управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області.
У лютому 2009 року головними спеціалістами відділу пенсійного забезпечення УПФУ в Суворівському районі міста Херсона було проведено перевірку достовірності довідок про заробітну плату, наданих відповідачем для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України 06.02.2008р., про що складено відповідний Акт б/н від 05-12.02.2009р. (том 1, а.с. 16 - 19).
В ході перевірки встановлено, що при наданні довідок про заробітну плату для перерахунку пенсії мали місце наступні порушення:
- невірно зазначено розмір надбавки за високі досягнення в праці з квітня 2006р., а саме, ОСОБА_2 у довідці про заробітну плату від 25.04.2006р. № 10/1857 вказана надбавка в розмірі 50%, дана надбавка за даний період складає 30%;
- невірно вказано розмір премії, відповідно до довідки премія 25% за даний період премія не передбачалась;
- невірно встановлено середній розмір надбавки за високі досягнення в праці, або за виконання особливо важливої роботи ОСОБА_2 у довідці про заробітну плату від 25.04.2006р. № 625 з червня 2007 р. - 50 % замість 43,57;
- невірно встановлено середній розмір надбавки за високі досягнення в праці, або за виконання особливо важливої роботи ОСОБА_2 у довідці про заробітну плату від 01.04.2008р. № 452 з лютого 2008 р. - 50% замість 35,99 %.
Зазначений Акт перевірки було підписано уповноваженими представниками відповідача. Також представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що у вищезазначених довідках вказано відомості, що не відповідають дійсності.
Таким чином, в результаті здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2, на підставі довідок про заробітну плату, наданих відповідачем, виникла переплата пенсійних коштів у розмірі 4068,54 грн.
З огляду на встановлене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відповідність обраного позивачем способу захисту своїх майнових прав положенням статті 16 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необґрунтованими доводи скаржника про існування єдиного способу захисту своїх майнових прав шляхом стягнення коштів з фізичної особи ОСОБА_2 з огляду на положення частини 1 статті 12 Цивільного кодексу України, яка надає особам вільний вибір способу захисту своїх цивільних прав та передбачену статтею 1166 Цивільного кодексу України можливість відшкодування шкоди, завданої будь-якою особою, в тому числі й установою.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та не вбачає підстав для скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 04.03.2010 року та рішення господарського суду Херсонської області від 13.10.2009 року у справі.
Відповідно до статей 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 року касаційне оскарження постанов (ухвал) Вищого господарського суду України, прийнятих за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) не передбачено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
1. Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області залишити без задоволення.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 04.03.2010 року та рішення господарського суду Херсонської області від 13.10.2009 року у справі № 2/200-09 залишити без змін.
Головуючий Н. Ткаченко
Судді Л. Катеринчук
О. Яценко