Справа № 22 - 2296/ 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Ярошенко С.С.
Суддя-доповідач: Ломейко В.О.
« 17» червня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Ломейко В.О.,
суддів: Прокопенко О.Л.,
Поляков О.З.
при секретарі: Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24.лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3. Треті особи Мелітопольська державна нотаріальна контора та секретар Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання заповіту не дійсним.
ОСОБА_4, 28 жовтня 2008 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа секретар Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання заповіту недійсним, в якому зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, з яким позивачка перебувала у фактичних шлюбних відносинах та проживала однією сім'єю. Після його смерті відкрилась спадщина на 1/5 частину житлового будинку АДРЕСА_1. Спадкоємці першої, другої, третьої черги відсутні, в зв'язку з чим позивачка, як спадкоємець четвертої черги за законом, звернулася до Мелітопольської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Але їй було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, в зв'язку з тим, що спадщину на підставі заповіту, посвідченого 29 грудня 2007 року секретарем Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, прийняла відповідачка. Однак, позивачка вважає, що зазначений заповіт є незаконним та недійсним, оскільки ОСОБА_5 знаходився на обліку в Мелітопольському онкологічному диспансеру Запорізької області з 20 вересня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 з діагнозом: рак шлунка, четвертої стадії. За станом здоров'я йому в період з 18 вересня 2007 року по 22 жовтня 2007 року було проведено два курси хіміотерапії, а в грудні 2007 року стан його здоров'я був дуже важкий, він практично не підіймався з ліжка, не виходив на вулицю, самостійно не пересувався та потребував сторонньої допомоги, яку постійно здійснювала позивачка до його смерті. Тому, як зазначає позивачка, 29 грудня 2007 року ОСОБА_5 з дому нікуди не виходив і тому не міг посвідчити вищевказаний заповіт на ім'я відповідачки у Вознесенській сільській раді Мелітопольського району Запорізької області. Також в цей день секретар Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, не приїжджала до них додому, з метою посвідчення заповіту. Крім того, позивачка вважає, що ОСОБА_5 не підписував зазначений заповіт, а заповіт, представлений відповідачкою до нотаріальної контори не відповідає його волі, і підпис, зроблений в заповіті від імені ОСОБА_5, не належить йому та не відповідає його підпису в інших документах.
ОСОБА_4, просить суд визнати недійсним заповіт на ім'я ОСОБА_3, секретарем Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області 29.11.2008 року, за реєстровим номером 1053 та накласти арешт з метою забезпечення позову на 1/5 частину житловий будинку АДРЕСА_1, належного на праві особистої власності померлому, ОСОБА_5
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4, задоволенні в повному обсязі.
Визнано недійсним заповіт, посвідчений від імені ОСОБА_5, на ім'я ОСОБА_3, секретарем виконавчого комітету Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області ОСОБА_6 29 грудня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 1053.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Ст.308 ЦПК України передбачає, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правільне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, з яким позивачка перебувала у фактичних шлюбних відносинах та проживала однією сім'єю. Факт прожавання однією сім*єю встановлено рішенням суду від 29.08.2008 року(а/с 10). Після смерті ОСОБА_5, відкрилась спадщина на 1/5 частину житлового будинку АДРЕСА_1. Спадкоємці першої, другої, третьої черги відсутні, в зв'язку з чим позивачка, як спадкоємець четвертої черги за законом, звернулася до Мелітопольської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Але їй було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину, в зв'язку з тим, що спадщину на підставі заповіту, посвідченого 29 грудня 2007 року секретарем Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, ОСОБА_7, прийняла відповідачка(а/с 73).
Відповідно до ст. 1251 ЦК України , якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
Згідно з п. 1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року № 22/5 , у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів у відповідності зі статтею 37 Закону України "Про нотаріат" мають право посвідчувати заповіти.
В судовому засіданні матеріалами справи, поясненнями свідків, яким суд відповідно до ст.212 ЦПК України дав належну оцінку та відобразив це у рішенні, встановлено, що заповідач не проявляв бажання заповідати своє майно відповідачці.
Крім того встановлено, що підпис від імені заповідача ОСОБА_5, виконаний іншою особою.
Частиною 2 ст.1257 ЦК України передбачено, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
За таких обставин колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін та свідків.
Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідачки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, а також до особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального закону.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Підстав для призначення повторної почеркознавчої експертизи, з наведених апелянтом доводів, колегія не вбачає.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду першої інстанції з підстав наведених в апеляційній скарзі скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.209, 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24.лютого 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :
Справа № 22 - 2296/ 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Ярошенко С.С.
Суддя-доповідач: Ломейко В.О.
Вступна та резолютивна частини
« 17» червня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Ломейко В.О.,
суддів: Прокопенко О.Л.,
Поляков О.З.
при секретарі: Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24.лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3. Треті особи Мелітопольська державна нотаріальна контора та секретар Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання заповіту не дійсним.
Керуючись ст.ст.209, 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24.лютого 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :