27 травня 2010 р. № 8/91-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Мирошниченка С.В.,
суддів:Барицької Т.Л.,
Жукової Л.В.,
розглянувши
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Буд-К"
на ухвалугосподарського суду Вінницької області від 22.03.2010
у справі№ 8/91-09
за позовомПриватного підприємця ОСОБА_4
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Буд-К"
про стягнення 11 764,80 грн.
До Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Буд-К" (надалі скаржник) від б/н та без дати (вхідний ВГС України №10111 від 27.05.2010) на ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.03.2010, якою призначено справу до розгляду, від сторін у справі витребувано документи.
Подана скаржником касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Приписами ст. 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України “Про судоустрій України”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Відповідно до ст. 22 ГПК України (права та обов'язки сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим кодексом порядку.
В силу статті 11113 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Отже, вказана норма не містить виключного переліку ухвал, які можуть бути предметом касаційного оскарження, однак обмежує такий перелік ухвалами, оскарження яких прямо передбачено ГПК України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Частиною другою статті 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Стаття 86 ГПК України, на підставі якої винесено оскаржувану скаржником ухвалу, не передбачає можливості оскарження ухвал про призначення справи до розгляду та про витребування у сторін у справі документів, а тому у суду касаційної інстанції не має правових підстав для порушення касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Буд-К", поданою на ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.03.2010.
Враховуючи наведене, касаційна скарга скаржника на ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.03.2010 у справі № 8/91-09 не приймається та повертається скаржнику без розгляду.
Керуючись ст. ст. 86, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Буд-К" у прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.03.2010 у справі № 8/91-09.
Касаційну скаргу повернути скаржнику.
Матеріали справи №8/91-09 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий С.В. Мирошниченко
Судді: Т.Л. Барицька
Л.В. Жукова