25 травня 2010 р. № 37/279-7/87
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді Капацин Н.В. -(доповідача у справі)
суддів :Воліка І.М.
Кролевець О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.01.2010
у справі№ 37/279
господарського судуміста Києва
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"
доДочірнього підприємства "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України"
простягнення 797 022,53 грн.
за участю представників від:
позивача не з"явився
відповідача
ДК "Газ України"не з"явився
Мицько Н.М. (довір. від 28.12.09р.)
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.09р. у справі № 37/279, на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, залишено без розгляду позов Відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль".
Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 26.01.10р. у справі № 37/279 задоволено апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.09р. у даній справі та направлено матеріали справи № 37/279 до суду першої інстанції для розгляду.
Не погоджуючись із вказаною постановою, Дочірнє підприємство "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду України від 26.01.10р. у справі № 37/279.
Скарга мотивована тим, що наказом Міністерства палива та енергетики України від 12.11.07р. № 538 припинено діяльність Дочірнього підприємства "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України", шляхом його реорганізації -приєднання до Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України". Визначено Дочірню компанію "Газ України" НАК "Нафтогаз України" правонаступником всіх прав та обов'язків Дочірнього підприємства "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" після завершення процедури припинення діяльності цієї юридичної особи. Згідно з довідкою Головного управління статистики відділу статистики у Солом"янському районі від 09.02.10р. № 3 ДП "Газ-тепло" виключено із ЄДРПОУ.
Заявник в касаційній скарзі вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки задовольняючи апеляційну скаргу позивача, всупереч статті 43 ГПК України суд надав перевагу одним доказам над іншими.
Сторони, відповідно до вимог статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулося з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" 783 056,60 грн. заборгованості за договором № 17/05-276/196 від 30.09.05р. та 13 965,93 грн. за договором комісії № 12/05-277 від 30.09.05р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.09р. у справі № 37/279, на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, залишено без розгляду позов Відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль".
Суд першої інстанції залишаючи без розгляду позов ВАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" вказує на те, що позивачем не надано на вимогу суду акт прийому-передачі природного газу за жовтень 2006 року, передбачений пунктом 3.3. договору на переробку природного газу в теплову енергію № 17/05-276/196 від 30.09.2005 р. (замість цього акту позивачем надано копію акту № 10-ГП/785 від 31.10.2006 р., підписаний на виконання договору № 17/06-785); акт прийому-передачі готової продукції за жовтень 2006 р., передбачений пунктом 3.4. договору на переробку природного газу в теплову енергію № 17/05-276/196 від 30.09.2005 р.; акт виконаних робіт за жовтень 2006 року, передбачений пунктом 9.1. договору на переробку природного газу в теплову енергію № 17/05-276/196 від 30.09.2005 р.; акти звірки розрахунків між сторонами, щомісячне підписання яких передбачено пунктом 9.3. договору на переробку природного газу в теплову енергію № 17/05-276/196 від 30.09.2005 р., зокрема -за жовтень 2005 р., листопад 2005 р., січень 2006 р., квітень 2006 р., травень 2006 р., жовтень 2006 р.; акт прийому-передачі теплової енергії за жовтень 2006 року, передбачений пунктом 3.4. договору № 12/05-277/195 від 30.09.2005 р.; обґрунтований та детальний розрахунок позовних вимог із зазначенням кожної окремо події щодо надання ним послуг за період з жовтня 2005 року до жовтня 2006 року та оплати відповідачем.
Крім того, суд першої інстанції вказує про недбале ставлення позивача до своїх обов'язків як учасника судового процесу, який протягом тривалого строку -протягом п"яти місяців не може належним чином обґрунтувати свої вимоги, надати необхідні докази суду та пояснити обставини справи, що унеможливлює встановлення всіх обставин справи.
Суд апеляційної інстанції не погоджуючись з позицією суду першої інстанції та скасовуючи оспорювану ухвалу виходив з того, що перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з"ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність. У випадку невиконання вимог ухвали суду та неподання витребуваних документів, якщо позивач стверджує, що ним надані суду усі наявні у нього документи, що стосуються даного спору, суд не позбавлений права розглянути справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Як встановлено судом апеляційної інстанції позивачем надані тільки ті акти звірки розрахунків, які фактично складалися сторонами, позивачем надані суду усі наявні у нього документи, що стосуються даного спору.
Позивачем надано докази погашення відповідачем свого грошового зобов'язання зі сплати послуг за переробку та транспортування теплової енергії згідно договору № 17/05-276/196 від 30.09.05р.
Перелік обставин, згідно з якими суд залишає позов без розгляду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
На підставі пункту 5 статті 81 ГПК України суд має право залишити позов без розгляду, коли позивач не надав ви требувані документи чи не направив свого представника в засідання суду без поважних причин.
З оскаржуваної судової ухвали вбачається, що суд, з'ясовуючи причини невиконання його вимог позивачем, об'єктивно не оцінив їх поважність.
Крім того, залишаючи позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" без розгляду, господарський суд всупереч статті 19 Конституції України, обмежив заявника у здійсненні прав, передбачених пунктами 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України, і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.
До того ж, статтею 38 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України належними є ті докази, які мають значення для справи.
Вбачається, що судом в повній мірі не було виконано обов'язок, передбачений положеннями статті 38 ГПК України, оскільки судом не здійснено ніяких дій щодо забезпечення подачі витребуваних актів для огляду до суду відповідачем, оскільки суд зобов'язував надати акти лише позивача.
Суд першої інстанції, маючи інформацію про відсутність у позивача актів за жовтень, листопад 2005р. та за січень, квітень, травень, жовтень 2006 р. не були надані до суду у зв'язку з не складанням сторонами договору таких актів, акти прийому-передачі природного газу за жовтень 2006р. мають відношення до договору про надання послуг з переробки природного газу в теплову енергію № 17/06-785 від 27.09.06р., суд не перевірив дані твердження позивача.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Враховуючи викладене колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2010 прийнята з дотриманням норм чинного законодавства та відсутні підстави для її зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010р. Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2010 у справі № 37/279 залишити без змін.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Н.В. Капацин
Судді І.М. Волік
О.А. Кролевець