27 травня 2010 р. № 50/577
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.
суддівЖукової Л.В.
Черкащенка М.М.
розглянувши
касаційну скаргузакритого акціонерного товариства "Прилуктваринмаш-Холдінг"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду
від 23.12.2009 року
у справі№ 50/577
господарського суду міста Києва
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжметал Холдінг"
дозакритого акціонерного товариства "Прилуктваринмаш-Холдінг"
простягнення 12237,53 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Сторожук Ю.М. дов. від 13.01.2010 року
від відповідача: не з'явилися
В липні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжметал Холдінг" звернулося до господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства "Прилуктваринмаш-Холдінг" про стягнення 10887,09 грн. боргу, 1350,44 грн. інфляційних та 3% річних.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.2009 року (Головатюк Л.Д.) позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з закритого акціонерного товариства "Прилуктваринмаш-Холдінг" 10887,09 грн. основного боргу, 163,75 грн. 3% річних, 1186,69 грн. інфляційних втрат та судові витрати.
Рішення мотивоване обгрунтованістю позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2009 року (судді: М.М.Новіков -головуючий, А.І.Мартюк, Л.П.Зубець) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі закрите акціонерне товариство "Прилуктваринмаш-Холдінг" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. При цьому, скаржник посилається на порушення судами норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено господарськими судами та підтверджується матеріалами справи, 01.10.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжметал Холдінг" (постачальник) та закритим акціонерного товариства "Прилуктваринмаш-Холдінг" (покупець) укладено договір № 192-1/10/08, за умовами якого постачальник зобов'язався продати та передати у власність покупця металопрокат, а покупець зобов'язався прийняти товар від постачальника та оплати його згідно умов договору.
Відповідно до п.4.1 договору покупець здійснює 100% передоплату товару протягом трьох банківських днів з дати виставлення постачальником рахунку-фактури.
Також встановлено, що на виконання умов договору позивачем 03.10.2008 року було здійснено поставку товару на загальну суму 27636,12 грн.
Однак, відповідач за поставлений товар повністю не розрахувався, в результаті чого утворився борг в сумі 22598,94 грн.
25.11.2008 року позивач направив відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість, після отримання якої відповідачем було перераховано позивачу 4000,0 грн., а частину поставленого товару на суму 7711,85 грн. було повернуто.
На час прийняття рішення у справі заборгованість відповідача склала 10887,09 грн. і була стягнута місцевим господарським судом, з яким погодився і апеляційний, з відповідача на користь позивача.
Однак, в даному випадку висновки судів про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар, і як наслідок стягнення інфляційних втрат та 3% річних, є передчасними, оскільки в порушення ст.43 Господарського процесуального кодексу України судами обох інстанцій при розгляді справи не було враховано наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та стверджує відповідач, 05.12.2008 року господарським судом міста Києва порушено провадження у справі № 15/46-б про його банкрутство та прийнято заяву про визнання банкрутом до розгляду.
Завірена копія ухвали господарського суду міста Києва від 05.12.2008 року у справі № 15/46-б міститься в матеріалах справи (а.с.30), однак господарський суд першої інстанції залишив її поза увагою, а апеляційний господарський суд безпідставно зазначив про її відсутність.
Як визначено в п.5 ч.1 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника, є конкурсними кредиторами.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів (ч.2 ст.15 Закону).
Оскільки вимоги позивача до відповідача про оплату отриманого ним 03.10.2008 року товару за договором від 01.10.2008 року виникли до порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, то позивач являється конкурсним кредитором стосовно відповідача, а тому його вимоги про сплату боргу повинні розглядатись в межах порушеної справи № 15/46-б про банкрутство відповідача.
Однак, вирішуючи спір у справі, господарські суди обох інстанцій на вказане уваги не звернули та не дослідили, чи включено пред'явлені позивачем вимоги до відповідача у даній справі, з позовом щодо яких він звернувся в липні 2009 року, до реєстру вимог кредиторів у справі № 15/46-б про банкрутство відповідача, яка порушена 05.12.2008 року, чи такі вимоги взагалі вважаються погашеними у відповідності до ч.2 ст.14 та ч.5 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Не з'ясувавши такої суттєвої обставини у справі не можна правильно вирішити спір у справі.
Згідно ст.47 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Стаття 38 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує господарський суд не обмежуватись поданими документами і матеріалами, якщо подані сторонами докази є недостатніми, а й витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Проте, приймаючи рішення у справі, господарські суди обох інстанцій вказаного не врахували.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, згідно ст.1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключною прерогативою першої та апеляційної інстанції.
Неповне з'ясування обставин справи привело до прийняття рішень, які не можна визнати законними й обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, більш ретельніше з'ясувати вимоги позивача і заперечення відповідача, всім доказам дати оцінку в їх сукупності і відповідно до вимог закону і обставин справи вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Прилуктваринмаш-Холдінг" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2009 року та рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2009 року у справі № 50/577 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно ст.ст.125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 11.03.2010 року № 8-рп/2010 постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. Кочерова
Судді: Л.Жукова
М.Черкащенко