27 травня 2010 р. № 30/150
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - доповідача (головуючого), Грека Б.М., Подоляк О.А.,
за участю повноважних представників: позивача -
відповідача -
розглянувши касаційну скаргу ЗАТ "Укрінвест" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22 лютого 2010 року у справі за позовом ЗАТ "Укрінвест" до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,
Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів сплачених за поліграфічну продукцію, з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних в сумі 5212,23 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14 грудня 2009 року (суддя Ягічева Н.І.)) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4675 грн. збитків, судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22 лютого 2010 року рішення суду скасоване частково. Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення суми збитків в розмірі 4675 грн. В іншій частині рішення суду залишене без змін.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, між сторонами у справі було досягнуто усну домовленість, відповідно до якої відповідач, який є виконавцем робіт, взяв на себе зобов'язання здійснити друк листівок в кількості 150 штук і конвертів євро в кількості 150 штук.
Відповідачем був виставлений рахунок №22/12-01 від 22 грудня 2008 року на суму 4675 грн., який був оплачений позивачем за платіжним дорученням №847 від 23 грудня 2008 року.
Позивачем 23 липня 2009 року на адресу відповідача була направлена претензія №23/07-09 про повернення сплачених грошових коштів, яка відповідачем залишене без реагування.
З огляду на викладені обставини, позивач звернувся з позовом до суду, вважаючи, що йому внаслідок таких дій відповідача були завдані збитки в сумі 4675 грн., а також просив стягнути з відповідача три відсотки річних та суму інфляційних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо виконання робіт.
В силу ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини (умислу або необережності).
Відсутність причинного зв'язку, як складової цивільного правопорушення робить неможливою відповідальність відповідача.
Розглядаючи справу, апеляційним господарським судом, з наявних в матеріалах справи документів, правильно було встановлено, що матеріали справи не містять доказів наявності у сторін підписаного уповноваженими особами макету поліграфічної продукції, заявки на виготовлення продукції, строків виконання досягнутої між сторонами усної домовленості щодо виготовлення такої продукції.
При прийнятті оскаржуваної постанови, апеляційний господарський суд правильно встановив, що посилання скаржника на наявність понесених ним збитків, виниклих у зв'язку з не поставкою поліграфічної продукції, як таких, що знаходяться в причинному зв'язку з діями відповідача є безпідставними і документально не підтвердженими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 4675 грн. збитків.
За таких обставин, постанова апеляційного господарського суду, як прийнята з вірним застосуванням норм матеріального права, відповідає вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для її зміни немає.
Відповідно до вимог ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22 лютого 2010 року залишити без змін, а касаційну скаргу ЗАТ "Укрінвест" - без задоволення.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
О.Подоляк