25 травня 2010 р. № 21/289-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддівВолік І.М.
Капацин Н.В.
Кролевець О.А.
розглянувши касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "Техноімпекс"
на рішення господарського суду Харківської області від 28.01.2010 р. та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2010 р.
у справі № 21/289-09
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ферон-Лайт"
доЗакритого акціонерного товариства "Техноімпекс"
простягнення 38 765,65 грн.
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі -"ТОВ") "Ферон-Лайт" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Закритого акціонерного товариства (надалі -"ЗАТ") "Техноімпекс" про стягнення 38 765,65 грн. заборгованості, 5 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 387,66 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого за договором товару та наявністю підстав для застосування ст.ст. 525, 526, 530, 610, 652 ЦК.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.01.2010 р. (суддя Пелипенко Н.М.) позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з ЗАТ "Техноімпекс" основну заборгованість в сумі 38 765,65 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5 000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 387,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване відсутністю доказів погашення відповідачем заборгованості та обґрунтованістю застосування до спірних правовідносин норм ст.ст. 509, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2010 р. (судді Істоміна О.А., Барбашова С.В., Шевель О.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами в частині стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 5 000,00 грн., ЗАТ "Техноімпекс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.01.2010 р. і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2010 р. в цій частині та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2 205,86 грн.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм ст.ст. 12, 48 Закону України "Про адвокатуру" та ст. 48 ГПК України.
Сторони, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.07.2008 р. між ЗАТ "Техноімпекс" (покупець) та ТОВ "Ферон-Лайт" (постачальник) укладено Договір поставки № 127, згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язався доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію у власність покупця, а покупець зобов'язався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.
Позивач протягом липня 2008 року - січня 2009 року по видатковим накладним поставив відповідачеві товар на суму 322 978,20 грн., який відповідачем був прийнятий, однак оплачений лише частково та частково повернутий. Заборгованість ЗАТ "Техноімпекс" склала 38 765,65 грн.
Дослідивши в порядку ст. 43 ГПК України обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про підтвердження розміру заборгованості відповідача, яка останнім не оспорюється, та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги з урахування ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України.
Розглянувши доводи, викладені ЗАТ "Техноімпекс" в касаційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.
ТОВ "Ферон-Лайт", поряд із сумою основного боргу, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України заявило до стягнення з відповідача і 5 000,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката.
Статтею 44 ГПК України до судових витрат віднесено, зокрема, витрати на оплату послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи. При цьому, згідно норм ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, пов'язані з розглядом судового процесу, покладаються при задоволенні позову на відповідача.
Частиною 3 статті 48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (надалі -"Закон").
В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 2 Закону та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст. 4 цього Закону.
Господарськими судами встановлено, що 28.09.2009 р. ТОВ "Ферон-Лайт" (замовник) укладено договір про надання юридичних послуг (надалі -"Договір") з адвокатом ОСОБА_1 (виконавець), який здійснює адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1, виданого Сумською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури на підставі рішення № 5 від 30.09.2005 р.
Відповідно до Договору виконавець, зобов'язався надати замовникові правову допомогу для захисту та відновлення його прав у відносинах з ЗАТ "Техноімпекс" щодо порушення прав замовника боржником на оплату поставленого товару: підготовки повідомлення-вимоги про розірвання договору, про оплату отриманого товару, підготовки позовної заяви, представництва інтересів замовника в суді при розгляді справи про стягнення суми боргу, судових витрат з ЗАТ "Техноімпекс".
Як місцевим, так і апеляційним господарським судом встановлено, що адвокатом належним чином надано послуги у відповідності до Договору, які оплачені позивачем в сумі 5 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 957677.
Колегія суддів зазначає, що вищенаведеним документам господарськими судами надано належну правову оцінку.
Згідно ст. 12 Закону, оплата праці адвоката здійснюється згідно угоди між громадянином чи юридичною особою та адвокатським об'єднанням або адвокатом.
Враховуючи дану норму законодавства, а також встановлені судами обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків господарських судів.
Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.
Відповідно до п.1 Рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. у справі № 1-1/2010 "В аспекті конституційного подання: -визначення у положенні пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України як однієї з основних засад судочинства "забезпечення … касаційного оскарження рішення суду" у системному зв'язку з положеннями частини першої статті 8, статті 125 Основного Закону України означає лише одноразове касаційне оскарження та перегляд рішення суду; законом можуть бути передбачені й інші форми оскарження та перегляду рішень судів загальної юрисдикції". Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 28.01.2010 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2010 р. у справі № 21/289-09 залишити без змін.
Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя І. Волік
Судді: Н. Капацин
О. Кролевець