27 травня 2010 р. № 14/151
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. -головуючого (доповідача), Грека Б.М., Подоляк О.А.,
за участю представників: позивача -
відповідача -
розглянувши касаційну скаргу ТзОВ "АЕРОСТИЛЬ ГРУП" на рішення господарського суду м.Києва від 15 травня 2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2010 року у справі за позовом ТзОВ "ТЕРМО ХХІ" до ТзОВ "АЕРОСТИЛЬ ГРУП" про стягнення 248968,97 грн.,
У березні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення 248968,97 грн. заборгованості за договором №08/08/01 від 1 серпня 2008 року та договором підряду з улаштування алюмінієвих конструкцій №08/08/04 від 4 серпня 2008 року, в тому числі 126679,80 грн. суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 120699,24 грн. пені, 1589,93 грн. 3% річних, судові витрати, а також 5000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Рішенням господарського суду м.Києва від 15 травня 2009 року (суддя Нарольський М.М.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 114696,36 грн. основного боргу, 11983,44 грн. інфляційних, 10946,20 грн. пені, 1589,93 грн. 3% річних, судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2010 року рішення суду залишене без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТзОВ "АЕРОСТИЛЬ ГРУП" просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, 1 серпня 2008 року між сторонами у справі був укладений договір №08/08/01, за умовами якого позивач зобов'язувався на власний ризик, власними силами та засобами здійснити виготовлення та монтаж алюмінієвих конструкцій, а відповідач - оплатити виконану роботу, забезпечуючи своєчасність перерахування позивачеві авансів та платежів.
Також, 4 серпня 2008 року між сторонами у справі був укладений договір №08/08/04, згідно умов якого позивач зобов'язався на власний ризик виконати за завданням замовника із свого матеріалу підрядні роботи по влаштуванню конструкцій загальною площею 258,19 кв.м, а замовник - прийняти виконані у відповідності з технічними умовами та державними будівельними нормами роботи та оплатити їх у відповідності з умовами даного договору.
На виконання умов укладеного договору №08/08/01 від 1 серпня 2008 року позивач передав, а відповідач прийняв виконання робіт, передбачених цим договором, що підтверджується актом виконаних робіт №01 від 13 серпня 2008 року.
Відповідно до п.4.3 договору №08/08/01, кінцевий розрахунок за виконані роботи в сумі 35198,10 грн. проводиться замовником протягом трьох робочих днів від дати підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, які є невід'ємною частиною даного договору.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що в порушення умов укладеного договору №08/08/01 відповідач оплату в розмірі 35198,10 грн. за виконані позивачем роботи не здійснив.
В процесі виконання робіт, передбачених укладеним договором №08/08/04, відповідачем було змінено кількість та конфігурацію конструкцій, що призвело до збільшення вартості робіт. У зв'язку з цим, сторонами у справі були внесені зміни до укладеного договору №08/08/04, які викладені в Технічному завданні від 1 жовтня 2008 року та договорі №08/08/04-1 від 1 жовтня 2008 року про внесення змін до договору №08/08/04 від 4 серпня 2008 року.
Тому, з урахуванням внесених змін, договірна ціна за договором №08/08/04 від 4 серпня 2008 року склала суму 502812,72 грн.
На виконання умов укладеного договору позивачем було в повному обсязі виконано роботи, передбачені договором №08/08/04 та передано їх відповідачу за актами приймання виконаних підрядних робіт №1 від 25.09.2008 року, №2 від 25.09.2008 року та №3 від 20.10.2008 року, які були ним прийняті без зауважень.
У відповідності до п.3.4 укладеного договору №08/08/04 різницю між ціною договору та сумою сплаченого авансу в розмірі 74702,58 грн. відповідач зобов'язаний сплатити на протязі п'яти робочих днів з моменту підписання кінцевого акту приймання-передачі виконаних робіт по всім матеріалам та виконаним роботам.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач за виконані позивачем роботи розрахувався частково, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 79498,26 грн. за договором №08/08/04.
Як правильно встановлено судами при розгляді справи, загальна сума боргу відповідача перед позивачем за укладеними договорами становить 114696,36 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Як правильно встановлено судами при розгляді справи, пунктом 5.2 укладеного сторонами договору №08/08/01 передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочки від несплаченої суми договору.
Згідно з п.13.2 договору №08/08/04 у разі порушення відповідачем строків оплати робіт, виконаних позивачем згідно умов даного договору, позивач має право вимагати від відповідача сплатити пеню в розмірі 1% від суми недоотриманих коштів згідно цього договору, за кожен день прострочення платежу.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На підставі викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, правильно стягнув з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 10946,20 грн., 11983,44 грн. збитків від інфляції за час прострочення платежу, 3% річних в сумі 1589,93 грн., відмовивши в частині стягнення 5000 грн. витрат на оплату послуг адвоката за недоведеністю цих вимог.
За таких обставин, судові рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.
Відповідно до вимог ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду м.Києва від 15 травня 2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2010 року залишити без змін, а касаційну скаргу ТзОВ "АЕРОСТИЛЬ ГРУП" -без задоволення.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
О.Подоляк