< Копия >
Іменем України
15.06.10Справа №2а-1468/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі колегії суддів:
головуючого судді Кириленко О.О.
суддів: Єфременко О.О.
Прохорчук О.В.
секретар судового засідання Семенюк Є.Є.,
за участю -представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя, ОСОБА_4, Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”, Севастопольської міської філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” про часткове визнання розпорядження таким, що втратило силу, -
У травні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя, ОСОБА_4, Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”, Севастопольської міської філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” про визнання розпорядження Гагарінської районної адміністрації міста Севастополя від 08 грудня 1997 року № 2199 “Про надання у приватну власність членам садового товариства “Прогрес” індивідуальних ділянок” таким, що втратило силу.
У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив визнати таким, що втратило законну силу розпорядження № 2199р Гагарінської районної адміністрації міста Севастополя від 08 грудня 1997 року “Про надання у приватну власність членам садового товариства “Прогрес” індивідуальних ділянок” в частині передачі у приватну власність земельної ділянки № 118 площею 0, 0501 га ОСОБА_4. Також зазначив, що вимог до ОСОБА_4, Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”, Севастопольської міської філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” позивач не має.
Позов обґрунтовано тим, що розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя від 08 грудня 1997 року № 2199 ОСОБА_4 було надано земельну ділянку № 118, яка не виконала вимоги вказаного розпорядження у встановлений строк, внаслідок чого останнє втратило силу.
ОСОБА_4 направила заяву до суду, в якій зазначила, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Заслухавши доводи представника позивача, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя від 08 грудня 1997 року № 2199р ОСОБА_4 було передано у приватну власність земельну ділянку № 118 площею 0, 0501 га. У відповідності до рішення загальних зборів садового товариства “Прогрес” від 15 вересня 2007 року позивач прийнята до членів вказаного товариства.
Згідно з витягом рішення уповноважених членів садового товариства “Прогрес” від 03 червня 2004 року № 2, земельні ділянки ОСОБА_5 № 117 та ОСОБА_4 (дочка ОСОБА_5.) № 118 були об'єднані та закріплені за ОСОБА_5, якого було виключено із списків членів садового товариства “Прогрес” рішенням загальних зборів уповноважених членів цього товариства від 15 вересня 2007 року. Цими же зборами було прийнято до членів садового товариства “Прогрес” ОСОБА_3 на об'єднану ділянку №№ 117-118.
На теперішній час позивач проходить процедуру безкоштовної приватизації земельної ділянки №№ 117-118, площею 0,0971 га. Однак, під час приватизації земельної ділянки позивач дізнався про те, що приватизація неможлива, оскільки земельна ділянка № 118 надана у приватну власність ОСОБА_4, яка не виконала вимоги розпорядження від 08 грудня 1997 року у встановлений строк та правовстановлюючі документи на цю земельну ділянку не отримала.
Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 Розпорядження № 2199р -громадяни, яким були надані у приватну власність земельні ділянки були зобов'язані у місячний строк з дня реєстрації зазначеного розпорядження надати до відділу земельної реформи Гагарінського району паспорт або документ, що його заміняє для внесення відповідної відмітки про безоплатну передачу садової ділянки в приватну власність; виконати через відповідну землевпорядну організацію встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості у системі координат та інше.
Таким чином, позивач фактично позбавлена можливості отримати безкоштовно у приватну власність вказану земельну ділянку.
Відповідно до частин другої, третьої статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, поряд з іншим, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з положеннями статей 22, 23 Земельного кодексу України (що діяв під час прийняття оскаржуваного розпорядження) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Розпорядження № 2199р є таким, що прийняте відповідно до норм чинного законодавства на момент прийняття, не порушувало прав позивача, але у зв'язку із невиконанням ОСОБА_4 його вимог, втратило силу в частині надання у приватну власність останній земельної ділянки № 118, що розташована у місті Севастополі, садове товариство “Прогрес”.
У зв'язку з викладеним та з тих підстав, що позивач позбавлений іншим способом реалізувати право на отримання земельної ділянки № 118, якою користується, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 94, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позов задовольнити.
Визнати таким, що втратило законну силу розпорядження № 2199р Гагарінської районної адміністрації міста Севастополя від 08 грудня 1997 року “Про надання у приватну власність членам садового товариства “Прогрес” індивідуальних ділянок” в частині передачі у приватну власність земельної ділянки № 118 площею 0, 0501 га ОСОБА_4.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 03 гривен 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена у порядку встановленому частинами другою, третьою, п'ятою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови суду заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у десятиденний строк.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Головуючий(підпис)О.О. Кириленко
Судді(підпис)О.О. Єфременко
(підпис)О.В. Прохорчук
Постанову складено у повному обсязі
21 червня 2010 року
З оригіналом згідно
Суддя О.О. Кириленко