ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
02 червня 2010 року 11 год. 05 хв. № 2а-13793/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О. при секретарі судового засідання Погрібніченко Ю.М. вирішив адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»
доДержавної інспекції з контролю за цінами в Сумській області
провизнання нечинним та скасування Рішення від 28.01.2009р. №3 про застосування фінансових санкцій у розмірі 16 017,51 грн.
За участю представників:
позивача: Мицик О.Ю., довіреність № б/н від 01.10.2009р.
відповідача: не з'явився.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.06.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 07.06.2010 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО»(далі -Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області (далі -Відповідач), в якому просить визнати нечинним та скасувати Рішення від 28.01.2009р. №3 про застосування фінансових санкцій у розмірі 16 017,51 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-13793/09/2670 та призначено судовий розгляд справи.
У судовому засіданні 18.12.2009 р. оголошено перерву для надання Позивачем додаткових документів. 13.01.2010р. за клопотанням Позивача розгляд справи відкладено. У засіданнях 03.02.2010р., 26.02.2010р., 26.03.2010р., 16.04.2010р. оголошувалась перерва для отримання додаткових пояснень та доказів.
Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що Відповідачем винесено Рішення від 28.01.2009р. №3 про застосування фінансових санкцій у розмірі 16 017,51 грн. в порушення вимог діючого законодавства, а саме порядку оформлення таких документів та вимог Законів України «Про ціни і ціноутворення»від 03 грудня 1990 р. № 507-ХІІ (далі -Закон № 507-ХІІ), «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 р. № 509-ХІІ (далі -Закон № 509-ХІІ), «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05 квітня 2007 р. № 877-V (далі -Закон № 877-V), Наказу Мінекономіки України «Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами»від 03 грудня 2001 р. № 298/519 (далі -Інструкція № 298/519).
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, в засідання не з'являвся, письмово заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника. Проти позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях від 10.12.2009 р. № 4497/32/4, від 22.02.2010р. №732/32/4, від 23.03.2010р. №1206/32/4, від 12.04.2010р. №1489/32/4, зазначає, що Рішення від 28.01.2009р. №3 про застосування фінансових санкцій у розмірі 16 017,51 грн. є правомірним та ґрунтується на вимогах закону.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО»(ідентифікаційний код 32104254) зареєстровано 30.08.2002р. Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією за адресою: 03045, м. Київ, проспект Науки, 8. ТОВ «ЕКО»діє на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами учасників товариства згідно Протоколу №24/07-2008 від 24.07.2008р.
Наказом Генерального директора ТОВ «ЕКО»від 01.10.2004р. №10 створено структурний підрозділ -магазин «ЕКО-маркет»без ознак самостійної юридичної особи та з правами і обов'язками, передбаченими Статутом ТОВ «ЕКО»та чинним законодавством України. Управління поточною діяльністю магазинів «ЕКО-маркет»здійснюють директора магазинів, які підзвітні безпосередньо директору ТОВ «ЕКО».
Відповідачем проведено планову перевірку магазину «ЕКО маркет», розташованого за адресою: м. Суми, вул. Черепіна, 38б, який є підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»(ідентифікаційний код 32104254), з 12 січня 2009 р. по 23 січня 2009 р. за період з 12 січня 2008 р. по 22 січня 2009 р.
За результатами перевірки складено Акт № 9 від 23 січня 2009 р. (далі - Акт) про порушення вимог Розпорядження голови Сумської облдержадміністрації від 01.02.2007р. №35 «Про запровадження державного регулювання цін на окремі продовольчі товари»(зі змінами) (далі -Розпорядження №35) в частині завищення роздрібних цін на окремі види продовольства за рахунок перевищення граничного рівня торговельної надбавки. Директор магазину Л.І. Ганнич від підпису та отримання Акту відмовилась.
Відповідно до ст. 14 Закону №507-ХІІ на підставі вищезазначеного Акту винесено Рішення № 3 від 28 січня 2009 р. про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»фінансових санкцій за порушення Розпорядження №35 у розмірі 16 017,51 грн., в тому числі штраф -у розмірі 10 678,34 грн.
Рішення мотивоване тим, що Відповідачем встановлено завищення роздрібних цін на хліб з борошна пшеничного вищого ґатунку та із суміші борошна житнього та пшеничного, ковбасні вироби варені першого та другого ґатунків, сметану жирністю до 20% включно, сир жирністю до 9% включно, масло жирністю 72,5 % за рахунок перевищення граничного рівня торговельної надбавки.
Позивач не погоджується з Рішенням про застосування фінансових санкцій № 3 від 28 січня 2009 р., вважає його таким, що не відповідає вимогам законодавства, з таких підстав.
Відповідно до ч. 3. ст.13 Закону № 507-ХІІ державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом № 509-ХІІ, крім повноважень, передбачених пунктами 6-9 ст. 11 вказаного Закону.
Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»від 13 грудня 2000 р. № 1819 державна інспекція з контролю за цінами та її територіальні відділення є органами, які здійснюють контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів. Отже, при здійсненні своєї діяльності Державна інспекція з контролю за цінами та її територіальні органи влади керуються при проведенні перевірки Законом № 509-ХІІ.
Виходячи з вищевикладеного, будь-які перевірки, які здійснюються представниками державної інспекції з контролю за цінами можуть бути планові або позапланові.
В порушення вимог чинного законодавства України, а саме Законів № 509-ХІІ, № 877-V, Відповідачем не було належним чином повідомлено Позивача про проведення планової перевірки. А саме Позивач за своїм місцезнаходженням не отримував від Відповідача в установлені законом строки Повідомлення про проведення планової перевірки. Посадова особа Відповідача не надала суб'єкту господарювання посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), та не надала копію посвідчення (направлення) на перевірку.
Крім того, Позивач вважає, що Відповідач не надав достатніх доказів про отримання необґрунтованої виручки в розмірі 5 339,17 грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
Стаття 111 Закону № 509-ХІІ, яка визначає підстави та порядок проведення органами ДПС планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також умови допуску посадових осіб органів ДПС до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, стосується виключно органів державної податкової служби, і не поширюються на проведення перевірок органами державного контролю за цінами, оскільки Державна інспекція з контролю за цінами в Сумській області проводить перевірки додержання державної дисципліни цін, а не перевірки додержання податкового законодавства.
Процедуру здійснення планової перевірки, передбачену Законом № 877-V, Відповідачем було дотримано.
Повідомлення про проведення перевірки за 10 днів до її початку, як цього вимагає закон, було надіслано Позивачу як за місцем здійснення господарської діяльності, так і за місцем знаходженням юридичної особи. Уповноваженою особою в магазині ТОВ «ЕКО», що знаходиться в м. Суми, вул. Черепіна, є директор цього магазину.
Відповідач вважає, що Рішення № 3 від 28.01.2009р. до ТОВ «ЕКО» прийнято у повній відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 3 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами в Сумській області, затвердженого наказом начальника Дерцінінспекції від 29.07.2009р. № 81 основними завданнями Держінспекції цін в Сумській області є організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів).
Відповідачем встановлено порушення Позивачем вимог Розпорядження №35, що підтверджується касовими чеками. Додатками до Акту є бухгалтерські та установчі документи ТОВ «ЕКО», які були надані при перевірці самим підприємством.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 4 Закону № 507-ХІІ, зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів України: визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Згідно з ч. 2 і ч. 3 ст. 13 Закону № 507-ХІІ контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України; державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом № 509-ХІІ, крім повноважень, передбачених пунктами 6 - 9 статті 11 вказаного Закону.
Статтею 14 Закону № 507-ХІІ передбачена відповідальність за порушення державної дисципліни цін: вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Повноваження та компетенція Відповідача визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. № 1819, якою затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами. Відповідно до цього Положення Державна інспекція з контролю за цінами (далі "Держцінінспекція") є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.
Держцінінспекція має серед інших право: проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів; у межах своєї компетенції вимагати від керівників та інших посадових осіб органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які перевіряються, усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів; приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.
Директивним наказом Мінекономіки від 01.03.2001 р. № 3-Д «Про відносини з Державною інспекцією з контролю за цінами, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра економіки України», визначено стратегічні цілі та основні завдання Держцінінспекції, якими є забезпечення реалізації державної цінової політики шляхом організації та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, установлення та застосування цін і тарифів; Держцінінспекція самостійно виконує функції, які передбачені законодавством України з діяльності органів виконавчої влади - юридичних осіб, а також специфічні контрольно-наглядові функції з реалізації цінової політики держави в межах завдань, визначених Кабінетом Міністрів України, та прав, наданих для їх виконання.
Держцінінспекціям відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 р. № 777, надано право застосовувати відповідно до законодавства України до суб'єктів підприємництва економічні (фінансові) санкції.
Відповідно до пп. 3.8 п. 3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за № 1047/6238, Державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким передбачено такі санкції та їх розміри.
Таким чином, Державна інспекція по контролю за цінами у Сумській області мала право на проведення перевірки, складання акту та прийняття оскарженого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, керівника ТОВ «ЕКО»було повідомлено про проведення перевірки рекомендованим листом від 31.12.2008р. № 4246/4/3, керівника супермаркету ТОВ «Еко»по вул. Черепіна, 36г також було повідомлено рекомендованим листом від 31.12.2008р. № 4244/4/3, видано наказ про проведення перевірки від 10.01.2009р. № 4, на підставі наказу № 4 провідному державному інспектору Харченку В.М. видано посвідчення на проведення перевірки від 10.01.2009р. № 34. Копію, посвідчення 12.01.2009р. отримано директором магазину Ганнич Л.І., про що свідчить підпис на зворотній стороні посвідчення.
Суд звертає увагу, що лист від 31.12.2008р. № 4246/4/3 направлено керівнику супермаркету ТОВ «Еко»за адресою: м. Суми, вул. Черепіна, 36г. Проте адреса магазину, як зазначено в Рішенні №3 від 28.01.2010р., наступна: м. Суми, вул. Черепіна, 38б.
Крім того, відповідно до п. 4 ст. 5 Закону № 877-V суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення перевірки у разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу. Державний інспектор був допущений до перевірки магазину ТОВ «ЕКО», отже повідомлення про проведення перевірки було отримано.
Що стосується розрахунків суми необґрунтованої виручки, одержаної ТОВ «ЕКО», суд зазначає наступне.
В Акті № 9 Відповідач в обґрунтування виявлених порушень встановлення граничної нормативної надбавки посилається на 4 накладних. Проте на вимогу суду Відповідач надав тільки одну накладну № 13198 від 19.01.2009р.
Позивачем надано до матеріалів справи вказані в Акті накладні: накладна № 98974 від 30.09.2008р. Сумського хлібокомбінату, видаткова накладна № 572076 від 29.09.2008р. Сумського молочного заводу, накладна № 4953324 від 19.01.2009р. Глобінського м'ясокомбінату.
Крім того, Відповідачем наданий фіскальний чек, з якого, чітко не вбачається якому саме магазину вони належать. Відповідно до Реєстраційного посвідчення, яке надано Позивачем, фіскальний чек № 2650006670 - належать магазину «ЕКО маркет», що розташований за адресою м. Суми, вул. Черепіна, 38 Б.
В враховуючі надані Позивачем накладні та надані Відповідачем фіскальні чеки вбачається наступне.
Відповідно до фіскального чеку № 2650006673 від 20.01.2009р. Позивач реалізував Ковбасу глобінську ліверну за ціною 15,55 грн. за кг. 7,68 грн. за 0,494 кг, хоча повинен був її реалізувати по ціні 15,25 грн. за кг. 7,53 грн. за 0,494 кг(13,50*1,13). Таким чином Позивач отримав необґрунтовану виручку в розмірі 0.15 гр. (7,68-7,53).
Також відповідно до цього ж фіскального чеку Позивачем була реалізована Сметана Добряна 20% 200гр. за ціною 3,43, хоча повинна була бути реалізована за ціною 3,23 грн.(2,383*20%+2,383*1,13). Таким чином Позивач отримав необґрунтовану виручку в розмірі 0.20 гр. (3,43-3,23).
Відповідно до фіскального чеку 2650006673 від 20.01.2009р. також були реалізовані Сарделі за ціною 7,32, проте в накладній № 4953324 від 19.01.2009р. такий товар не зазначений.
Вірно сформована Позивачем ціна на Батон Лівобережний, реалізований відповідно до фіскального чеку 2650006673 від 20.01.2009р. за ціною 1,65 (1,25*20%+1,25*1,10).
Відповідно до фіскального чеку № 2650006670 від 30.09.2008р. Позивач реалізував Батон український 450гр. за ціною 3,05 грн., хоча повинен був її реалізувати по ціні 2,75 грн. (2,08*20%+2,08*1,10). Таким чином Позивач отримав необґрунтовану виручку в розмірі 0.30 гр. (3,05-2,75).
Також відповідно до цього ж фіскального чеку Позивачем був реалізований Сир Добряна кисломолочний 9% 250гр. за ціною 7,55 грн., хоча повинен був бути реалізований за ціною 6,82 грн.(5,033*20%+5,033*1,13). Таким чином Позивач отримав необґрунтовану виручку в розмірі 0.73 гр. (7,55-6,82).
Відповідно до фіскального чеку 2650006670 від 30.09.2008р. також були реалізовані Сарделі за ціною 22,11, Ковбаса Лікарська за ціною 26,71 за 1 кг та 16,63 грн. за 0,600 кг., проте в накладній № 4953324 від 19.01.2009р. такий товар не зазначений і Відповідач в акті не зазначає порушення при застосуванні граничної торгівельної надбавки на ці товари.
Відповідно до фіскального чеку 2650006670 від 30.09.2008р. також був реалізований Хліб Нахімовський, проте в накладній № 98974 від 30.09.2008р. такий товар не зазначений, у зв'язку з чим не має можливості порахувати розмір надбавки до ціни постачання.
Враховуючи вищевикладене, на підставі накладних, якими обґрунтовується Акт № 9 та наданих Відповідачем фіскальних чеків, суд приходить до висновку про не підтвердженність суми необґрунтованої виручки у розмірі 5339,17 грн., вказаної Відповідачем у Рішенні № 3.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, про задоволення позову у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69-71, 94, 97, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення від 28.01.2009р. №3 про застосування фінансових санкцій у розмірі 16 017,51 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.О. Маруліна