Справа № 368/747/21
Провадження № 2/368/549/21
Рішення
Іменем України
(Заочне)
"23" вересня 2021 р.Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Шевченко І.І.
за участю секретаря Лєвшин Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
представник позивача просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Кредобанк» суму заборгованості за Кредитним договором № СL-251124 від 27.12.2019 р. у розмірі згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору № СL-251124 від 27.12.2019 р. 148 930,37 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 99 504,76 грн.; заборгованості за відсотками - 49 425,61 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_1 (та ОСОБА_2 на користь АТ «Кредобанк» суму сплаченого судового збору в 2 270, 00 грн. та стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Кредобанк» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10% від ціни позову, а саме: 14 893,037 грн., обґрунтовуючи позов наступним.
27.12.2019 р. між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № СL-251124.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, вказані, в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені з цьому Кредитному договорі.
Відповідно до п. 2.1., 2. кредитного договору банк видає позичальнику кредит у розмірі 100 000,00 грн. до 26.12.2024 р. на наступні цілі: на поточні потреби позичальника.
Відповідно до п.4.1. кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 55 % річних.
Відповідно до п. 4.2. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою визначеною п. 4.1. кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору.
Відповідно до п. 6.1. кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку та у строки, передбачені цим договором та додатками до нього.
Відповідно до п. 6.9. кредитного договору банк, у випадках передбачених п.3.3. кредитного договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.
Відповідно до п. 6.2. кредитного договору позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до графік платежів.
Відповідно до п. 6.10. договору, позичальник зобов'язаний після отримання повідомлення банку, передбаченого п.6.9. кредитного договору, усунути порушення умов кредитного договору, вказаних у повідомленні (згідно із п.п.3.3.2., 3.3.3. кредитного договору) протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов'язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за Кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення Банку (п.6.9. кредитного договору).
Пунктом 7.1. кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання (прострочення) грошових зобов'язань за цим кредитним договором позичальник відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання позичальника, за кожний день прострочення від дати виникнення простроченої до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника. В будь-якому разі розмір пені, нарахованої позичальником на підставі цього пункту Кредитного договору не може перевищувати 15 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 8.1. кредитного договору за виконання зобов'язань за кредитним договором позичальник несе повну відповідальність перед банком усім належним йому майном, у тому числі грошовими коштами, на яке може бути звернено стягнення в порядку, передбаченому законодавством України.
Щодо солідарного відповідача.
24.12.2019 р. між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву № СL-251124 фізичної особи на отримання кредиту, в якій зазначено інформацію про фактичні сімейні відносини та про факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 із ОСОБА_2 .
У Анкеті-заяві № СL-251124 зазначено, що шляхом підписання цієї Анкети-заяви позичальник підтверджує своїм підписом, що суму отриманого ним кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином та є таким, що не потребує згоди другого із подружжя.
Доказом того, що ОСОБА_2 є чоловіком ОСОБА_1 є штамп та відомості внесені 13.06.2014 р. у паспорті ОСОБА_1 .
Судова практика, яка дозволяє залучати у спорах, в яких позичальником виступає фізична особа, яка на момент укладення кредитного договору перебувала в шлюбі - солідарним відповідачем іншого подружжя, навіть у випадку відсутності окремого договору поруки. Така позиція висловлена Верховним судом - ВС/КЦС у справі № 205/5882/18 від 07.10.2020 р.
Згідно з ч. 3 ст. 61 СК України у разі, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Водночас відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність.
При вирішенні спору про порядок виконання подружжям зобов'язань, що виникають з правовиків, вчинених в інтересах сім'ї, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов'язаннями солідарно усім своїм майном.
Тому, вбачаємо можливість застосувати до даного спору солідарним відповідачем іншого з подружжя: чоловіка ОСОБА_2 .
На виконання умов вищевказаного договору банк свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.
Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує. Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № СХ-251124 від 27.12.2019 р. станом на 20.07.2021 р. заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Кредобанк» становить 148 930,37 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 99 504,76 грн.; заборгованості за відсотками - 49 425,61 грн.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Уразі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У ч. 1 ст. 1050 ЦК України зазначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення Чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 263 ЩІК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 10.1.1 кредитного договору, позичальник зобов'язаний письмово повідомити банк про зміну місця проживання, роботи, прізвища або імені, отримання кредиту в іншій фінансовій установі інших обставин, здатних вплинути на виконання ним зобов'язань за цим кредитним договором, протягом 3-х днів з моменту настання таких обставин.
У зв'язку з порушенням кредитних зобов'язань зі сторони Відповідача-1 22.04.2021 р. представник АТ «Кредобанк» направив досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості до відповідача-1 на адресу реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до кредитного договору та паспорту позичальник зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Тобто, відповідачі свідомо не скористалися своїм правом на отримання строку для погашення заборгованості за кредитним договором.
АТ «Кредобанк» вчинило всі необхідні дії для досудового урегулювання спору.
Відповідно до ст. 134 ЦПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. При подачі позову про стягнення заборгованості АТ «Кредобанк» сплатив судовий збір це підтверджується доданим платіжним дорученням.
Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Тому, представник позивача заявляє вимоги про відшкодування понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов'язаних з аналізом справи, побудови стратегії дій по справі та написанням позовної заяви та супровід представника в судових засіданнях у розмірі 10 % від ціни позову, а саме: 14 893,037 грн. (на підтвердження даного надаємо витяг з договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 року, у якому вказано про винагороду виконавця - АО «БІЗНЕС І ПРАВО», що АТ «Кредобанк» сплачує.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до суду клопотання, згідно якого просить суд розгляд справи слухати у відсутність представника позивача та позовні вимоги задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом подачі об'яви на сайті Кагарлицького районного суду Київської області, причини неявки в суд не повідомив, а тому суд вважає, що відповідач в засідання суду не з'явилася без поважних причин.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за відомостями картотеки реєстраційного обліку на території села Черняхів Обухівського району Київської області - не зареєстрований.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення, причини неявки в суд не повідомив, а тому суд вважає, що відповідач в засідання суду не з'явилася без поважних причин.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за відомостями картотеки реєстраційного обліку на території села Черняхів Обухівського району Київської області зареєстрована з 27.09.2008 р. по даний час за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку про винесення рішення про задоволення позову з таких підстав.
Вимогами ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.
Таким чином, відповідач знехтував своїм правом щодо подання суду доказів та можливого доведення перед судом їх переконливості.
27 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-251124.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, вказані, в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені з цьому Кредитному договорі.
Відповідно до п. 2.1., 2. кредитного договору банк видає позичальнику кредит у розмірі 100 000,00 грн. до 26.12.2024 р. на наступні цілі: на поточні потреби позичальника.
Відповідно до п.4.1. кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 55 % річних.
Відповідно до п. 4.2. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою визначеною п. 4.1. кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору.
Відповідно до п. 6.1. кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку та у строки, передбачені цим договором та додатками до нього.
Відповідно до п. 6.9. кредитного договору банк, у випадках передбачених п.3.3. кредитного договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.
Відповідно до п. 6.2. кредитного договору позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до графік платежів.
Відповідно до п. 6.10. договору, позичальник зобов'язаний після отримання повідомлення банку, передбаченого п.6.9. кредитного договору, усунути порушення умов кредитного договору, вказаних у повідомленні (згідно із п.п.3.3.2., 3.3.3. кредитного договору) протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов'язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за Кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення Банку (п.6.9. кредитного договору).
Пунктом 7.1. кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання (прострочення) грошових зобов'язань за цим кредитним договором позичальник відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання позичальника, за кожний день прострочення від дати виникнення простроченої до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника. В будь-якому разі розмір пені, нарахованої позичальником на підставі цього пункту Кредитного договору не може перевищувати 15 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 8.1. кредитного договору за виконання зобов'язань за кредитним договором позичальник несе повну відповідальність перед банком усім належним йому майном, у тому числі грошовими коштами, на яке може бути звернено стягнення в порядку, передбаченому законодавством України.
Що стосується солідарної відповідальності, то слід зазначити наступне.
Згідно постанови Верховного суду від 07.10.2020 р. у справі № 205/5882/18 було встановлено, що згідно з частинами першою, другою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та в установлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Належність майна до об'єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно з частиною третьою якої, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України).
За нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об'єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім'ї, а не власні, не пов'язані із сім'єю інтереси одного з подружжя.
Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність.
При вирішенні спору про порядок виконання подружжям зобов'язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім'ї, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов'язаннями солідарно усім своїм майном.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі N 14-712цс19 та підтверджений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 09 вересня 2020 року у справі N 14-127цс20.
Суди встановили, що кредитний договір ОСОБА_1 укладено в інтересах сім'ї, тому суд прийшов про солідарну відповідальність боржника і її чоловіка ОСОБА_2 як солідарного боржника є правильним і відповідає вказаному висновку Великої Палати Верховного Суду.
Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний або інший інтернет ресурс.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору
Таким чином, за кредитним договором відповідач був зобов'язаний повернути позивачу суму кредиту та сплатити проценти за користування ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином, з огляду на ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України та зміст кредитного договору останній є зобов'язанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, відповідач, зокрема, має належним чином виконувати свої зобов'язання за кредитним договором по поверненню кредиту та сплаті процентів, однак таке своє зобов'язання не виконує.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом, захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Враховуючи зазначене, 3 % річних, передбачені частиною другою ст. 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов'язання, складовою якого, зокрема, є також нараховані проценти за користування кредитними коштами, строки сплати яких передбачено Кредитним договором (відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, розмір і порядок яких погоджено в кредитному договорі).
Зокрема, проценти, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а тому відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами (які передбачені ст. 1048 Цивільного кодексу України та прописані в Кредитному договорі) , що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановлені договором.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За таких обставин, суд вважає за необхідне позов в частині стягнення заборгованості задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за Договором № CL-251124 від 27/12/2019 року в сумі 148 930 грн. 37 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду, а тому суд стягує з відповідачів на користь позивача судовий збір, що підтверджено квитанцією про його сплату, в сумі 2270 грн. 00 коп.
Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Тому, представник позивача заявляє вимоги про відшкодування понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов'язаних з аналізом справи, побудови стратегії дій по справі та написанням позовної заяви та супровід представника в судових засіданнях у розмірі 10 % від ціни позову, а саме: 14 893,037 грн. (на підтвердження даного надаємо витяг з договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 року, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачів.
На підставі викладеного та керуючись Конституції України, ЦК України, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь АТ «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78; ЄДРПОУ 09807862) суму заборгованості за кредитним договором № СL-251124 від 27.12.2019 р. у розмірі згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № СL-251124 від 27.12.2019 р. 148 930 (Сто сорок вісім тисяч дев'ятсот тридцять) гривень 37 копійок, що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 99 504,76 грн.; заборгованості за відсотками - 49 425,61 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь АТ «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78; ЄДРПОУ 09807862) суму сплаченого судового збору в 2 270 (Дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь АТ «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78; ЄДРПОУ 09807862) витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10% від ціни позову, а саме: 14 893 (Чотирнадцять тисяч вісімсот дев'яносто три) гривні 37 копійки.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Київської апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 23.09.2021 р.
Суддя І.І. Шевченко