24 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 580/1614/21
адміністративне провадження № К/9901/33866/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну ОСОБА_1
на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року
у справі №580/1614/21
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Регіонального представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
У березні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Регіонального представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Черкаській області при розгляді скарги від 24 лютого 2020 року щодо не притягнення до адміністративної відповідальності сільського голову Білозірської сільської ради;
- зобов'язати Секретаріат уповноваженого Верховної Ради з прав людини та регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Черкаській області поновити провадження за скаргою від 24 лютого 2020 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності сільського голову Білозірської сільської ради;
- зобов'язати Секретаріат уповноваженого Верховної Ради з прав людини та регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини скласти протокол про адміністартивне правопорушення відносно сільського голови Білозірської сільської ради;
- стягнути моральну шкоду в розмірі 2270грн.;
- зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року, позовну заяву повернуто у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та використанням у тексті позовної заяви образливих слів на адресу голови Білозірської сільської ради.
Не погоджуючись з даним рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
У силу приписів підпунктів 2, 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху тривалістю на п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом строку якого останній мав привести позовну заяву до вимог статей 160, 161 КАС України, а саме: надати докази щодо наявності адміністративної процесуальної правоздатності, уточнити позовні вимоги шляхом виокремлення їх щодо кожного з відповідачів та здійснити їх обґрунтування у відповідності до функціональних обов'язків, здійснити уточнення позивних вимог заявлених до Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з огляду на надання відповіді на скаргу регіональним представником та визначити зміст вимог; надати до суду копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами у письмовій формі у відповідності до кількості учасників справи.
06 квітня 2021 року від позивача надійшла заява до якої надано копії позовної заяви з додатками у відповідності до кількості учасників справи.
Таким чином, ухвала про залишення позовної заяви без руху в частині надання до суду доказу адміністративної процесуальної правоздатності та уточнення позовних вимог, не виконана.
При цьому, 07 квітня 2021 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду продовжено позивачу строк для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали суду від 30 березня 2021 року недоліків позову, встановивши термін - 5 днів з дати отримання ним цієї ухвали.
12 квітня 2021 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що обґрунтування позову та визначення належних відповідачів є надмірним формалізмом. При цьому, до заяви надано доказ наявності у позивача адміністративної процесуальної правоздатності.
Отже, за наслідком подання матеріалів від 12 квітня 2021 року ухвала про залишення позовної заяви без руху в частині обґрунтування позову та визначення належних відповідачів, не виконана.
14 квітня 2021 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду продовжено позивачу строк для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали суду від 30 березня 2021 року недоліків позову, встановивши термін - 5 днів з дати отримання ним цієї ухвали.
26 квітня 2021 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що обґрунтування позову та визначення належних відповідачів є неприйнятними, оскільки позовні вимоги до відповідачів є солідарними в наслідок допущення бездіяльності при розгляді скарги.
Статтею 5 КАС України, якою встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
В силу положень частини 1 статті 5, пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, позивач повинен був виокремити позовні вимоги щодо кожного з відповідачів та обґрунтувати їх у відповідності до функціональних обов'язків, а також здійснити уточнення позовних вимог заявлених до Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з огляду на надання відповіді на скаргу регіональним представником оскільки, в позовній заяві просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'яння вчинити дії Секретаріат уповноваженого Верховної Ради з прав людини та регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Черкаській області, останній
Крім того, позивач згідно пунктом 5 частини 5 статті 160 КАС України, повинен обґрунтувати позовні вимоги до Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Пунктом 9 частини 5 статті 160 КАС України, передбачено, що в позовній заяві зазначається у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Верховний Суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не було виконано вимоги ухали про залишення позовної заяви без руху у встановлений судом строк.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що подаючи позовну заяву, змінив по-батькові сільського голови Білозірської сільської ради на образливе висловлювання, яке є недопустимим щодо зокрема органів місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Колегія суддів, розцінює застосування позивачем образливих висловлювань у тексті заяви позивача, які дискредитують органи місцевого самоврядування, як зловживання процесуальними правами. З метою уникнення дискредитації органів місцевого самоврядування учасники процесу повинні утримуватися від дій, які виражають неповагу до їх представників.
Подання до суду документів, які містять образливі вислови та формулювання щодо очевидної неповаги особи до органів місцевого самоврядування виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання.
Суд касаційної інстанції вважає доречним посилання суду апеляційної інстанції на правову позицію Верховного суду в справі № 9901/34/19 від 14 березня 2019 року, згідно з яким, якщо в обґрунтування позовних вимог містить образливі висловлювання на адресу органів державної виконавчої влади, судових органів і т.д., це судом кваліфікується як зловживання процесуальними правами, оскільки зазначені дії суперечать завдання адміністративного судочинства. Верховним судом зазначено, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, суд констатує, що судами попередніх інстанцій, вірно застосували положення пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі №580/1614/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Регіонального представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіО.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська