24 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 160/9396/19
адміністративне провадження № К/9901/33270/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Потьомкіна Сергія Миколайовича - представника ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року
у справі №520/7711/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ №271о/с від 27 серпня 2019 року про звільнення з 27 серпня 2019 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора сектора реагування патрульної поліції №4 Томаківського відділення поліції Нікопольського відділу поліції, згідно з Законом України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Дніпропетровській області від 12 серпня 2019 року №2911;
- поновити позивача на посаді інспектора сектора реагування патрульної поліції №4 Томаківського відділення поліції Нікопольського відділу поліції;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу із розрахунку 457,14 грн. за кожен день вимушеного прогулу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року, у задоволені позову відмовлено.
06 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Потьомкіна Сергія Миколайовича - представника ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі №520/7711/2020.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, серед основних засад судочинства, закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом розгляду у даній адміністративній справі є визнання протиправними та скасування наказів відповідача, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, тобто дана справа пов'язана з проходженням позивачем публічної служби.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу у Томаківському відділенні поліції Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на посаді інспектор сектору реагування патрульної поліції №4 Томаківського відділення поліції, яка не відноситься до посад, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.
Таким чином, в силу вимог пункту першого частини шостої статті 12 КАС України дана справа законом віднесена до справ незначної складності.
Враховуючи, що дана справа відноситься до справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
У тексті касаційної скарги заявник указує, що підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі є підпункт «г» частини п'ятої статті 328 КАС України, а саме:- суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Колегія не бере до уваги таки аргументи, оскільки ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року провадження у цій справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржниками не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційних скаргах відсутні та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій п. 1 ст. 6 Конвенції.
З огляду на наведене, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Потьомкіна Сергія Миколайовича - представника ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі №520/7711/2020.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційними скаргами та доданими до скарги матеріалами направити особам, які подали касаційні скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду